Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Від національного інтелектуалізму до інтелектуального націоналізму

Ekain | 22.10.2008 11:23

16
Рейтинг
16


Голосів "за"
19

Голосів "проти"
3

На думку автора таким є шлях розвитку нації.

Як нерідко трапляється на "Народній праді" черговий самозакоханий графоман зафлудив стрічку і витиснув цікаві дискусії глибоко у архіви. Спробую відповісти на деякі дописи та привернути увагу до теми націоналізму в світі того, що відбулося на Володимирській у Києві 18-го жовтня, а також того, що нам готує Кировоградська влада, де під гаслами відновлення історичної пам'яті робиться спроба увіковічнити на мапах нашої держави ім'я цариці колишньої колоніальної метрополії.

Як завжди чітко і логічно висвітлила проблему Киянка:

Киянка | 21.10.2008 22:57

Зараз можу коротко додати: думаю про події 18 жовтня, що -

ганьба чи принамні недопрацювання НАМ і НАШЕ – тим і тих, хто:

1. не завалив ідола та його явних та неявних прихильників відразу по 1991 р.

2. може не лише писати (зокрема, в інеті), але рідко щось практичне робить.

3. поміркованим націоналістам, які не привабили більше молоді до себе. Особливо – тим, хто від них "нікому невідомих" відмежувався.

4. хто ще має якісь ілюзії щодо перевиховання дорослого бидла в патріотів, а також не дає відсіч опонентам – тут та в реалі


Але хочу додати деякі зауваження. Вже проминуло 17 років з 1991-го. Вже й той ідол не такий страшний. Галасу від червоних ще багато, але вже й нові загрози з'явились. Час плине, і актуальними становляться інші. новіші загрози, крім багато осміяного совка і архаїчних комуняк. Українофобам вже реальних пам'яток Катерині замало, Єлизаветі хочуть "нєрукатворний памятнік" звести, щоб на всіх мапах світу убули видно, що "ми й не держава зовсім". До речі робиться це місцевою владою, у тому числі руками депутатів від начебто патріотичної НУ. Ось тут би націоналістам себе показати. І тут не стільки м'язи, запаковані у камуфляжку, допоможуть, скільки саме інтелект та громадська активність. А пряма дія потрібна не у форми бійки з міліцією, а хоча б у вигляді тих флешмобів.

Саме про інтелект націоналістів нарешті. Нагадаю свій допис:

Ekain | 21.10.2008 17:50

Націоналізм має стати справою інтелектуалів. На жаль, зараз це переважно справа молодих чоловіків, що полюбляють вбиратись у камуфляжку, щось голосно кричати, ходити маршем та дуже переймаються тим, аби їхніх дівок не звабили іноземці. Ну ще й додайте до цього, що їм хочеться, щоб багатії з ними поділились. У результаті маємо повний набір комплексів "загадкової русскої душі", тому й не варто дивуватись, що все, що вони роблять, більше йде на користь Москві, ніж українській справі.


Хотів додати ще про тих, хто нібито є інтелектуалом в націоналізмі, але Хорунжий мене випередив:

Хорунжий | 21.10.2008 20:57

Хлопці, згадаємо 1917. Будемо повторювати?

Інтелектуалів у нас багато – ДІЇ МАЛО. І користі від них як з козла молока.

Інтелектуальний націоналізм, це типу збираються старі діди з "Просвіти" на кухні попіз...деть (вибачайте дами, емоції) про національну ідею та клятих москалів, похаяти владу і помріяти про націоналістичне майбутнє.

Потрібен харизматичний честолюбивий, розумний лідер-націоналіст. Свинопасів же у нас повно, козаків нема (привіт від Донцова).


Так, справи дійсно кепські, якщо слово "інтелектуал" миттєво асоціюється за старими дідами з "Просвіти". Якби ще з ними! Зараз серед націоналістів навіть не ті діди, що цілодобово про біленькі хатинки, вишневі садочки співають... Типовий профіль такий: людина, переважно з технічною освітою, походженням з села або маленького містечка, русифікована, але не 100-відсовково, розмовляє досить непоганою українською мовою, автентичною, з багатим фольклорним колоритом, але через недостатню освіченість засмічену русизмами. Це поки що позитив. Переходимо до негативу. Ця людина свою першу книжку про абстрактні речі прочитала лише після виходу на пенсію. "Діамат/Істмат" в інституті не враховуємо. І книжка ця була "Удар русскіх багов" або щось з подібних писань МАУПу. І несе зараз ця людини у маси істину, викриває жидо-масонський заколот проти України, пише всілякі пара-історичні і пара-мовознавчі нісенітниці. А тим часом північні сусіди радіють, що не їм історичні рахунку надсилаються, а міфічним "масонам" і "масонській" державі – США.

Не те, добродіє, є інтелектом. Не такі в націоналізм повинні прийти інтелектуали.

До націоналістичного руху мають приєднатись сучасні люди, з сучасним баченням світу, з сучасними діловими навичками, сучасними культурним смаком. Принаймні, у Києві таких людей досить багато. Повинна виникнути "точка кристалізації", до якої б ці люди потягнулись.

Пряма дія потрібна. Інколи треба й пику натовкти якимось псевдо-казакам або автобуси з люмпенською біомасою затримати. Але якщо бігти діяти, аби щось робити, то результати будуть, скоріш за все, не на користь українській справі, як це вже неодноразово траплялося з нашими радикалами.

Никита | 21.10.2008 18:13

Переконаний: 18 жовтня інтелектуали допомогли молодим чоловікам проявити себе саме так, як Ви і описуєте. Інтелектуали добре над цим попрацювали!

Саме це і називається: провокація.


Якщо противник нас переграв, це нам привід зробити висновки і навчитися з помилок. Ми не дурніші за росіян, тому і в націоналістичному русі і в спецслужбах можуть знаходитись люди не дурніші за проросійських активістів або співробітників ФСБ. Те, що ми програємо, хоча не є дурнями, це нам сигнал, що багато чого у нашому домі негаразд.

Коли, скажімо, харківський студент, що народився в передмісті, сприйняв стихійне українство від батьків-дідусів, потім частково українізувався у школі, з роздратуванням сприймає спроби зворотної русифікації – це природно. Навіть природно, якщо він бажає виправити ситуацію через участь у радикальній організації. Інше питання, чи є у нього вибір, чи чекає на нього хтось у партії, на чолі якої товстодупі дядьки та тітки у "Версаче" і "Луї Вітоні" з годинниками "Брегет", де лідери на світлинах демонструють годинник за 300 тисяч гривень, висунутий з під манжета сорочки. Тому логічно, що приходить він до радикальної партії, навіть якщо справа не у юнацькій гарячкуватості і максималізмі.

Й коли він відкриває двері та заходить у осередок організації, він же не каже при цьому:

- Доброго дня, шановні! Я шукаю псевдо-українську організацію, яка б під виглядом українських патріотів працювала б на інтереси Москви".

І йому ж не відповідають:

- Так, ви не помилились, ми саме така організація! На синьо-жовтий прапор не звертайте уваги – це для маскировки, таварісч.

Так не буває! Все відбувається іншим чином. Все патріотично. На словах. А потім чомусь так виходить, що акції більше спрямовані проти в'єтнамців і негрів, нібито того юнака в'єтнамізують або суахілізують у його виші та з ФМ-радіо ллється лише в'єтнамська та африканська попсня.

Крім цієї національної вибірковості, українські радикали ще й страждають на таку ж саму релігійну вибірковість. Ходять нерідко Києвом колони рідновірських організацій з дуже радикальними гаслами: "Геть Єгову, слава Сварогу!" Нерідко відбуваються сутичками з юрбою, підбуреною московськими попами. Але почитайте їхні форуми, почитайте, що в них на транспарантах. Хто, ви гадаєте, для них найлютейшій ворог, УПЦ МП? Звісно ж ні! Догадались хто? Ну ті, хто правлять світом під дахом США...

Українське суспільство, як будь-яке інше суспільство, має певний відсоток людей, які схильні до політичного радикалізму. Але на відміну від інших країн, які мають своїх радикалів, українські радикали зовсім не видаються українськими радикалами, якщо дивитись не на символіку і гасла, а на їхні дії з точки зору, кому вигідна їхня активність.

І на мою думку це відбувається саме через те, що український націоналізм опинився у інтелектуальному вакуумі. Ані дідусі, хоч з Шевченком хоч з "Ударам русскіх багов" під пахвою, ані набундючені суворі хлопці з символами, стилізованими під свастику, неспроможні зробити Україну українською. Хід саме за інтелектуалами. Ми маємо достатньо українських інтелектуалів. Попри всі скиглення треба визнати, що зроблено досить багато. Українські книгарні повні інтелектуальної літератури з історичних, націєтворчих, політичних питань. Завітайте до книгарні "Сяйво" або "Є" у Києві – очі розбігаються від вибору! З поглядами авторів. з якістю робіт можна сперечатись, але інтелектуальний процес іде. Національний інтелектуалізм ми вже маємо. Час нарешті зформувати інтелектуальний націоналізм.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua