Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Калуш   хімічний завод   ТЕЦ   Лукойл   Лукор   зупинка   безробіття

"Лукойл" зупинив Хімічний завод, а "Нафтогаз"-Калуську ТЕЦ

Гетьман | 3.10.2008 18:49

0
Рейтинг
0


Голосів "за"
6

Голосів "проти"
6

В холодні дні середини вересня калуську ТЕЦ зупинили вслід за Хімічним заводом. Безробіття постукало у ворота нашого міста з усією загрозливою серйозністю. Одразу варто сказати, що винні усі, але розплачуватись найбільше будуть прості люди. Найбільше ж доклали руку до такого стану продажні місцеві злодюжки та пристосуванці.

Яким і зараз не погано і вони сповненні надій ще кудись податись здавати інтереси людей.

В Калуші ця стайка попаслась немало. Нещодавно виявилось, що Калуська ТЕС, будучи за сукупністю і ТЕЦ, заборгувала Нафтогазу 50 мільйонів гривень. Та лиш 17 вересня цього року її було відключено від постачання газу. Чого раніше не відключали? Через те, на що й сподівалось тепер керівництво ТЕЦ, що мережі теплоелектроцентралі інтегровані в комунальну сферу міста і є теплом для калушан. Одночасно пара турбін електростанції подавалась на хімічний завод для забезпечення певних технологічних процесів. Зупинка останніх загрожувала нагромадженням небезпечних хімічних сполук і тому комісія по надзвичайним ситуаціям також забороняла зупиняти ТЕЦ.

Така зв'язаність ТЕЦ на місті і на хімічному підприємстві дозволяла накопичувати борги протягом років. Ідеальну систему розкрадання коштів порушили два фактори останніх двох років. Подорожчання газу зробило борги величезними, а зупинка російським Лукойлом калуського хімічного заводу довела їх до катастрофічного рівня. Своєчасно зреагувати на нову ситуацію ніхто й не спробував. Більше того, крім як шантажувати місто і державу, ніяким впорядкування справ керівництво ТЕЦ не займалось.

До останнього моменту більшість працівників ТЕЦ вдавали що все нормально, отримували високі зарплати, премії. Тепер пікетами ходять по місту з плакатами, які обіцяють залишити городян без тепла зимою. Самі якось забуваючи, що недарма 40 відсотків жителів міста Калуша давно вже за всяку ціну поставили автономне опалення. І що непрацююча ТЕЦ не тільки решті 60 обіцяє холодну зиму, а їм пошук нової роботи.

Нещодавно, в черговій статті місцевого "Нафтохіміка" присвяченій цій темі, винуватим намагались зробити власне місто Калуш. Для ясності варто зазначити, що з часу захоплення нафтохімічного заводу російським інвестором газета підприємства "Нафтохімік" стала підспівувачем інтересів нового власника і компанії пристосуванців. Не зраджують цій традиції й понині.

Зокрема, борги міста були поставлені як основна причина виключення ТЕЦ від газопостачання. Ні словом не проговорено про те, що зговорившись з "Водотеплосервісом" на місто списували неіснуючі затрати. Тепла не подавалось, гаряча вода йшла по графіку і то не завжди. Натомість ціни виставляли як за повноцінне надання послуг. Саме тому, хто мав змогу, той і відрізався просто від теплоцентралі, з розрахунку з часом встановити автономне опалення. Щоправда, підспівувачі чесно вказали, що мерія готова сплатити 3,2 мільйони боргу комунального "Водотеплосервісу", зазначаючи що це явно не врятує ТЕЦ.

А як же інакше, сумнівний 17 мільйонний борг м Калуша, виставлений керівництвом Калуської ТЕЦ, при погашені виглядає солідніше, ніж оплата частини в розмірі 3,2 мільйонів гривень. Хитре керівництво ТЕЦ-у тут посилається на невиконання рішення судів про стягнення цих боргів. Що, звісно, має причиною не тільки великі суми за опалення, а й можливість оскаржувати стягнення плати за періоди, коли тепла фактично не було, а рахунки виписувались.

"Нафтохіміківці" не дарма нападають на місто. Бажання знехтувати інтересами калушан у керівництва прихватизованого Лукойлом хімічного заводу концерну "Оріана" і Калуської ТЕЦ спільні. Створене російським "інвестором" новостворене правління не раз намагалось приписатись до села Мостище, щоб уникнути сплати податків до Калуша, мешканцями якого є повальна більшість працівників заводу. Замість цього, найшовши порозуміння з керівництвом ТЕЦ, останню намагались подарувати "Лукору", як став зватись прихватизований Хімічний завод. Причому робилось це відносно недавно і по тим самим мотивам заборгованостей, які тепер призвели до зупинки Калуської ТЕЦ. Тоді мерія порадила змінити керівництво, а не дарувати російському "інвестору", що не хотів платити податків, важіль впливу на місто у вигляді ТЕЦ.

Були ці спори, ще до того, як "Лукор" почав на початку літа зупиняти заводи, які входять до складу Хімічного підприємства. Тому й згадки про давніші події передісторії з Калуською ТЕЦ в "Нафтохіміку" не спостерігається. Як і заяви керівництва прикормлених "Лукойлом" керівників "Карпатнафтохіму", залишку виду державної участі у долі підприємства, опубліковані солідарними з керівниками ТЕЦ, що винне мовляв місто, а вони лиш заручники. Таким чином рятівним для зупиненої ТЕЦ ставлять погашення 17 мільйонів гривень містом Калуш, а не решти 33 мільйонів гривень.

Значна частина цієї решти неміського боргу утворилась внаслідок зупинки заводів і відпадання потреби платити ТЕЦ за надання своїх послуг підприємству. Навіщо ж "Лукору", що закриває хімічний завод, випрацювавши ресурси, частину порізавши на метал і щось продавши, платити ТЕЦ? Декілька хвиль скорочень вже пройшли, як і демонтаж частини зупиненого обладнання, лиш начальство вдає, що все нормально і що хімічний завод знову запрацює. Маючи клона калуського хімічного заводу в Росії, "Лукойл" з поясненнями для дурнів і безконтрольністю держави за участю місцевої продажної стаї знищив українського конкурента.

Спостерігаючи за падінням заводу, який з 17-и тисяч часів початку Незалежності і доведених до 7 тисяч працівників на початку фактичного закриття доходить тепер до повної зупинки, якось не задумувались над наслідками. Калуська ТЕЦ ж впала за Хімічним заводом як логічна складова ланцюжка прогнозованих подій. На черзі перетворення Калуша в заробітчанське місто. А може й селище міського типу, після падіння міських комунікацій. Щось дуже вже не хочеться такої долі моєму місту.










© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua