НЕМНОЖКО ПО-ГЭБИЛЬНОМУ. "Рассекреченные" материалы ФСБ неопровержимо свидетельствуют: оуновцы не были германской агентурой

Що найкумедніше (не має стосунку до основного змісту, що до нього в мене ставлення серйозне), Допа – хотів, не хотів – а вже шільно вляпався в історію (маю на увазі історію держави). Якщо тебе перефразують, ти однозначно класик.

Олена Олійник

+

+
Без коментарів.

Ото й вся істроія свідомітів

Прийдеться Гепі й Допі йти в цирк. Там їх місце.

Найцікавіше те, що серед депутатів обласної Ради в Харкові є багато гебістських стукачів, які добросовістно "стучали" на своїх співробітників. Серед них особливо "прославився" Олександр Донський, який добровільно стучав на акторів напіваматорського театру "Радуга", в якому безпорадно брав участь у якості освітлювача. Через нього багато хто вимушений був тікати за кордон.
Зато сам став поважною людиною, і, навіть, директором театра оперетти.

Ше будете їм чоботи лизати, та кричати хайль, свідоміти

16.07.2008 23:34
О, Челобака, ану пшов до буди, потворо!

Добре, добре, працьовиті хльопці з Козови вштрикнули собі гепиного зілля і готуюцця чоботи цьомати.

Ні, спочатку – в інше місце, на перевиховування, а там, якщо талант до клоунади не загине, то нехай створюють приватний цирк, якщо будуть бажаючі подивитись на них – як же ж вони набридли!

Правий був Володимир Павлович! Вже з*їхав з розуму цей анонім – пише нісенітницю і радий, що він – дурний син у батька.

Цікава інформація.

sane, як Ви гадаєте, є у нас шанси прибрати цих діячів з керівників міста так, щоб Харків стал прикладом для усієї країни, aле, щоб на їх місце не змогли потрапити інші, ще "кращі" (хоча вже нікуди)?
Є у мене надія на Авакова, що хоч він не зрадить, "бальзамом на душу" були і його висловлювання стосовно ЕЦ.

Ткаченко Татьяна:
В поважному цирку завжди найдеться парочка вільних кліток – так, про запас тримають...
:)

Боюсь, что ваши харьковские избиратели не лучше наших киевских. Наши уже выбрали. Проблема гораздо шире Допы и Гепы – она в 70-ти советских годах нашей жизни. А в еще большей степени – в страшных четырех последних годах правления "народного президента", отбивших всякую надежду на будущее. Но сдаваться нельзя.