Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Парад втрачених можливостей

Олекса Косар | 19.03.2008 21:40

7
Рейтинг
7


Голосів "за"
10

Голосів "проти"
3

Найдосадніше те, що народ і його держава втрачають час і можливості в угоду особистих амбіцій політиків, які, зазвичай, якраз і прикриваються боротьбою за державні інтереси.

Парад втрачених можливостей

Якщо нинішнє життя в Україні оцінити коротко, то це – продовження "тріумфального" параду втрачених можливостей. Пригадаймо, скільки їх було, ще від референдуму про Незалежність. В той час стартові умови нашої держави для реформування економіки й соціальної сфери розцінювалися, як одні з найкращих не лише на після радянському просторі, а й в Східній Європі. А що ж маємо тепер, порівняно із тими ж таки східноєвропейцями, – широковідоме. Так, у них також не без проблем, але мають розвивальний рух, видно позитивні результати переходу економіки на нові умови господарювання, а отже і соціального захисту громадян. А в нас діється щось схоже на пересування по колу. По зачарованому колу. Та так воно і є. Бо на виборах ми і діємо як зачаровані. І ніщо не похитне нашу віру в наших улюблених, раз і назавжди, обранців. А вони настільки впевнені у нашій причарованості, що вже й не особливо стараються щоб придумати щось новеньке для наживки для електорату. Кожен запріг свого коника (читай – виборця) й поганяє ним, як уміє...

Найдосадніше те, що народ і його держава втрачають час і можливості в угоду особистих амбіцій політиків, які, зазвичай, якраз і прикриваються боротьбою за державні інтереси.

Немає нічого дивного, коли опозиція шпетить владу по всіх параграфах. Але коли на очах всього світу білого чубляться, здавалось би, однодумці й соратники, то інакше, аніж боротьбою власних інтересів це не назвеш. Зрозуміло, що і Президент, і в Прем'єр-Міністр мають свої погляди на вирішення тих чи інших проблем. Але навіщо влаштовувати з цього приводу публічні "дуелі"? Щоб народ бачив як вони піклуються про нього? Та ні – це таким чином вони борються за ріст своєї популярності. А в результаті – сварка руйнує. Ось взяти хоча б "газовий конфлікт". По формі – ніби між "Газпромом" і урядом України, а по суті вийшло між В. Ющенком і Ю. Тимошенко. Просто "Газпром" чомусь воював на стороні нашого Президента. (Та ніхто не сумнівається, що в своїх "газпромівських" інтересах.) А як розібратися рядовому громадянину в чиїх інтересах діяли наші найвищі посадовці? Адже державний інтерес один... Чому і Президент, і Прем'єр-Міністр не виробили єдину стратегію і тактику дій в цій надзвичайно важливій проблемі? Звичайно, час покаже. Але ж він не стоїть на місці. І поїзд піде. А ми товчемося на пероні з нерозв'язаними вузлами...

А між тим, світові економічні проблеми, захист національних інтересів, обороноздатність держави, медицина, освіта, розвиток культури потребують систематичної напруженої законодавчої роботи, відповідного реагування на виклики часу, а народні депутати блокують роботу законодавчого органу. І це вже сприймається, як щось само собою зрозуміле й законне. Атож... Бо кожна із сторін цим грішили, грішать, і схоже й не перестануть. Отакі їхні дії схожі на розбалуваного малюка, котрий, як лишень щось не по його, падає, дригає ніжками й репетує. Та з неслухняною малечею все зрозуміло, як і про методи впливу на неї. А як подіяти виборцям на своїх обранців, які законодавчий орган перетворюють на орган беззаконня? Одні перешкоджають іншим виконувати свою роботу (наприклад, Голові ВР вести засідання), і оті протиправні дії не караються. Уявімо: пішохід заважає регулювальнику дорожнього руху. Де він опиниться? Так, у відділку міліції. Чому одні нардепи заважать працювати іншим і все це безкарно? Людина прийшла виконувати роботу, за яку одержує з державного бюджету зарплату, а їй не дають працювати? Це – порушення прав людини! Це – антидержавні дії! І ніхто не несе відповідальності... Коли Голові ВР показали непристойний жест, то з цим він розібрався миттєво, а коли йому по хуліганському не дають виконувати свою роботу, то тут він безсилий? Чому не звертається до суду? Чому Вже ось майже рік, як законодавчий процес загальмовано.

Все це не додає авторитету Україні серед держав світу, як стабільному й передбачуваному партнеру, а ще – сіє недовіру громадян до своєї держави, зневіру й апатію. Втрачений час – втрачені можливості. Ми все більше зсуваємося на узбіччя...

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua