Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Про що мовчить Тягнибок

Новий Андрый | 21.12.2007 16:12

5
Рейтинг
5


Голосів "за"
11

Голосів "проти"
6

Одразу після виборів лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок опублікував опус "Що ми здобули". Читаючи цю статтю спіймав себе на думці, що не про всі завдання, які він ставив перед собою на виборах написано чесно і щиро.

Перш за все, складається враження, що головним завданням Тягнибока на виборах було відтягнути голоси від тих політичних сил, які поставили за ціль у Верховній Раді України першу за часи незалежності проукраїнську більшість. Патріотичні сили розуміли – кожен голос на виборах матиме вагу. Але це також розуміли і біло – сині разом з комуністами. Тому їм так важливо було зробити усе можливе, щоб відтягнути голоси від НУНС і БЮТ на Заході. А також, посіяти зневіру і розчарування серед українців, щоб якнайменше людей прийшли на виборчі дільниці. А хто прийде – щоб голосували не за реальні політичні сили. Задум антиукраїнських сил був технологічно правильним, принаймні з їхньої точки зору.

Але, на щастя для українського табору, задум біло – синіх провалився, чи правильніше сказати – не вдався у повному об'ємі. Шляхом важкої боротьбі, в якій особливу вагу мав кожен депутатський мандат, сьогодні ми маємо демократичну коаліцію, демократичного спікера та уряд. Хитка перевага в один голос. Але реально ж перевага могла бути стійкішою. Якби...

Хіба не попереджали усі серйозні соціологи та політологи, що "Свобода" не має жодного шансу пройти виборчий бар'єр? Хіба не попереджали, що зараз не час бавитись в мікрополітику, бо вирішується доля України? Але очевидно Тягнибок мав більш вагомі "аргументи". І проблема не лише втому, що він вкотре цинічно, впродовж всієї виборчої кампанії обдурював українців, переконуючи, що його партія обов'язково пройде і парламент. Проблема в тому, що більшість його пропаганди була спрямована не проти Януковича, а проти Ющенка і Тимошенко. Він, очевидно добре знав, що шансів пройти у Верховну Раду немає, отже якісь інші, більш переконливі "аргументи" штовхали його кидати величезні кошти його спонсорів на паплюження реальних проукраїнських сил.

Але незважаючи на це український табір отримав більшість голосів й сформував уряд. І це напевно основний стратегічний програш Тягнибока і його біло-синіх фінансистів.

Особливо цікавим є результат "Свободи" на Львівщині – ніби – то "вотчині" Тягнибока. Тут тягнибоківці взяли менше аніж Партія Регіонів. Після виборів, Ірина Фаріон – чільна діячка партії Тягнибока, підсумовуючи результати "Свободи" заявила, що Україна відтепер не може носити такої назви і її слід називати просто країною (?!!). А українцями мають право називатись лише ті, хто проголосував за "Свободу". Усі інші, на її переконання, не є українцями (!!!).

Якими глибокими мають бути ненависть і зневага до свого народу, до українських героїв, щоб плюнути всім нам в обличчя подібним твердженням. Отже, згідно з позицією чільників "Свободи" Братство вояків ОУН – УПА, генерали та полковники УПА, котрі все життя віддали служінню Україні, йшли на смерть, десятиліттями мордувались у сталінських таборах – не є українцями?! Бо вони офіційно підтримали на виборах не тягнибоківську "Свободу", Блок "Наша Україна – Народна Самооборна"?! Членам спілки політв'язнів і репресованих теж відмовлено в праві називатись українцями.

Цвіт української інтелігенції, котрі все життя віддали боротьбі за Українську державність – Ірина та Ігор Калинці, Іваничук, Стельмах, десятки інших, згідно з твердженням шефів "Свободи" теж не є українцями.

Це не просто образа усіх українців, це прояв крайнього цинізму і блюзнірства. Напевно тому українці так одностайно не підтримали авантюристичний проект Тягнибока. Своїм голосуванням українці чітко і однозначно дали зрозуміти тягнибоківцям, що не потребують їхнього "захисту". Напевно тому голова Львівського Братства вояків УПА ще під час виборів заявив, що вояки УПА забирають в Тягнибока право спекулювати на темі УПА, бо не вважають його виразником і захисником їхніх інтересів. Ці люди мають право давати оцінки. Але для Тягнибока це не аргумент. У нього свої переконливіші "аргументи". Зрештою для нього, виходячи з слів Фаріон, вони не українці, або, цитуючи авторський вислів цієї "свободної" "дами" – просто "істоти".

Що ж це за "аргументи", які мотивують руїнницьку справу отамана Тягнибока? Про це досить ясно сказала Юлія Тимошенко: "Є, наприклад, така собі маргінальна партія "Свобода" на чолі з Олегом Тягнибоком. Він – майже "рідний брат" Романа Козака. Того самого, який 2004 року говорив з усіх екранів: "Вікторе Андрійовичу, ваша жінка – американка..." та близький "родич" Дмитра Корчинського. Словом, штатний провокатор. Це – технічний проект Партії регіонів, щоб відщепнути у демократичних сил бодай кілька голосів." Коментарі тут зайві.

Олег Федько

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua