Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Кому потрібна широка коаліція, або хто – МИ, і хто – ВОНИ?


0
Рейтинг
0


Голосів "за"
12

Голосів "проти"
12

"Якою мірою міряєте, такою відміряється і вам. І чому ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш?"

Кому потрібна широка коаліція, або хто – МИ, і хто – ВОНИ?
Просто фізично відчуваю ту хвилю обурення, яка накриває багатьох моїх співгромадян при слові "широка" коаліція. Яка широка – треба тільки своя, не пов'язана нічим з своїми ворогами. Ворогів треба додавить, як клопів – щоби не заважали.

Я хотів би сьогодні розібратися саме з цим поняттям – вороги. Хто вони? Звідки взялися? Куди їх діти?

Для частини прихильників так званих помаранчевих партій тут все просто як два плюс два – чотири. Бандити зі сходу – вони і є бандити, що з ними балакати, в тюрму!

Для частини прихильників Партії Регіонів і КПУ все так само просто – про що можна говорити з тими націоналюгами, в кращому для них варіанті віддати їм їхню бандитсько-бандерівську Галичину і хай звідти хоч всі переселяються в Італію в пошуках хліба.

Так, не дивуйтесь мої шановні співгромадяни з Західної України, але слово "бандерівець" для громадян Східної України асоціюється тільки зі словами "бандит" чи навіть "звір". І не інакше. Саме так постаралася в свої часи радянська пропагандистська машина, саме так в наші дні продовжують це робити деякі засоби масової інформації на сході України. Я навіть можу декілька з них зараз назвати. Це донецькі газети "Донецький кряж" і "Город" Не знаю, чому вони це роблять, чому вони до цього часу розпалюють вогонь протистояння. Знаю тільки, що перша з них належить соціалісту-"іллічівцю" Володимиру Бойко, а друга знаходиться в приміщенні Донецького міськвиконкому. Але якби їх було тільки дві зі своїми 150 тисячами накладу. Основна біда в тому, що їх, таких "засобів", засобів масової інформації, на сході і півдні України занадто багато. Мільйонними тиражами вони продовжують нагнітати... ненависть. Ненависть не до якихось ганебних соціальних загальнолюдських явищ типу злодійства, брехні, здирництва тощо, а ненависть до людей, які живуть в західній частині держави. За те, що вони а) "бандерівці"; б) що їм з бюджету України перераховуються гроші, забрані від східних областей; в) що вони нав'язують східнякам свою мову зі своїми галицькими діалектами; і т.д. і т.п.

Патріоти української державності із західних частин України, в свою чергу, слово "східняк" асоціюють в першу чергу тільки зі словом "бандит", бо саме в східних, промислових районах України в період так званого "переділу" колись державного майна було найбільше гучних справ, пов'язаних з вбивствами конкурентів по так званому "дерибану" цього майна. Окрім того, саме зі східної України прийшло у Верховну Раду найбільше непримиренних противників української державності, української мови, української історії тощо.

І що тепер? Що тепер робити? Продовжувати розхитувати наш український човен з лівого борту на правий?

Останнім часом саме це і відбувається. Суспільство все більше ділиться на своїх і чужих. "Мы – или они!" – голосно звертався секретар Донецького міськвиконкому до донеччан до виборів і в день виборів. "Ми – або вони!" – як заклинання – проголошують сьогодні деякі помаранчеві лідери. Ну і чим вони відрізняються один від одного, ці протестанти? Або ти з нами – або ти проти нас. Або ти – патріот своєї частини електорату, або ти – зрадник. Середини – нема. Саме така система українського політичного сьогодення, причому на всіх рівнях нав'язується Державі.

Розпалені мізки, ура-патріотичні промови... Але є зараз одна відмінність між політиками, на яку я прошу звернути увагу. За непримиренність зараз виступають політики тільки одного табору – помаранчевого. На жаль, свої категоричні думки вони нав'язали і населенню, яке їх підтримує. Для них всі ті, хто пробує щось в'якнути про громадянське примирення – зрадники, які йдуть на зговір з бандитами, що не дають будувати незалежну Україну. І Президент України для них – зрадник. Бо хоче якогось діалогу з Партією Регіонів, з тими, проти кого вчора сам же агітував і голосував.

Але хіба забули слова, які сказав Ісус Христос: Прощайте – і вам простять. "Коли не будете прощати людям провин їхніх, то й Отець не простить вам провин ваших" – хіба забули ці слова? "Якою мірою міряєте, такою відміряється і вам. І чому ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш?" Чи не знаєш ти, як учинить Отець небесний з тобою, якщо не простиш від серця свого братові своєму провини його?

Сьогодні Президент хоче виконати ці заповіді – щоби зміцнити державу. Президенту потрібна міцна і дружна державна сім'я. Але за це його хочуть назвати... зрадником.

Я знаю, що і мене зараз звинуватять – за скільки я продався Регіонам, чи, як хтось писав в "Народній правді", московській Луб'янці. Насправді, саме розкол вигідний антиукраїнським, антидержавним силам. І цей розкол вони готові щоденно підтримувати мільйонами, викинутими на підгодівлю непримиренних як в одному політичному таборі, так і в іншому.

Я народився на Поліссі, моє коріння там. Мої діти народились і виросли в степовій Донеччині, і їхнє коріння вже тут. Чому я спокійно повинен дивитися на нагнітання ненависті між двома частинами України?

Хіба комусь незрозуміло, що якщо на сході України 95% населення – проти БЮТ і НСНУ, то змінити ситуацію можна тільки примиренням? Хіба незрозуміло, що провокативні гасла про неможливість примирення "помаранчевих" з "біло-голубими" провокують тільки збільшення антагонізму, збільшення протистояння? Протистояння, зауважу, не політиків, а народу. Невже це комусь незрозуміло?

Коаліція політиків Сходу і Заходу потрібна народу, потрібна ради цілісності і взагалі майбутнього нашої держави. Назвати її можна широкою, чи якоюсь іншою у вузьких інтересах держави – але це є нагальна необхідність сьогодення. Інакше – знову протистояння на виборах Президента, чергових позачергових виборах парламенту, і врешті решт остаточний поділ на своїх і чужих. По Дніпру. Кому це потрібно?

Анатолій Герасимчук.

Щодо бандитів. Щоби бандити були в тюрмах, а не у Верховній Раді, треба міняти законодавство, в тому числі і виборне. Треба взагалі міняти підходи до цієї справи. Поки ми будемо канонізувати "Бригаду" – доти народ і буде їх обирати. Як колись Варраву.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua