Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Причина Холокосту


-2
Рейтинг
-2


Голосів "за"
10

Голосів "проти"
12

Без розуміння причини Холокосту неможливо сподіватись на те, що Холокост ніколи не повториться.

Причина Холокосту
Відсутність же бажання довідатись про причину злочину Холокосту навряд чи можливо витлумачити якось інакше, аніж як відсутність волі до забезпечення справжньої безпеки єврейського народу.

І коли відсутність такого бажання довідатись, чому стався Холокост, демонструють люди, далекі від питань, пов'язаних з єврейським народом, то їх зрозуміти не дуже важко. Адже окрім єврейського народу існують також й інші народи, і у кожного з них є свої власні проблеми.

Зовсім іншого виду набуває повна відсутність бажання говорити про причину Холокосту, коли її демонструють люди, які на словах постійно ніби як дуже і дуже переймаються єврейськими проблемами взагалі та засудженням Холокосту зокрема.

Тим часом, хоч одночасно ніхто жодного разу ніяким чином не намагався заперечувати того кожному очевидного факту, що без розуміння істинної причини Холокосту, всерйоз сподіватися на те, що Холокост не повториться знов, нема жодних підстав, значне число спроб з боку автора цих рядків обговорити дане питання про причину єврейської Катастрофи, Холокосту, з різного роду такими на перший погляд нібито дуже зацікавленими особами, завжди і без жодних винятків закінчувались нічим – замовканням співрозмовника на піврозмові, як правило.

Таким чином поруч з питанням про причину Холокосту виникають не набагато менш цікаві питання – як про причину легко видимого навіть і неозброєним оком опору дослідженню причини Холокосту, зокрема з боку людей та організацій, які давно і надзвичайно щільно й детально займаються питаннями, пов'язаними з перебігом та наслідками Холокосту, так і про щирість їхніх запевнень, що вони нібито займаються Холокостом з метою недопущення його повтору. Спробуємо відповісти на деякі із цих запитань.

Найпершим з таких стосовних до Холокосту запитань є питання про те, а чи справді відповідає дійсності побутуюче в єврейському інфопросторі визначення щодо причини Холокосту, яке (чи подібне до якого) кожен, хто тільки спробує відшукати відповідь на питання "чому стався Холокост", рано чи пізно знаходить там чи деінде. Ось воно:

Шауль Айзек Андрущак: Безусловно, "Катастрофа" является событием совершенно необъяснимым, недоступным человеческому пониманию. Но не "как и все деяния Б-га", а как очень немногие из них. Большую часть (почти все, можно сказать) человек в той или иной степени может и обязан постараться постичь. А вот с "Катастрофой" это один из тех считанных случаев в истории мироздания, когда и пробовать бесполезно. Потому и не существует фактически "теологического ответа (объяснения) "Катастрофе". http://www.jewish.ru/tradition/classics/philosophy/2006/01/news994229328.php

Оскільки даний підхід типу "не тратьте куме сили, спускайтеся на дно", який пропонується тим, хто цікавиться причиною Холокосту, важко визнати скільки-небудь продуктивним при вивченні тих чи інших питань, то оминаючи теологічні визначення, давайте спробуємо розглянути фактичні обставини злочину Холокосту. Для цього скористаємось матеріалами освітнього проекту московської школи N689 http://holocaust.ioso.ru/, який приймає участь в міжнародній програмі "Holocaust/Genocide Project" http://www.iearn.org/hgp/.

Питання про причини усіх явищ, навряд чи хто намагатиметься це заперечувати, стосується перш за все подій, які передують їм. І хоч злочин Холокосту, розгортаючись в часі, по ходу цього процесу звичайно що включав у себе в якості часткових причин також й інші події та обставини, одначе його первинні причини звичайно що не можуть не знаходитись _до_ його початку.

А початок процесів, фіналом яких стало фізичне знищення мільйонів євреїв – тобто власне Холокост – датується дослідниками Холокосту 1-м квітня 1933 року, коли в Німеччині відбувся перший офіційний бойкот євреїв – власників магазинів, юристів та лікарів, див. "Хронология уничтожения" http://holocaust.ioso.ru/history/hronology.htm, і пов'язується з приходом до влади в Німеччині Адольфа Гітлера.

Слід зауважити, що прихід до влади Гітлера стався далеко не одразу по тому, як він в 1919 році оголосив про свою ненависть до євреїв, і про смертельну загрозу для німецького народу єврейського більшовизму який, за його словами, захопив владу в Росії.

Практично відсутня на початку підтримка німецьким народом Гітлера зростала досить таки пропорційно в міру того, як збувалися його прогнози стосовно величезної злочинності московського режиму – перш за все убивств гігантського масштабу, які в Росії чинили, на думку Гітлера, саме якраз євреї, прикриваючись специфічною інтерпретацією марксизму, більшовизмом, і зрозуміло чому, чи не так. Адже через це його ж набатні прогнози стосовно підготовки євреями аналогічної долі для німецького народу набували ну зовсім реального вигляду.

Що ж стосовно тої реальної світової події, яка стала вирішальним аргументом в момент призначення Адольфа Гітлера на посаду канцлера Німеччини 30 січня 1933 року президентом Німеччини Гінденбургом, то на даному московському сайті освітнього проекту московської школи N689 http://holocaust.ioso.ru/index.htm ми на жаль не знайдемо про цю поворотну світову подію, яка називається "Голодомор-33", _жодного_ слова. Ні в §11-12, "Особенности жизни евреев в советской России в 1920-1930-е годы", ні в §13, "Европа между двумя мировыми войнами", ні в інших розділах.

Звичайно що, коли впритул не бачити найбільшого вбивства усіх часів і всіх народів, Голодомору-1933, учиненого московськими убивцями так, щоб вина за нього була покладена на єврейський народ, то Холокост тоді негайно починає бути "событием совершенно необъяснимым, недоступным человеческому пониманию".

Тим часом реальні політики різних країн завжди керувалися раніше і керуються зараз у своїх вчинках не тою брехливою інформацією, якою московські вбивці зараз – в цю хвилину – напихають московських школярів, а справжньою інформацією про реальні події. А що вже могло бути більш реальним в 1933 році, аніж як московське убивство мільйонів одних тільки українських дітей, під повним московським контролем, в абсолютно мирний, а не воєнний час.

Й не варто дурити себе, що в Німеччині нібито нічого не знали про гігантське московське голодоморне винищення українського народу. Є повнісінько документів, які свідчать про те, що в Німеччині дуже детально і своєчасно та оперативно знали про нього.

І спробуйте, шановний читачу, поставити себе на місце німецького жителя Німеччини – виборця, якому якийсь там мало кому тоді відомий Гітлер більше десяти років кричав про нібито міфічну єврейсько-більшовицьку загрозу, пропонуючи способи, як усі сили німецького народу спрямувати на захист від цієї смертельної загрози. І якому раптом приходить абсолютно реальна інформація про те, що ці на перший погляд нібито безглузді гітлерівські звалося давно усім обридлі прогнози почали бути вже зараз, ось тепер, такою жорстокою реальністю, якої світ протягом свого існування ніколи не бачив. І ця оскаженіло жорстока реальність причому знаходиться ну зовсім недалечко від Німеччини, на майже сусідній українській землі. За кого Ви проголосуєте?

Таким чином не дуже важко зрозуміти, чи не так, чому Гітлер цілком легально, в рамках демократичних інституцій та процедур, зокрема і перш за все не тільки нічого не приховуючи, а чого ж саме він хоче для євреїв, а насамперед завдяки цьому своєму ставленню до євреїв, прийшов до влади саме якраз у 1933 році. В цивілізованій, культурній та освіченій Німеччині. А також чому решту Європа, через короткий час фактично вся добровільно приєдналася до гітлерівської Німеччини (див. "Против кого мы воевали" http://www.from-ua.com/kio/4279d3de52c17/).

Але це ще було не Холокост.

Фізичне знищення євреїв (Холокост) розпочалося в кінці вересня 1941 року, коли була окупована земля українського народу, після чого гітлерівці отримали змогу на власні очі побачити величезні, і ще досить таки свіжі сліди гігантського московського убивства українського народу в 1932-34.

Перед цим же, зауважимо, гітлерівці намагались очистити від євреїв підвладні їм території в основному спонуканням євреїв виїхати деінде – особливо в перші роки свого перебування при владі. Коли ж вони на власні очі пересвідчились у тому, що реалії комуно-єврейського (на їхню думку) режиму незрівнянно страшніші, аніж навіть вони самі це раніше припускали, то вони замінили свій намір витіснити (вивезти) євреїв, ідеєю остаточного вирішення єврейського питання, тобто фізично ліквідувати єврейський народ.

Трішки важче, принаймні важче як на перший погляд, зрозуміти, а як же це так сталося, що аж так успішно та вдало здійснився обман ототожнення московських убивць без роду і племені з єврейським народом. З покладенням вини за гігантські московські убивства, зокрема учинені на українській землі, на єврейський народ – і то з настільки успішним покладенням, що його схоже на те прийняли за чисту монету навіть і значна частина самого єврейського народу.

Це покладення вини за учинені безрідними московськими убивцями гігантські голодоморні убивства українського народу на єврейський народ, здійснене тоді московським злочинним оргутворенням (спільно з світовими єврейськими організаціями), було здійснено настільки успішно, що відверто кажучи деколи виникає думка, що більш доречно розглядати не так питання, а як же ж це безрідним московським убивцям спільно з світовими псевдоєврейськими організаціями вдалося підставити єврейський народ, як питання про те, а чому цю дану покладену на єврейський народ вину слід не покладати на євреїв.

Тим більше що українцям досить таки добре відомо іще багато чого такого, що здавалося б вказує на вину саме якраз євреїв. Наприклад що під час усіх трьох гігантських тотальних московських голодоморних убивств українського народу не постраждав жоден єврей на українській землі, хоч значне число євреїв у той час жило не тільки в містах, які ніби як обминав Голодомор, а й і в селах, проти яких нібито був спрямований московський голодоморний удар. Чи що безпосередньо перед Голодомором-33 на райцентрівських базарах саме якраз євреї, і то далеко не найвищого державного польоту, казали українцям: "ви вже в мішку, лишилося тільки зав'язати", і таке інше.

Однак поруч з фактами дуже грамотного використання московськими убивцями усіх особливостей єврейського народу – а в цьому угледіти щось дивне досить таки важко, оскільки масова присутність в московській банді убивць тих покидьків, які виродившись з єврейського народу, були дуже добре в курсі як це використання організовувати, поруч з цими фактами існують також й інші факти. Які торкаються як минулого московського злочинного оргутворення, коли хоч серед правлячих московських кіл євреями і не пахло, але ставлення до українського народу, та форми і методи московської злочинної діяльності на українській землі по суті своїй анічим не відрізнялись від таких в період заповнення московських оргструктур покидьками, які виродились з єврейського народу, так і сьогодення, коли після десятків років активного міжнародного звинувачення московської верхівки в антисемітизмі одночасно повністю в цілому і в окремих деталях зберігаються усі без жодного винятку засоби, методологія, інформація і все таке інше від московських убивць часів організації, учинення і прикриття включно до сьогодні усіх трьох учинених московськими убивцями на українській землі голодоморів.

Це навіть коли мовчати про такі речі, а їх повно, як скажімо про опудало, зроблене з трупа убивці номер один всіх часів і всіх народів, яке сьогодні успішно продовжує експонуватися в центрі найцентральнішого місця російської столиці.

Отже зараз має місце абсолютно ворожий акт стосовно життєвого інтересу номер один єврейського народу, тобто інтересу бути живим народом – факт приховування від єврейського народу, оргутворенням московських убивць, спільно з світовими псевдоєврейськими організаціями, причини Холокосту. Ну не припускає ж хтось, що московські убивці, які учинили голодоморні убивства українського народу, та міжнародні псевдоєврейські організації, які найактивнішим чином сприяли цьому учиненню, і дотепер повноцінно приймають участь в гальмуванні виходу Голодоморів на поверхню світової суспільної свідомості, що вони не в курсі Голодоморів, які були учинені територіально там же, де і Холокост, кількома роками перед ним, чи не так. Чи що вони не знають про вплив фактів гігантських голодоморних убивств українського народу на ставлення німців до євреїв, і що діяльність найвпливовіших єврейських організацій, поруч з фактами московських убивств українського народу, що саме вона сприяла появі тих обставин, наявність яких потягнула за собою прийняття німцями рішення про фізичне знищення мільйонів ні в чому не винних простих євреїв, нормальних людей.

На жаль є також підстави вважати, що і зараз, як і в передголокостний період часу, ці ж самі нібито єврейські організації, співпрацюючи з московськими убивцями, й далі користуються точнісінько тими ж самими засобами для досягнення точнісінько тих же, що і раніше цілей. Жодних ознак наявності якихось змін, чи хоч ознак, що є наміри змінити щось із того, в результаті чого тоді був вироблений і перекладений на простих нормальних звичайних єврейських людей настільки значний потенціал досягнутого цими організаціями негативу, що ці прості люди були просто фізично знищені, не розуміючи при цьому, що діється, у той час як представники тих нібито єврейських організацій, які мотивували дії цих організацій прагненням звісно що добра, а не загибелі для євреїв, не просто прекрасно знали, а що ж саме насправді відбувається, а _прогнозували_ саме такий сценарій розвитку подій і, добре підготувавшись до нього заздалегідь, і не постраждали а ні найменшим чином.

Існування злочинного утворення, маліна якого знаходиться в Москві – навіть коли це існування триває сотні років – це не достатня підстава для того, щоб винити росіян, тобто весь російський народ. Так само і наявність навіть і дуже потужних сіоністських утворень, які десятки років активно співпрацювали раніше, і продовжують співпрацювати й зараз з спільнотою московських убивць, у тому числі в підготовці, учиненні, а також особливо в прикритті московських голодоморних убивств українського народу, її також не можна, як на мою скромну думку, перекладати на _цілий_ єврейський народ, на всіх євреїв, багато з яких самі (наскільки я розумію) остерігаються тих потужних сіоністських організацій фашистського типу, які чигають на цих нормальних людей, євреїв за національністю, підпихаючи їх до себе усіма засобами, у тому числі наприклад роздмухуючи антиєврейські настрої. Точнісінько те ж саме, до речі, московські убивці роблять стосовно росіян, усіляко роздмухуючи серед інших народів ненависть до російського народу, щоби таким чином підштовхнути нормальних російських людей до свого кадрового потенціалу.

Етнічне походження а ні тодішніх секретарів райкомів, обкомів і ЦК, а ні сьогоднішніх виконавці та організаторів в московському оргутворенні убивць не має якогось особливого значення, тому що суті справи воно торкається дуже мало. Яке б воно, те етнічне походження не було, але в усіх випадках головним чинником є готовність одразу, як тільки буде московська потреба, завдати удару, і то удару перш за все по рідному народу даного покидька, московського посіпаки. Ось це і є суть відкидання своєї належності до рідного народу на користь входження в московську банду убивць.

Душі цих людей повні ненависті, їх серця – повні злоби, і в їх устах – повно брехні.

Крім як стан їх душі, брехня виконує для них просто необхідну для можливості подальшого успішного функціонування оргутворення московських убивць роль. Крім поточного паскудства народам, ці люди мусять же затулитися чимось, ну щоб злочинці мали вигляд нормальних людей, а то коли злочинці мають вигляд злочинців, то тоді знов чинити нові злочини – проблематично. І головним засобом для створення такого прикриття просто не може бути ніщо, окрім брехні.

Ні один з цих людей, московських холуїв, не належить до котрогось з народів, усі вони відкинули свою належність до своїх рідних народів, оскільки така належність не може не тягнути за собою, коли вона дійсно є, пріоритету інтересів рідного народу. І ця відсутність належності до будь-якого з народів відкриває шлях цим людям до найбільш підлої брехні членів московського злочинного утворення, а саме перекладання вини за учинені їх спільнотою злочини, а їм нема числа, на той чи на інший народ. В більшості випадків вони намагаються підставити замість себе російський або єврейський народ, хоч при найменшій нагоді в хід ідуть будь-які інші народи, оскільки крім прикриття своїх злочинів ця московська брехня служить також для зцьковування між собою усіх підряд народів. Прикладів чого всюди можна побачити повнісінько. І для цього зцьковування між собою народів московське злочинне утворення використовує не тільки брехню, а й і цілеспрямовані, далеко наперед розраховані шулерські та криваві організаційні заходи.

Питання ж про роль світових псевдоєврейських організацій – виражають вони своїми діями життєві інтереси єврейського народу, чи ні, не дуже відрізняється, як на мою скромну думку, від питання про те, чи виражала ті життєві інтереси єврейського народу московська верхівка 30-х років, етнічне походження членів якої, це давно вже не секрет, досить таки мало відрізнялось тоді від етнічного походження керівництва згаданих тих ніби як ну надзвичайно єврейських організацій.

І знайти відповідь на це питання, чи виражають вони своїми діями життєві інтереси єврейського народу, при всій нібито відмінності обставин питання про єврейські організації та московську верхівку, разом з їхніми посіпаками на місцях, не дуже важко. Для цього досить тільки спробувати знайти ну хоч якусь одну згадку про хоч якогось одного діяча тих нібито таких єврейських організацій, який разом з масами простих нормальних людей, за національністю євреїв, попав під Холокост.

Аналогічні результати пошуку чекають на того, хто візьметься шукати такого хоч одного московського посіпаку єврейського походження, який попав під Холокост разом з простими єврейськими людьми.

Легко бачити, що результатом таких пошуків буде практично нуль – тобто що усі ті, що справді винні у злочинах, покладених ними на єврейський народ, дуже вчасно зробили ноги куди треба. Тоді як маси нормальних людей єврейського походження, тобто власне єврейський народ, лишилися на окупованій гітлерівцями території, мотивуючи в основному тим, що а що їм може бути, коли вони ні в чому не винні.

Це навіть коли не дуже намагатись акцентувати на тому добре відомому, але ну дуже старанно замовчуваному факті, що Гітлер пропонував Москві рятівну депортацію в СРСР присутніх тоді в гетто на окупованій території Польщі (~2млн.) євреїв, і що та московська така нібито здавалося єврейська верхівка відмовилась рятувати цих людей.

А сьогодні ті ж самі кола, тобто московське оргутворення убивць спільно з світовими псевдоєврейськими організаціями, будучи самі прекрасно в курсі, звідки ростуть справжні роги в єврейського Холокосту-1941-45, і намагаючись приховати ті справжні причини з допомогою навішування лапші типу: "Безусловно, "Катастрофа" является событием совершенно необъяснимым, недоступным человеческому пониманию" – лапші на вуха перш за все тим, кого знов готують принести в жертву, тобто простим нормальним єврейським людям, сьогодні вони ж, роздмухуючи ті самі процеси, що і перед Холокостом, само собою що особисто для себе одночасно з цим готують аналогічні тили, прекрасно розуміючи, до чого діло йде. Адже коли це їм було зрозуміло тоді – про що свідчить те, що ті єврейські організації (не кажучи про московських убивць без роду й племені єврейського походження) не просто уціліли, але й і багатократно фінансово укріпились з нікому не зрозумілих джерел негайно після другої світової, то чого б це вони не розуміли цього зараз, коли плюс до всього решту вже є ну дуже красномовний прецедент у вигляді Холокосту.

Олександр Франчук

http://www.geocities.com/olexandr

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua