Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Система освіти – черговий крок до краху

Зубар Андрій | 18.09.2007 11:10

-2
Рейтинг
-2


Голосів "за"
8

Голосів "проти"
10

Система освіти прогнила наскрізь, зацвіла євроінтеграційним капіталізмом та затуманилась черговими ідеями Болонського процесу.

Система освіти – черговий крок до краху
Система освіти прогнила наскрізь, зацвіла євроінтеграційним капіталізмом та затуманилась черговими ідеями Болонського процесу.

Сучасна система освіти не просто не досконала, вона є програмою для скалічення дітей і не тільки у фізичному розумінні, але і, наглядно, у інтелектуальному. Погляньте на сучасних студентів, на майбутніх спеціалістів у різних професійних напрямках... Хто вони? Люди? Особистості? Досить легко вгадати майбутню професію програміста, стиліста, фізкультурника чи еколога, чи не так? Програміст обов'язково в окулярах, худощавий із стопкою книжок, стиліст гарно та стильно одягнений, майбутньому вчителю фізкультури нічого не потрібно крів м'язів, і хіба рідко ви чуєте таку фразу "типічний ботанік пішов"? Звичайно поділ різних наук на більш вузькі спеціалізації корисний, але ж не у такій мірі, коли це так шкодить майбутньому нашої країни, та й усього світу. Звичайно виходу із довгого та темного тунелю не видно. Але щоб дати відповідь на запитання, потрібно набагато глибше в ньому розібратись. Одного константування фактів та спостережень далеко не достатньо. У чому ж річ?

Погляньмо на сучасну молодь, на її обізнаність у суспільно-політичному житті. Молоді люди є пасивними та нецікавими тут. Але причина далеко не в них. Причина у вихованні цих людей, а отже і у системі освіти. Проаналізувавши сучасну систему викладання, не важко помітити, що останнім займаються не справжні вихователі, а звичайні скалічені люди, які є спеціалістами тільки у своєму напрямку. Викладачі ніколи не зможуть зацікавити студентів у своєму напрямку, якщо вони сухо і нецікаво просто вичитують лекції за мізерну зарплатню. Тут виростає іще один гриб – корупція. Повернемося до студентів, хіба вони винні у тому що їхній багаж знань невеличкий? А може викладачі? Звичайно, студент сам повинен хотіти навчатись, багато працювати самостійно. Ніколи... Згадайте, як навчають у школі. Мабуть усі сміялися із закону школяра: "завчив, здав, забув..." Усе! Молодь із дитинства привикла до того, що їй усе дають готовим. Вивчивши якийсь закон, здав і отримав свою гарантовану п'ятірку, але ніхто навіть і не цікавиться як він виник, самі вчителі ніколи цього і не знали. Коли школяр доповнював щось своє, це було йому тільки в мінус, тому що він повинен знати те, що йому подавалось.

Чому? А відповіді на усі запитання дає система, але не система освіти. Система освіти є лише маленькою ланочкою, маленькою частинкою великої системи, суспільно-економічної формації – КАПІТАЛІЗМУ. У системі освіти іде поділ на окремі вузьконапрямлені спеціалізації, звичайно, це дає змогу готувати висококласних спеціалістів у своїй сфері. У загальному усе суспільство, уся суспільно-політична формація дуже швидко і добре розвивається. Але що робиться із такими "пєшками", як люди. Вони залишаються "каліками". Наприклад, розглянемо такий випадок. Сім'я із 10 чоловік. Кожен вживає якийсь один вітамін, у загальному уся сім'я вживає весь комплекс вітамінів. А що виходить із окремими членами сім'ї? Те ж саме і у капіталістичній системі.

Звичайно, погляньмо глибше. Що таке капіталізм – це система ринкових відносин, відносин придбання-продажу, товарних відносин між людьми, але аж ніяк не людських відносин. Гроші – ось справжній посередник відносин. Люди стають повністю залежні від грошей, рабами грошей, не помічаючи оточуючих навколо. Звичайно, купуючи у сусіда якийсь товар, людина і на сусіда дичиться як на товар, товар, який продає своє уміння, свої руки, свою працю. Одна людина наживається на іншій, ось закон виживання. Ось і верхівка світового панування, перекрутивши систему освіти, використовує її у своїх цілях здобуття іще більших багатств, розділивши людей на групки, кожна з яких виконує свою роботу, натуркавши їх термінологією. Сусіди – найзапекліші вороги, родичі сваряться через позики, діти не можуть розділити спадщину покійного батька... Про які людські відносини може йти мова? У системі капіталізму ніколи не може бути нічого людського, що далі?

За сотни лет, мама, сто раз менялись ценности...

Уже не действуют волшебные слова: спасибо и пожалуйста...

Всего одна жизнь, занятая чем попало!

Мы обманываем часто, знаю!

Себя оправдываем, когда не правы, знаю!

Ждём и не прощаем, обещаем но не выполняем, знаю!

На все соблазны согласны. Своими же руками убиваем себя

Это несчастье, но они случаются с нами

Я знаю, мама, до нас не достучаться.

Всегда собою заняты мы. Имена, родителями данные меняем.

Оставляем их дома, сума сводим сами, сума сходим, мама...

Ты знаешь что дальше, мама...

Невже це наше майбутнє? Що змінилось із часу рабовласництва?...

Зубар Андрій,

Політична партія "Велика Україна",

Хмельницький

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua