Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
ВІЧЕ   Президент   ВР   Палата Професіоналів   Сенат Земель

Проект Конституції України

VANO | 6.05.2007 19:41

-2
Рейтинг
-2


Голосів "за"
0

Голосів "проти"
2

Сучасна Конституція розбещує "препоганих панів..." Необхідно загнуздати бестій принципово новими законами. Постійний контроль може здійснювати ВІЧЕ. Верховна Рада буде професійною, з 1-Палати Професіоналів та 2-Сенату Земель. 2 гетьмани Україна не винесе. Президент мусить керувати урядом. Законодавчу, інформаційну, виконавчу, судову владу народу

Шановним читачам навіщо доказувати, що у ВР не місце "грошовим торбам", які самі собі "малюють" пільги. Депутатів повинна "загнуздати" нова конституція і сучасне високотехнологічне ВІЧЕ.

КОНСТИТУЦІЯ РУСІ – УКРАЇНИ Проект

Враховуючи давню історію державотворення на нашій землі, історичну спадщину КИЇВСЬКОЇ РУСІ, а також, сучасні міжнародні юридичні реалії, РЕФЕРЕНДУМ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, проведений... 2007 року, поновлює, вдосконалює і оголошує офіційну назву нашої країни "РУСЬ – УКРАЇНА". Надалі назви "УКРАЇНА" і "РУСЬ – УКРАЇНА" мають тотожне значення. На основі здійсненого українською нацією права на самовизначення, дбаючи про ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОБРОБУТУ НАРОДУ, ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ, піклуючись про зміцнення громадянської ЗЛАГОДИ НА ЗЕМЛІ УКРАЇНИ, прагнучи розвивати та зміцнювати республіканську, демократичну, соціальну, правову УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВУ, усвідомлюючи відповідальність перед БОГОМ, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим всенародним голосуванням 1 грудня 1991 року, НАРОД РУСІ – УКРАЇНИ ПРИЙМАЄ ЦЮ КОНСТИТУЦІЮ в такій редакції:

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

Стаття 1. Україна є суверенна, демократична, правова, унітарна республіка, міжнародно визнана, рівноправна держава в Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 2. Суверенітет України поширюється на всю географічно визначену, цілісну територію бувшої "Української Радянської Соціалістичної Республіки" в межах існувавшого на момент виходу з "Союзу Радянських Соціалістичних Республік" кордону, обумовленого відповідно Хельсінській угоді про визнання реально існуючих кордонів у Європі.

Стаття 3. Людина, її життя, здоров'я, розум, честь і гідність, матеріальна і інтелектуальна власність, оптимальний розвиток людини і суспільства, чесні надбання, особисте майно, сім'я, родина, громадський авторитет і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава організує постійну турботу про добробут людей, відповідає і систематично звітує перед громадянами про свою діяльність.

Стаття 4. Громадянство в Україні ініціюється взаємною згодою людини і держави, патріотичним бажанням і державним дозволом. Підстави для набуття і припинення громадянства визначаються законами про громадянство.

Стаття 5. Україна є республікою, якою керують громадяни України, здійснюючи свою владу організацією постійнодіюючої системи Всенародного Інтелектуального Чесного Еднання (ВІЧЕ), референдумами, удосконаленням конституції, розробкою усіх інших законодавчих актів.

5.1. В системі ВІЧЕ на референдумах народ своєю інтелектуальною більшістю проявляє розумну волю злагоди по усіх актуальних для України проблемах.

5.2. Здійснює свою розумну волю безпосередньо через Верховну Раду (ВР) України та Законодавчі органи місцевого самоврядування.

5.3. Важливі стратегічні державні рішення приймаються на референдумах тільки після всенародного, розумного, детального обговорення.

5.4. Право волевиявлення народу не може бути узурповане окремими самозванцями, громадськими групами, державними органами або посадовими особами.

Стаття 6. Референдуми проводяться систематично, оперативно, максимально об'єктивно, найбільш економними методами з використанням нових, надійних прогресивних технологій.

Стаття 7. Державна Влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на владу: 1 – Законодавчу; 2 – Виконавчу; 3 – Інформаційну; 4 – Судову, які працюють взаємно непідвласно, мають автономне фінансування з бюджету і здійснюють свої повноваження паралельно, у встановлених Конституцією України межах і полюсах інтеграції.

Стаття 8. Конкретну професійну Законодавчу Владу організує Верховна Рада, яка складається з двох палат: 1 – Палати Професіоналів; 2 – Сенату Земель. Структура і функції ВІЧЕ та ВР, правила обрання і відкликання депутатів, методи і умови праці, права і обов'язки, регламент обумовлюються відповідним законом про ВІЧЕ та ВР, затвердженим на референдумі.

Стаття 9. Постійне керівництво Виконавчою Владою проводить всенародно обраний Президент: організаційно відповідає і безпосередньо керує Радою національної безпеки, Кабінетом Міністрів, Установами державного рівня, Затверджує склад Земельних (Обласних) та Районних Державних адміністрацій, захищає ціль, суть і зміст "духу і букви" Конституції, є Верховним Головнокомандуючим військових формувань України.

9.1. Правила обрання, звільнення, імпічменту, методи і умови праці, права і обов'язки Президента обумовлюються відповідним законом про Президента, затвердженим на референдумі.

Стаття 10. Державна Інформаційна Влада України ретельно задовольняє постійну потребу держави своєчасно і максимально об'єктивно знати все (життєво важливе), що готується і діється в державі і в світі, щоб своєчасно приймати вірні законотворчі та урядові рішення, етично інформувати громадян, підвищувати рівень суспільного інтелекту, оберігати населення від обману.

10.1. Статус, взаємини з другими державними службами, правила прийому в Державну Інформаційну Службу України, звільненя з роботи, методи і умови праці, права і обов'язки Державних Інформаторів обумовлює закон про Державну Службу Інформації, затверджений на референдумі.

Стаття 11. В Україні створюються всі необхідні, прогресивно можливі умови для ефективної роботи Уряду України (УУ), затвердженого ВР за пропозицією і під безпосереднім керівництвом Президента.

11.1. Гарантується місцеве самоврядування з наданням йому половини зібраних податків та загальнодержавних дотацій для забезпечення розвитку господарства і потреб населення.

11.2. Законодавчі та виконавчі місцеві органи повинні системно звітувати перед загальнодержавними установами, виконувати відповідні рішення центральної законодавчої, виконавчої, інформаційної та судової влади.

11.3. Структура і функції Уряду України та Земельних (Обласних) і місцевих (Районних) виконавчих органів обумовлюються відповідними законами про Уряд, затвердженими на референдумі.

Стаття 12. Судова влада проводиться під керівництвом всенародно обраного Верховного Судді України, котрий безпосередньо керує Колегією Верховного Суду і організаційно очолює систему об'єктивного суду в Україні, удосконалює розвиток правової свідомості і захист від правопорушників.

12.1. Правила обрання і відкликання, методи і умови праці, права і обов'язки Суддів, регламент розгляду справ обумовлюються відповідними законами про Суд, затвердженими на референдумі.

Стаття 13. Усі закони і нормативно-правові акти повинні відповідати Конституції України, бути попередньо узгоджені чи скориговані Конституційним Судом України.

13.1. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Закономірно гарантуються звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі тексту Конституції України.

Стаття 14. Ратифіковані міжнародні договори являються доповненням до національного законодавства, обов'язковим для виконання в Україні. Укладення міжнародних договорів, які не передбачені Конституцією України, можливе лише після внесення відповідних конституційних доповнень, затверджених референдумом.

Стаття 15. Державною мовою в Україні є українська мова. Держава окремим розділом бюджету забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах науки, виробництва та суспільного життя на всій території України.

15.1. Інформаційні, естетичні та етичні якості вживання української мови контролюються Державним Комітетом Української Мови.

Стаття 16. Вивчення української мови обов'язкове в усіх учбових закладах. Досконале знання української мови є обов'язковим критерієм середньої освіти та громадянства України.

16.1. Засобам масової інформації на території України всі повідомлення та 70% друкованих матеріалів і масмедійних програм необхідно поводити на українській мові.

Стаття 17. Враховуючи довготривалі імперські дотації на розвиток російської культури, та творчий досвід розвитку російської мови етнічними українцями, вчителям-філологам і Академії Наук України доручається на конкурсних основах доручаеться опрацьовувати можливість доцільного збагачення української мови адекватними термінами російської та інших іноземних мов, з обов'язковим збереженням самобутності та правопису української мови.

Стаття 18. В Україні гарантується вільний розвиток та адекватне використання російської мови та інших національних мов. На перехідний період реабілітації української мови в свідомості доброзичливих російськомовних громадян України діловодство та спілкування з населенням чиновників місцевого самоуправління повинно бути вільним на обох (російській і українській) мовах.

Стаття 19. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Чиновники республіканського рівня повинні володіти українською, російською та англійською (або іншою євразійською) мовами міжнародного спілкування. Учбові заклади повинні забезпечувати відповідні знання та навики фахівців міжнародного рівня.

Стаття 20. Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури. Шляхом бюджетних, економічних та культурних заходів взаємодопомоги держава має сприяти задоволенню національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави.

20.1. На розвитк етнічної, культурної, національної, мовної та релігійної самобутності національних меншин України мають виділятись державні кошти, пропорціональні затратам відповідних держав на розвиток українських меншин за кордоном.

Стаття 21. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією.

Стаття 22. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Держава забезпечує захист прав усіх законних суб'єктів права власності і доцільного господарювання, соціальну спрямованість економіки.

22.1. Власність зобов'язує виконувати закони України, тому не може використовуватися на шкоду людині, екології або суспільству.

22.2. Економічна політика держави для заохочення виробників повинна сприяти нормуванню цін та податків так, щоб кінцева ціна продажу вітчизняної продукції не перевищувала 200% її собівартості у вітчизняних виробників.

Стаття 23. Земля України є спільним національним багатством усіх громадян України. Держава може виділяти землю індивідуально і колективно тільки громадянам України в довічну оренду з правом наслідування, дару чи продажу оренди при умові її адекватного господарського, екологічного та соціального використання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Стаття 24. Суспільне життя в Україні грунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної об'єктивності, демократії, гуманізму. Жодна наукова, релігійна, містична чи партійно-політична ідеологія, з врахуванням потреб майбутньої більшої досконалості, не може претендувати в Україні на єдину вищу, назавжди безпомилкову істину.

24.1. Не обґрунтована реальними фактами критика та цензура думок, вчинків та ідеологій без гарантованої відповіді на цьому ж місці, у цьому ж ЗМІ – забороняється.

24.2. Держава гарантує повну свободу гуманної політичної діяльності, не забороненої міжнародними законами.

Стаття 25. Підтримання екологічної рівноваги та забезпечення екологічної стратегії на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та іншої екологічної недбалості, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави, що складає суть обвязків Міністерства Захисту Умов Життя.

Стаття 26. Забезпечення добробуту громадян і держави, міжнародної безпеки, суверенітету і територіальної цілості, авторитету, поваги до України, розвиток її прогресивних технологій, економічних та інформаційних потреб, вирішення демографічних проблем є функціями Ради Національної Безпеки, справою всього Українського народу.

Стаття 27. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності, знищення ворожої агресії покладаються на Збройні Сили України.

27.1. Забезпечення стратегічних державних інтересів, захист державного кордону, державних секретів, науково-технічних та технологічних можливостей, економічного і соціального розвитку України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються відповідним законом.

Стаття 28. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для спотворення демократичних прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкодження їх діяльності.

28.1. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

28.2. Не допускається розташування іноземних військових баз і формувань, без ратифікованих договорів про взаємний суверенітет і державну взаємодопомогу, або без наказу Верховного Головнокомандувача в воєнній ситуації.

Стаття 29. Служба в армії може бути тільки добровільна, соціально і економічно престижна, надавати можливість на стимулюючих умовах одержати вищу освіту та відповідну державну посаду. Устави військової служби затверджує Президент.

29.1. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 30. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.

Стаття 31. Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 32. Державними символами України є Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг небесносинього і пшеничножовтого кольорів; Державний Герб України – Тризуб, символізуючий збройний захист зерна хлібних злаків; Нинішній Державний Гімн України може виконуватись в урочистих ситуаціях на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом. Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається ВР України і затверджується на референдумі. Столицею України є місто Київ.

..................

В с ь о г о 200 статтей;

06.05.2007р В.А.О.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua