Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Запланований крок зрадника Мороза. Частина перша.

oleksandr | 18.04.2007 06:16

-1
Рейтинг
-1


Голосів "за"
2

Голосів "проти"
3

Стаття є відповіддю на заяву т. Януковича про створення ним для себе і для купки проросійських олігархів узурпаторської необмеженої влади диктатора: "Я створю сильну вертикальну владу", яку він проголосив відразу після дарованої йому Президентом посади Прем'єра. Порушуючи Конституцію України, регіонали почали безпардонне втілення ідей цієї заяви в

Встанеш зранку, сину. Помолись за Україну. (Остап Лижник).

Сьогоднішня Україна як національна держава, її суверенітет і незалежність, її соборність і самостійність існують лише на папері. Насправді всі ці високопарні епітети політичного забарвлення не є реальністю України, а є її бутафорією, міражем, її фіговим листям, за допомогою якого доморощені зрадники – морози, стояни, кравчуки, тараси, вітренки і ін. перевертні грабили, продавали і продовжують дограбовувати і допродувати Україну. Цього може не бачити лише політично сліпий і політично глухонімий. Комуністи за 15 років паперової незалежності майже вщент знищили Україну економічно і соціально, жбурнули її в таку безодню, з якої не викарабкатись і за десятки років.

Чи має Україна виходи з політичної, економічної і соціальної криз і якщо має, то які? Має. Їх є два. Перший і головний. Це всім україно- і російськомовним жителям Сходу і Заходу, Півдня, Центру і Півночі потрібно разом встати, порвати комуністичні кайдани, вивітрити з своїх мізків і душ отруйний комуністичний наркоз і кадебешний СО2, зняти комуністичну облуду з своїх очей, скинути комуністичне ярмо, стати вільними і найбагатшими в Європі. Другий – це заЄЕПатись у колоніальне пекло РФ глухонімими рабами і за планом Жириновського стати "самою західною губернією великої російської імперії", бо за його "профффессорским образованием" "Київ – російське місто й Дніпро – російська ріка, ...,ніякої України немає, а в Києві, як і в Мінську, має сидіти російський губернатор, ..., дійсними кордонами Росії є ті, які були у вересні 1917 року. Кордони Росії на Заході – це Гельсінки й Варшава. Мрію, щоб українських солдат у трунах везли з Іраку. Усіх вас ми відправимо до Сибіру, вас не будуть розстрілювати. Українці потрібні як замерзлі музейні експонати"...?!. І ще ряд його міражів. Диво не в маренні цього деплутата і не в тому, що він є законодавцем для народу, президентом якого є В.Путін, а в тому, що таких прибічників-жириновських у Росії є десяток мільйонів!

Вже 15 років на налигачі проти волі українців доморощені зрадники і лакеї під проводом забугорних ідеологів на чолі з Азаровим (повчає нас: "научитесь слушать"!) тягнули і тягнуть Україну в заЄЕПану колоніальну залежність Російської Федерації. Тягнуть фундаментально, завойовуючи поступово все нові і нові стратегічні політичні, економічні і соціальні важелі влади. А Україна, навпаки, – мовчки, без найменшого опору, їх втрачала і продовжує втрачати.

Варто пригадати стратегічні погляди і тактику грабежу ще одного колишнього вірного ленінця, комуністичного "благодійника і любителя" українського хліба Лейбу Бронштейна (Льва Троцького), а їх було тоді і є тепер тисячі, якого Сталін наказав знищити, як свого конкурента,, що й було успішно виконано – "товариші-соколи" знайшли його аж у Мексіці і зарубали льодорубом під керівництвом Судоплатова – одного з головних кагебістів виконавців-вбивць, що діяли за рубежем. Після більшовицького перевороту 1917 року, коли комуністи вщент розграбили Російську імперію, і почався страшний голод, Ленін і Лейба-недоучка з добре підвішеним язиком "знайшли вихід", де взяти хліба. Ленін наказав до нуля пограбувати всі церкви, монастирі, костьоли, забрати золото, срібло, діаманти, дорогоцінні речі, а священників арештувати. В разі опору – розстрілювати. Цю таємну постанову сьогодні повинен знати кожний громадянин. Полилась невинна кров, а золото попливло комуністам у Москву. Це було перше джерело збагачення комуністів. Другим джерелом займався Троцький. Він негайно сформував 525 озброєних армійських загонів, на чолі 445 з них поставив комісарів-євреїв і послав на Україну трусити у т. зв. куркулів зернові "лишки". Після цього трусу з голоду померло більше півтора мільйонів українців. Перед відправкою агітаторів-більшовиків на Україну він сказав, щоб пам'ятали (лише уривок!): "...Без Украины нет России. Без украинского угля, железа, руды, ХЛЕБА, соли, ЧЕРНОГО МОРЯ Россия существовать не может, она задохнется, а вместе с ней и советская власть, и мы с вами...". (Інструкція "10 заповидей" агітаторам-більшовикам на Україні. Л.Троцький). Це був один із самих жорстоких, без душі і серця правителів-комуністів. На зорі радянської влади ще дехто вірив комуністам, тому були і так звані ходаки по правду, особливо голодуючі до Леніна, до Троцького і до ін. партійців. Наведу лише один епізод про таких ходаків. Делегація голодуючих селян прибула до Троцького просити допомоги, бо люди вмирають з голоду. "Це ще не голод. Коли Піт (римський полководець) брав Єрусалим, єврейські матері їли своїх дітей. Ось коли я заставлю ваших матерів їсти своїх дітей, тоді ви можете прийти і сказати – ми голодуємо." Так комуністи з першого дня більшовицького перевороту "піклувались" за народ, особливо український.

Сьогоднішні комуністичні регіонали, керуючись своєю ідеологічною зброєю – розділяй і владарюй, продовжують вбивати ядовитий клин розколу між українськими братами Сходу і Заходу! В результаті бувша номенклатурна капеесесівська верхівка, що прихватизувала більш як 90% всього багатства України, сьогодні злорадно вихваляється і заявляє:

МАЄМО ТЕ, ЩО... ВКРАЛИ і... ТРОЯНСЬКОГО КОНЯ.

За даними на Україні знаходилась третина озброєння СРСР. Це ніби 90 мільярдів доларів (якщо не 900!). Де вони? При екс-прем'єрові П.І.Лазаренку, були, оприлюднені таємні дані, що т.т. Кравчук і Кучма і їхнє оточення вже на той час продали озброєння на суму 26 млрд. доларів і все привласнили, але англійська розвідка уточнила – не 26, а 32 млрд. хамуль і в свою торбу!, а в держбюджет і населенню – ДУЛЮ. Англійській розвідці можна вірити, вона не бреше, в ній комуністів немає.

Пригадаймо слідчих Гдляна та Іванова, які показали людям справжнє нутро комуністів, особливо "чесної" московської верхівки, в руки яких пливли сотні мільйонів доларів з білого золота лише з Середньої Азії, минаючи державну казну. Якої комуністичної відзнаки удостоєні ці сміливці і де вони зараз, самостійно мислячі здогадуються. Хай би і своїм покірним регіоналам т. Симоненко пояснив, де вони, що так щиросердно повірили комуністам і клюннули на їхню смертельну блешню.

Основою політичної, економічної і соціальної стратегії Уряду В.Януковича та ВР О.Мороза є продовження кравчуківсько-кучмівської системи грабежу, корупції, зради, продажності, безправ'я і беззаконня, брехні і права сили. Штучна більшість ВР не є народною і не є блоком однодумців. Використовуючи матеріально, соціально і морально зубожілих східняків, спекулюючи на їхніх довірливих душах, використовуючи зелень, вся корумпована верхівка регіоналів успішно подолала 3%-ний бар'єр і сховалась за щитом недоторканності – стала депутатами ВР. У цю антинародну більшість своїми злоякісними метастазами врослася ракова пухлина, яка за радвлади погубила десятки мільйонів людей, а тепер, конаючи і ховаючись від правосуддя народу, знайшла притулок і захист у "більшости" В.Ф. Януковича. Ці дві політсили, регіонали і комуністи, у передвиборних програмах не приховували своїх ворожих намірів, які до поліпшення добробуту населення не мали абсолютно ніякого відношення. Вони відверто висували проросійські плани і сьогодні всима неправдами і силою проштовхують їх у життя, знищуючи державне українське, замінюючи все губернським проросійським...

Третьою складовою ВР стала купка зрадників на чолі з політичним перевертнем, зрадником по професії О.Морозом. Така ВР Україні не потрібна. Користі від неї народу як з "казла" молока. Центральним і головним стратегічним ударом програми тов. Януковича є знищення української мови. Зникне мова – зникне нація, зникне нація – зникне Україна як національна держава. Цього не бачать тільки політично сліпі. Бо ще зовсім недавно

БУЛО НАС, УКРАЇНЦІВ, 82 МІЛЬЙОНИ. НЕЗАБАРОМ СТАНЕ 35...

Комуністи, вороги України, не даремно хлібець жомрають, відпрацьовуючи забугорну програму зради сповна. Особливо з шкури лізуть симоненки, вітренки, грачі, азарови...

Що робиться у верхах, народу не показують і не розповідають. Але трударі знають все – хто скільки вкрав раніше і скільки краде тепер, де ховає народні мільярди, хто за скільки кого купив, хто кому продавсь, хто замовив жертву і за що вбив, хто кого і коли зрадив і за яку ціну, наплювавши в довірливі душі своїм виборцям. Народ кмітливий – все бачить і знає. Інша справа на низах – в селах і містах, там все на очах. На рівні сільських, селищних, районних і міських рад відкрито продовжуються грабежі, перерозподіл награбованого раніше, катастрофічно скорочуються або зовсім закриваються лікарні, дитсадочки, школи, прихватизовуються за безцінь по зговору державні приміщення і т.д. Влада Азарова, Януковича і Мороза втілює в життя споконвічну стратегію російської імперії – донищує

УКРАЇНУ ПОЛІТИЧНО, ЕКОНОМІЧНО і СОЦІАЛЬНО.

СОЦІАЛЬНЕ донищення саме в розпалі. Про це свідчить бюджет Азарова і його комуністичного оточення, яке прийняло бюджет на 2007 р. наосліп. Фактично тепер не ВР приймає закони, а Янукович і Москва. ВР – це ширма, яка демонструє рядовим регіоналам і помаранчевим водевілі не про поліпшення добробуту населення, а про те, як буде українцям (якщо виживуть) добре жити через років так з півсотні, якщо у 2036 році Господь пронесе мимо Землі Апофіс (2004 NM4), бо остання траекторія цієї комети пройде з Гренландії на Китай через Україну. (d =320-400 м., m = 100-200 млн. т.). У 2029 р. комета пролетить між Місяцем і Землею на відстані лише 30-40 тис. км., спрямовуючи з кожним витком все ближче й ближче свою траекторію на... ВР О.Мороза, на Кабмін А.Азарова, на Уряд В.Януковича і на броунівське Президенство В.А.Ющенка, а разом з ними за гріхи великі на всю Україну і її довірливих трударів. Траекторія Землі і комети пересікаються двічі на рік. Що станеться, як зіткнуться? – Великий Кара-бах! Цей літературно-психологічний відступ, цю наукову інформацію про можливе катастрофічне зіткнення комети з Землею я навмисне ввів, щоб ми замислилися над реальною ціною нашого біологічного животіння-існування, яке дається кожному з нас лише в одному екземплярі, і порівняли його з людським нормальним життям людей, що живуть у повному достатку при загниваючому капіталізмі. Поки на благодатних чорноземах України будуть панувати морози й засухи зі своїми приморозками, до того часу не буде врожаїв, не буде життя, а будуть, як при КПРС, серп і молот – смерть і голод.

ВР Мороза – це копія сталінських ВР, на яких був стопроцентний одобрямс. Ніяких тобі дискусій – обговорення по шпаргалці, написаній і розданій перед засіданням ВР. Приїхали, поголосували, розважились та й по "роботах". Верховна Рада була без опозицій. Це був моноліт одно-думців – всі думали, як би не вляпатись, бо кожний депутат був сексотом. Опозиція була, але не у ВР, а в ГУЛАГах – голодною добувала золото на колимах, "дружбою-2" при 40-градусному морозі прокладала траси в тайзі, добувала уран... і по комуністичному плану щорічно поповнювалася майже двома мільйонами нових "ворогів народу" на зміну небіжчикам.

Роль Морозової більшості – встигати по його команді піднімати руки, щоб не протягнути ноги. Для досягнення власної мети т. Мороз не гребував нічим. Особистий рейтинг підвищував на смерті Г.Гонгадзе, на горі його матері, що втратила єдиного сина, єдину надію, на плівках Мельниченка.Тепер це все забув, бо досяг мети і, як личить комуністу, зрадив виборців, продавсь противнику і з задоволенням виконує роль ф'юрера корумпованої ВР. Добре, що не закликає доганяти і переганяти Америку в драних підштаниках, як було при капеесесівцях -"доженем-пережинем Америку, в тому числі і по яйцях від кожної курки-несучки!" (чому її комуністи називали "не сучкою", залишилось таємницею. Що Україна не Росія, то це геніальне відкриття ясно й Омельку, а ось чому "не сучкою"?...). Доганяли, але не догнали. Догнали лише ті, хто обікрав Україну до нитки, розорив її економіку, привласнив мільярди народних заощаджень, примусив населення роками жити без зарплати в голоді, в холоді, без роботи, без медичної допомоги, у беззаконні... Одні з тих, що догнали, з мільярдами поселились в Америці, інші в Європі, а частина продовжує ще доганяти свої кишені мільярдами доларів, крадучи їх у народу. Це ті, що клялись народу перед виборцями, присягали на Святому Євангелії, на Конституції України бути вірними їм слугами з своїми рідними партіями. Але брехуни і зрадники ще ніколи не служили своїм виборцям. Вони спочатку скопом зрадили свою єдину рідну "керівну і направляючу", сплели їй добрячі личаки, і гайда цілими ордами дурити й "законно" обкрадати довірливих гречкосіїв морозівською ВР, азаровським Кабміном та Урядом Януковича. Чи питалися зрадники у своїх виборців дозволу на зраду? Ні один! Казав тов. Мороз "щ-а-ас, дочекаєтесь, як рак свисне!". А сам змінив політику, перефарбувавсь і керує по принципу "Чаво ізволітєс?" і "Бу сдєлано!". Головну бутафорську роль у ВР зрадник Мороз виконує бездоганно, як і личить запроданцю, що втратив совість. Але люди стверджують, що ні совісті, ні честі Мороз не втрачав. Бо щоб щось втрачати, то його спочатку потрібно було мати. А Господь не дав і вже й не дасть. У цьому переконатися може кожний, хто гляне в очі О.Морозу. Його очі – це класичний зразок типового зрадника-професіонала, на рахунку якого не один десяток зрад. Україна ніколи не забуде перші вибори до ВР України, коли О.Мороз разом зі своєю тоді ще не прогресивною, але вже дуже агресивною конотопською... однопартійкою з програмою близького забугор'я "перемагав" кандидата від народу Леся Шевченка. Тоді не лише брехню і ненависть конотопської до виборців, а й кулаки відчули на собі українські та американські кореспонденти на Миронівському виборчому окрузі.

По плану комуністичної верхівки через декілька років населення України повинно різко скоротиться і ледь сягатиме 36 млн. чоловік, серед яких українців буде як кіт наплакав. Ще зовсім недавно – в 1990 р. було нас 52 млн., в 20-их р. ХХ ст. – 82 (до речі, росіян за цим переписом було лише 77 млн.). Чому не "мужицька арифметика?".

За 15 років Україна втратила понад 11 мільйонів жителів з урахуванням щорічного приросту населення. Більше шести мільйонів померло (а може й більше, дані приховують). Біля ВІСЬМИ! млн. самих активних, працездатних українців покинули рідні оселі, подались на заробітки на чужину. (Недавно Сесія Генеральної Асамблеї оприлюднила останні дані, що за межами України працює не 7, а 8 млн. українців – це без нелегалів). Це, в основному, перспективні з вищою освітою молоді сім'ї з золотим українським фондом – дітьми. Більшість з них назавжди розпрощалася з рідною Україною, з старими немічними батьками. Прийняли чуже підданство, дали присягу чужому народу, чужій мові, поклялися жити і працювати і захищати, в разі потреби, чужу "батьківщину", а не свою Україну.

потрібно 25-30 років і дуже великі державні кошти. Канада, напр., щороку приймає 250-300 тис. молодих імігрантів з вищою освітою, зберігаючи кожного року десятки млрд. доларів. А Україна – втрачає. Цього якраз і добиваються наші зрадники.

ЕКОНОМІЧНО Україну вже дограбовують. Фабрики, заводи і землі Кравчук і Кучма роздали за безцінь не українським гречкосіям, а чужинцям, ставлення яких до долі українського народу таке, як колорадського до картоплі.

Прибравши до своїх рук всі фінанси України, головний ЄЕПовець Азаров заявив: "Я создам высоко профессиональные команды" і під цією маркою почав безпідставно звільняти кваліфікованих помаранчевих, замінюючи їх проросійськими виконавцями – Ордою, Плєхановим і т.д. А В.Ф.Янукович замахнувся ще масштабніше:

"Я СТВОРЮ СИЛЬНУ ВЕРТИКАЛЬНУ ВЛАДУ".

Гітлер, Сталін, Ленін, Нерон, Чінгізхан, Іван Грозний, Торквемада, Петро Кровавий теж мали необмежену сильну вертикальну владу. Жили і правили ці диктатори в різні часи, але стиль їхнього владарювання був один, спільна риса якого – необмежена влада самодурства – СИЛЬНА ВЕРТИКАЛЬНА ВЛАДА! (надалі СВВ). Вона породила кроваві формації – комунізм і фашизм, Сталіна й Гітлера, ЧК, КДБ і гестапо, гулаги й освенціми, Биківні і Бабині Яри, кагановичів і гебельсів, троцьких і ейхманів, беріїв і борманів...

Останнім режимом СВВ на Україні був комуністичний режим радянської імперії зла, справедливо названий так одним із фашистських головорізів на Нюренберзькому процесі.

Гортаючи кроваві сторінки історії славної України, ввесь час натрапляєш на те, як часто ми легко і бездарно втрачали свободу, завойовану великою кров'ю.Чому керівництво НУ, яке під час Майдану у самі критичні хвилини, зв'язавши руки ланцюгами, на чолі тисячі добровольців у перших рядах, ризикуючи що миті впасти від автоматних черг, пішло на автомати визволяти СВОБОДУ І ПРАВДУ? Чому ці сміливі борці на Майдані так бездарно здали завойовані ними і народом владу і волю після Майдану? Чому і за що торгувались? Історія назве цих політиків поіменно. Хто дав право сісти з комуністами за стіл капітулянтських переговорів? Хіба не стирчали зуби граблів біля зрадницького столу?

Немає де правди діти, бо ще є частина українців (хоч і не значна, але, на жаль, є) типу стецьків, поведінку яких пояснити – не повертається язик. Але виручила і пояснила цю поведінку з високої трибуни ВР України з гоголівської Конотопщини сама...т. Вітренко назвавши українців "ТУПОГОЛОВИМИ УКРАЇНЦЯМИ". Потім виправдовувалась, що назвала не всих, а лише, мабуть, тих, що проголосували за неї, але не переповзли навіть через 3%. Для всих, хто голосував за цю ду-у-же прогресивну товаришку і за її забугорну антинародну програму "Не туди" і "Не так!"минулі вибори хай будуть уроком політлікбезу по програмі хоч би хуторянських дитячих ясел. Пора братись за розум!

На основі Декларації прав людини, прийнятої ООН і ратифікованої Україною, ніякий державний діяч, навіть найвищого рангу, не має права мати СВВ і свавільно звільняти з роботи лише за те, що працівник інакодумець. Мабуть хтось із радників надоумив В.Януковича висунути і оприлюднити таку "істину", що якщо працівник інакодумець чи опозиціонер, то він не має права займати державну посаду будьякого рівня. Це вже було при КРОВАВОМУ РЕЖИМІ СТАЛІНА і повторювати цей експеримент СВВ вам, Вікторе Федоровичу, не потрібно. Не забувайте, будь ласка, що ви владарюєте у

ДЕМОКРАТИЧНІЙ УКРАЇНІ, а не в імперії зла.

Пригадайте "дискусію" між дідусем і бабцьою про те, хто придумав кляті колгоспи? Вчені чи комуністи? Розумний дідусь відразу довів і переконав бабцю, що комуністи, бо якби вчені, то вони спочатку випробували б їх на собаках. А ви, Вікторе Федоровичу, свою СВВ хочете відразу на людях. Не годиться, не личить українцеві займатися брудною справою. Адже колгоспи, геноциди, репресії, гулаги комуністи вже випробовували на людях своєю кровавою СВВ! Досить! Ви, з одного боку, підписали Універсал, а з другого взялися разом з азаровими розчищати демократичну владу від патріотів України – Ю.Луценка, Б.Тарасюка, А.Гриценка і ін., не зважаючи на дане вами своє слово честі. Дивного тут нічого немає, бо ввесь світ знає, що для комуністів всякі закони, конституції, договори, обіцянки були, є й вічно будуть ширмою, масклахміттям, міражем, за якими критерієм їхньої правоти завжди були, є і вічно будуть сила, брехня і зрада. Цю істину дуже яскраво продемонстрували зрадники-капеесесівці стояни, морози, азарови, вітренки..., які у ВР минулого скликання 460 (!) разів, як хамелеони, міняли свої обіцянки і перебігали з одного табору в інший, ігноруючи довір'ям виборців. Перед цим вони прилюдно ніби відреклися від власних комуністичних кровавих ідей та репресивних дій, зрадивши свої клятви своїй "рідній" КПРС, але в душах і серцях залишилися її членами – така природа зраднників!. Диво в другому. Як міг шановний Віктор Андрійович забути цю паталогію капеесесівців, сісти з ними за один стіл і вмовляти вовків не їсти ягнят, а харчуватись травою. "БЕРЕЖІТЬСЯ ЛЖЕПРОРОКІВ, ЩО ПРИХОДЯТЬ ДО ВАС В ОВЕЧІЙ ОДЕЖІ, А ВСЕРЕДИНІ СУТЬ ВОВКИ ХИЖАЦЬКІ" (Євангеліє від Матвія. 7:15). Що з цього вмовляння вийшло, знають всі. Ще ні один вовк не став травоїдним і не стане! Лише втратили дорогоцінний час і розсварилися між собою як всім відомі бабки за межу. (Добре, що хоч не дійшло до фіналу бабульок – різкий поворот на 180, чохли з стволів і... по фото завтра! Наступна серія зранку). Дали час регіоналам перегрупувати сили, змінити тактику брехні, купити "товар" для своєї більшості і... хапен владу! Тут штаб психологів Віктора Федоровича спрацював відмінно – попав у саму десятку, а НУ – в молочко! Півників не піймаєш, бо бігають швидко. Але коли вони б'ються і вже доздихують, тоді бери обох і не потрібно бігати, ловитити – навар сам лізе в горщик! Ось так бездарно керівництво НУ розтринькало всю нашу таку важку народну

ПОМАРАНЧЕВУ ПЕРЕМОГУ ТА ІДЕЇ МАЙДАНУ!

Всим, а в першу чергу регіоналам, потрібно пам'ятати, що закон для всих один. Кожний повинен діяти лише в рамках Конституції. Цей страшний вислів – СВВ, належить В.Ф.Януковичу. Чи розуміє Віктор Федорович і його регіонали різницю між диктаторством СВВ і виборним самоврядуванням? Всі знають, що криється за цією стратегією.

Вертикальну владу царизму і комунізму Україна вже пережила, заплативши життям десятків мільйонів українців. Доки сонце світить, доки на Землі житиме хоч одна людина – буде вічною пам'ять про геноцид, репресії, розстріли, гулаги, про кроваву

СИЛЬНУ ВЕРТИКАЛЬНУ ВЛАДУ КОМУНІСТІВ.

Стиль СВВ радянщини ще й досі продовжує паморочити своїм ідеологічним чадом багатьох українців, особливо на насильно зрусифікованому Сході і Півдні України.

Якби хтось під час Помаранчевого Майдану сказав, що через рік переможці – керівники Майдану сядуть за стіл переговорів з тими, хто закатував десятки мільйонів наших батьків, матерів, дітей, літніх людей спланованими масовими голодоморами, репресіями, розстрілами, то було б йому що розповідати своїм нащадкам до кінця своїх днів...

Чи усвідомлюють помаранчеві, яке страшне ярмо вже майже наділи на народ України своїми переговорами з катами? Партію комуністів потрібно заборонить, як терористичну, а всих і бувших і теперішніх її членів позбавити права займати політичні і державі пости, як це зробили народи Прибалтики. Не за стіл переговорів потрібно сідати з комуністами. Потрібно негайно провести ЛЮСТРАЦІЮ! Хай народ побачить правду і знає, хто є хто під маскою симоненківських і грачівських "благодійників".

Втрачати пам'ять, забувати, й свідомо не вивчати і не знати власної історії – це злочин перед дітьми, родиною, Україною і її народом. Така ідеологія веде на чергові граблі.

Хто сідатиме за стіл переговорів з комуністами незалежно від своєї національності, релігії, рідної мови, кольору шкіри, форми носа чи прорізу очей, повинен пам'ятати, що він свідомо іде на великий історичний злочин

ПРОТИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ, ПРОТИ ІДЕЙ МАЙДАНУ.

Кожна чесна людина в очах сучасного комуніста зобов'язана бачити двохрічну Зорянку, яка з останніх сил на весняному розкішному спориші повзала біля мертвої молодої мами і благала потухшим голосом: "Мамочко, ... їсточки, ... мамочко, ... хлібця". Та не допросилося дитя, бо мама, мабуть, дуже заснула..., заснула й Зорянка, на віки, пригорнувшись до мертвої мами. А навкруги буяла весна, цвіли вишневі знамениті українські сади, співали солов'ї, гріло тепле сонце. Це були трагічна весна і літо 1933 року. Мільйони вмирали в муках, а купка капеесесівських злочинців відзначала чергову кроваву тризну – у п'яних оргіях обмивала чергову "перемогу", але Зорянка вже цього всього не чула і не бачила, бо Господь в цей час приймав її душу в рай – пекло вона вже пройшла на білому світі в ярмі комуністів. Таку страшну долю ЗОРЯНОК на Україні мали мільйони. Всі вони в муках голодної смерті розпрощалися з білим світом і тепер лежать у безіменних, зрівняних з землею, могилах по всій Україні й Кубані, щоб люди не бачили злочинів комуністів. Навіть за найскупішою, десятки раз перефільтрованою інформацією в час геноциду на Україні ЩОДЕННО! вмирало 25 000 українців... Це був терор, спланований сталінською

СИЛЬНОЮ ВЕРТИКАЛЬНОЮ ВЛАДОЮ по втіленню в життя комуністичного геноциду проти української нації, її мови й культури. Заперечувати істину, правду – це означає брехати. А тих, хто бреше, називають брехунами, не зважаючи на їхню посаду. За історичну правду, за геноцид української нації 32-33 р.р. у ВР проголосувало 226 депутатів. Інші 224 цю правду заперечили. Отже, хто вони? БРЕХУНИ! Але, на жаль, вони керують нашим життям, долею дітей наших. Комуністи твердять, що не всі голодували, і в цьому вони праві. В нашому селі Роза, дочка Паранського, директора "Заготзерна", не голодувала. Щоденно приносила до школи добрячий шмат курки, ковбаси, хліба і на перервах на очах опухших дітей безцеремонно споживала. Діти чекали, коли Роза викине кісточки. Так формувалось рабовласницьке колгоспне пекло. Комуністи тоді нахвалялись: "Колгоспи – справа добровільна, хочеш – вступай, не хочеш – заставим!"

Амбари "Заготзерна" були забиті пшеницею, житом і іншим збіжжям. Під амбарами лежали мертві і напівживі. Гицелі підбирали їх на підводи і везли до ям. На прохання ще живих не везти їх відповідь була одна: "Всерівно помреш, а нам доведеться їхати вдруге". У мого рідного дядька Федосія померли з голоду всі ШЕСТЕРО дітей, а тітка повісилась. Дідусь, перший силач на селі, помер молодим. Могили заросли бур'яном...

Трагедія СВВ відома всьому світу. Вимирали багатолюдні села й станиці до останнього мешканця. І тоді комуністи відзначали цей кровавий злочин репортажем Москві по зверх таємній формі Ф1А про чергову перемогу, а в безлюдних селах на сільрадах вивішували

ЧОРНІ ПРАПОРИ ПЕРЕМОГИ- це означало, що в селі немає жодної живої душі – всі померли. Всі коти і собаки з'їдені. Такою була СВВ Сталіна, який сповна виконав наказ червоного терориста Леніна:

"Когда Ленин умирал, Сталину приказывал, Хлеба людям не давай, Мяса не показывай".

Цей заповіт комуністи перевиконали. Не лише не давали і не показували, а й розстрілювали за збирання колосків і літніх і ДІТЕЙ на післяжнивних полях! Про цей геноцид, повідав нам талановитий поет і художник Б.С. Дегтярьов у своєму вірші-поемі "Голодомор", яку повинні прочитати всі, хто сповідує правду. Ось окремі цитати:

... Он-під парканом жінка сива / Сама до себе розмовля,/ Вона убила свого сина,/ Зварила й з'їла немовля.../...І опівночі тужить мати/ На тій могилі край села. "Вставайте, дітки, годі спати, /Я вам поїсти принесла".../...Спокійно й на тім світі/ Хай не дадуть, убивці, вам,/ Оті дитячі рученята,/ Що обнімали мертвих мам...", З комуністами потрібно сідати не за один стіл на переговори, а за різні. Незабаром історія розсадить – за одним з яких будуть судді – борці за

ПРАВДУ, СВОБОДУ, ЩАСТЯ і НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ із свідками Зорянкою, В.Чорноволом, В.Стусом Г.Гонгадзе і ін. мільйонами невинних закатованих. За другим – вбивці-комуністи і їхня ідеологія.

Люди! Не вірте комуністам! 74 р., з 1917 до дня знищення перевертнів-гекачепісдів і визволення народів з комуністичного ярма, капеесесівці вели населення Союзу до т. зв. "світлого" майбунього, насправді, до міражу, поливаючи догогу кров'ю і встеляючи її десятками мільйонів трупів чесних трударів. Брехня і зрада – це їхня ідеологія й професія!

Газета "Запад-Восток". N12. 20-26. 03. 07. (Скорочено). Московський комісар Інденбаум після виконання плану продрозверстки на 102% додатково наказує начальникам продзагонів: "Будьте жестоки и беспощадны ко всем исполкомам, сельсоветам, которые будут потворствовать невыполнению разверсток... Уничтожайте целиком хозяйство тех лиц, кои будут потворствовать невыполнению разверстки... Изъятие должно быть самое беспощадное, и наложенные разверстки должны быть взяты с плюсами, дабы показать деревне ВЛАСТЬ рабочих и КРЕСТЬЯН". (?!-авт.). "Приказ N69 Ишимского уездного исполкома... 01.01. 1921 г. ("привітання" з Новим Роком, схоже на те, як Росія Україну і Білорусь "вітала"з газом- авт.). "... Ишимский исполком и упродком приказывает: всем продконторам, райпродкомиссарам, начмилиции, ЧРЕЗВЫЧАЙНЫМ ТРОЙКАМ, уполномоченным и всем продработникам и всем волисполкомам и сельсоветам (ск. ж вас, дармоїдів і вбивць, сиділо тоді і смїидить тепер на шиї селян?! -авт.) во всех случаях обнаружения скрытого хлеба у одного гражданина конфисковать таковой у всего общества, не считаясь ни с какими мерами. Лица, виновные в нарушении или неисполнении настоящего приказа, будут преданы суду продревтребунала. ЧЛЕН губпродколлегии Маерс". Наступний "Приказ уполномоченного Ишимского уездного продкомитета. "... у граждан, не исполнивших сего приказа, будет забран хлеб до единого зерна и все имущество, как движимое, так и недвижимое, будет конфисковано. Если в каком-либо обществе будет делать восстание кто-либо, вся деревня будет спалена".

ЧЛЕН губпродкома Матвій Лауріс на чолі озброєного загону їздить по селах і забирає хліб. "В отряде 30 человек мужчин, вместе с ним – 31. Расположившись с отрядом в крупном селе на ночь, он требует 31 женщину – себе и отряду". Що скажуть на це мартинюки, симоненки, грачі, вітренки і ін. зрадники України? Звірі благородніше себе поводять у своїх зграях, ніж комуністи з підлеглим народом. На Х з'їзді ВКП (б) в березні 1921 р. тюменська делегація доповість, що "Тех крестьян,которые не хотели давать разверстку, ставили в ямы, заливали водой и замораживали". Розстріл, голод, ГУЛАГи, геноцид, замороження, насильство – ось за чим плачуть капеесесівці у ВР, присмоктавшись до неконституційної більшості, створеної силою, торгами і шантажем по троцькістській ПРОДРОЗВЕСТЦІ деплутатів-регіоналів. Скільки ж вас інденбаумів, маєрсів, лауресів і "примкнувшим к ним" морозових, кінахів, тарасів і ін. ворогів ще залишилось пити з народу кров, прикриваючись політмасклахміттям "не так"і "не туди".

1937-38 р.р. Пандемія репресій. "Трійки" виносять смертні вироки без суду і слідства – по списках. На Україні Каганович підписав смертний вирок 30 000 "ворогів народу".

Бутирка – Мальдяк (Колима). Один із тисяч таборів золотодобувних приісків. Пекло гулагівської каторги. По прямій – 10 000 км. Опухший "доходяга" під N95 017, "Король", як і тисячі інших, помирав. Та не судилося! М. Громов, В. Гризодубова- Герої Радянського Союзу, депутати Верховної Ради СРСР добились перегляду справи і цього вмираючого "ворога народу" в 1940 р. відправили в "Туполівську шарашку" (беріївські спецтюрми НКВС), за колючим дротом якої працювали тисячі талановитих вчених, інженерів, майбугніх генеральних конструкторів світового рівня, Героїв Соцпраці та лауреатів по створенню нових літаків, реактивних двигунів, бойової техніки, яка у війну кувала перемогу над фашизмом.

Проаналізуймо N95 017. Це не останній номер у таборі, і це лише 38-ий рік, а таборів таких тисячі! То скільки ж в них "ворогів" було? Комісар Внутрішніх Справ України у 1938 р.з пафосом доповідав московським верхам, що в нього на Україні є два класи, ті, що сидять, і ті, що сядуть. Арешти і тюрми стали ніби необхідним лікбезом для українців, про тюрми тоді казали "Хто не був, той буде, хто був, той не забуде". На кожне село була рознарядка. Вночі "прилітав чорний воронок" і забирав по списках під розстрільну 58-му.

Інформація для т.Симоненка і його політичних залишків. Спогад "доходяги" N95 017. "Прокурор, член "трійки", приїхав у Мальдяк о другій годині ночі, і до шести ранку "розглянув" більше 200 справ. 135 в'язням виніс смертний вирок – розстріляти. Це все заочно. Ні одному із них не було задано ні одного запитання". СМЕРТНИЙ ВИРОК 135 НЕВИННИМ ЗА ЧОТИРИ ГОДИНИ?! Одна хвилина – одна доля! ДІЙШЛО?! Така страшна правда про СВВ, яку відроджує т. Янукович.

Дивно не те, що симоненки брешуть – це їхня професія. Дивує інше. Адже знаходяться люди, що вірять цій брехні. Мало того, що вірять, та ще й голосують за них! Підживлюють цю конаючу ракову пухлину на здоровому тілі молодої України своїми голосами.

1965 рік. Москва. Останкіно. Будинок охороняється енкаведистами. Господар будинку, Герой Соціалістичної Праці, Лауреат Ленінської і Державної премій СРСР, Генеральний конструктор, українець, що народився у славному Житомирі і понад усе любив Україну, Сергій Павлович Корольов пригадує з гостями, такими, як сам тепер, героями і лауреатами, колишніми зеками. "Знаєте, друзі, саме дивовижне в тому, що якже все-таки багато спільного між ЦІЄЮ теперішньою обстановкою і ТОДІШНЬОЮ. Інколи проснешся вночі, лежиш і думаєш: "Ось може вже найшовся хто-небуть, дав команду, і ці ж ввічливі охоронці нагло ввійдуть сюди і кинуть:

"А НУ, ПАДЛО, CОБИРАЙСЯ С ВЕЩАМИ!".

Розстріляли б, чи помер би в муках – не було б Сергія Корольова, як не стало генія О.Кондратюка і тисяч ін. вчених світового рівня. Така суть СВВ, яку хоче нав'язати українському народові В.Ф.Янукович. Але гризодубових і громових були одиниці, на всих не вистачило, а приречених – мільйони. Терміни "Король" і "доходяга" взяті із книги "Отец", авторка якої легеневий хірург, доктор медичних наук, педагог, профессор, Лауреат Державної премії СРСР, донька Сергія Павловича Корольова. Хай подумають виборці перед тим, як ставити галочку в бюлетні під час голосування за комуністів, за їхнього прокурора з "трійки", за долю своїх дітей!

Вертикальна державна влада не має нічого спільного з демократичним правлінням. Особливо під керівництвом комуністів, які горлапанили і продовжують горлапанити на ввесь світ, що їхня ідеологія найдемократичніша, бо є ДИКТАТУРОЮ пролетаріату. На скільки потрібно бути затурканому, щоб ототожнювати два абсолютно протилежні поняття – диктатуру і демократію! Одночасно бути диктатором і демократом НЕМОЖЛИВО, бо це рівнозначно одночасно бути, напр., жінкою і чоловіком. Ноги є, руки є, голова є, а толку, як з "казла" молока – НЭТ! Дивно, чому в цій "демократичній диктатурі" чи в "диктаторській демократії" (бажано, щоб комуністи пояснили, як правильно), що дурила голови народам світу протягом ХХ-го ст., ніхто не побачив такого разючого контрасту? Хай може тепер, "на закате капээсэс-сизма", талани симоненків та мартинюків розтлумачать народам даний парадокс, може при поясненні і самі зрозуміють цей метод Ментора. Для полегшення наведу визначення диктатури пролетаріату "великим вождем і вчителем всих тих, хто був ні ким, той стане (став, на жаль- авт.) всим" Бланком- Ульяновим-Леніним. "Поняття диктатури означає не що інше, як ні чим НЕ ОБМЕЖЕНУ, ніякими ЗАКОНАМИ, ніякими абсолютно ПРАВИЛАМИ не "стесньонную", що безпосередньо спирається на НАСИЛЬСТВО, владу". (Ленин, собр. соч., т. 41, стр. 383). Де тут демокраія, т. КП члени? 92% населення України віддали свої голоси за вільну Україну, за ДИКТАТУРУ ЗАКОНУ!, ЗА ДИКТАТУРУ ПРАВА! І НЕДОТОРКАННОСТІ ОСОБИ, а не за диктат зрадників, грабіжників і ворогів!

Вертикальна влада – це кровавий деспотичний режим однієї особи – диктатора. Він у своїх політичних, економічних і соціальних сферах керується не законами конституції, схваленої народом, а власним Я, і ніхто йому не указ.

Захотів імператор Риму Нерон побачити, як у ночі горить велике місто разом з людьми – наказав своїм душогубам, і ті підпалили його. До ранку ні міста, ні живої душі не залишилось. Не з тієї ноги встав, мабуть, кат Нерон і наказав своєму вірному раднику Сенеці вмерти тут же, в цю ж хвилину, бо захотілося імператорові – володарю СВВ побачити, як вмирає знаменита людина. Сенека порізав судини, опустив руки у воду і, стікаючи кров'ю, давав катові останні цінні поради. Спосіб померти Сенеці дозволено було вибрати самому. Порізав вени... Це і є СВВ. Показовою вертикальною владою був режим золотоординського хана Чінгіза – Чінгізхана. Де ступала нога ординця, там палали міста і села, там вирізали всих, живими лишали зрадників типу морозів, вітренків, стоянів.

У 1240-му році впав останній захисник Києва. З золотоверхої красуні Десятинної

церкви залишився лише фундамент – такі наслідки сильної вертикальної влади. Після цієї

татаромонгольської пандемії Україна в особі князівств Київської Руси на багато століть

втратила свою силу і самостійність і лише постійно вела визвольні війни проти загарбників

Півдня і Півночі, Заходу й Сходу аж до 1991 року – майже 750 років!

Імперія російських диктаторів-царів трималася на стратегії СВВ. Цар-самодур Іван Грозний, що вбив свого сина, під час банкетів-оргій міг заради розваги всадити меча в груди першому, хто попався під руку. Небіжчика виносили, банкет продовжувався. Така природа і стиль СВВ. За його наказом на десятки кілометрів від Новгорода було вирізане все українське населення. Хай люди (прості і не прості!) знають правду без страху.

Нам, жителям України, потрібно побачити Правду, яку кати приспали ще за Богдана. Богдан, шукаючи допомоги у одновірця-царя, як християнина, протягом шести важких років з 1648 р. по 1654 р. сам з козаками відбивав кроваві напади католицької шляхти і татаро-турецьких людоловів, марно чекаючи допомоги безграмотного і боягузливого царя.

Добиваваючись самостійності України, гетьман Хмельницький з козаками без сторонньої допомоги у 1648 р. звільнив від польської вісьмидесятирічної окупації Полтавщину і Чернігівщину і продовжував боронити Україну самотужки. Цар не йшов на допомогу, бо боявся поляків. Лише через шість років, у 1654 році, коли Олексій Михайлович побачив власну вигоду і велику силу українських запорізьких козаків, ввів свої війська у звільнену Україну не як союзницькі на один рік за угодою Пероеяславської Ради, а як окупаційні. 350 років пройшло, а окупація (не потрібно боятися цього слова – слова правди) продовжується насильно, цинічно і грубо по сьогодні. (ЧФР). Цар і його

прибічники відверто вихвалялися цією окупацією. А тодішні московські історики це насильство і поневолення українського народу фалькувато зафіксували у московських "Летописях о многих мятежах" як перемогу:

"ГОСУДАРЬ АЛЕКСЕЙ МИХАЙЛОВИЧ С БОЖИЕЙ

ПОМОЩИЮ ПОПЛЕНИЛ МАЛУЮ РУСЬ" Так "допоміг" цар-одновірець Богдану і українському народові. Таким був результат Переяславської Ради, яку народ назвав Переяславською Зрадою. Добивався Богдан допомоги Україні, а добився рабського ярма кріпацтва для українців на 350 років. "Ой Богдане, Богданочку, якби була знала, у колисці задушила б, під серцем приспала б". (Розрита могила. Т.Г.Шевченко".

За наказом другого царя Петра Кровавого Меншиков за допомогою зрадника сотника Івана Носа, що показав ворогам таємний лаз і вночі 2 листопада 1708 року ввів царське військо, яке вже було відступило, у столицю гетьмана Івана Мазепи Батурин і за дві доби жорстоко закатував всих батуринців – біля 21 000. Живих залишилось троє, в тому числі, на жаль, і зрадник...

1775 рік. Суворов (Сувор, за походженням швед) багаторазово штурмує російськими військами турецьку кріпость Ізмаїл, але безуспішно. Тоді Суворов звернувся до козаків запорізьких і пообіцяв, що якщо вони візьмуть неприступну кріпость, то Запорізькій Січі дарується воля і незалежність і всі їхні штандарти. Важкою ціною далась перемога козакам, та кріпость впала – впала на віки. Але Суворов приписав славу не запорізьким козакам, а російському москалю і російській зброї. Майже одночасно із штурмом Ізмаїла за наказом цариці, жорстокої німкені Катерини-ІІ ("мов опеньок засушений, тонка, довгонога" – Т.Г.Шевченко), яка називала українців вовками, інше стотисячне російське військо на чолі із зрадником Галаганом оточило Запорізьку Січ і після безуспішного штурму почало умовляти трьохтисячне війско запорожців, в основному калік і немічних літніх козаків, що були під командуванням старого славного гетьмана Петра Калнишевського, здатися без кровопролиття з гарантією повної свободи і недоторканності. Основні сили козаків були в цей час відправлені Суворовим на штурм Ізмаїла. Повірили козаки зраднику, склали зброю і всі поплатилися життям. Врятувалися лише ті, хто не повірив і на човнах відступив у плавні. Калнишевського за наказом Катерини-ІІ замурували живим у кам'яному колодязі на Соловках, де він просидів без світла, без виходу, без усього... у повній темряві 25! років. Помер славний гетьман на 113-ому році життя сліпим. Жив у трьох століттях – народився у ХVI-ому, помер у XVIII-ому.

Москалі вдерлися на острів, зруйнували Січ, спалили всі курені, розграбили і спалили церкви, навіть могили розкопали і повикидали кості небіжчиків. Цей вандалізм на Україні комуністи повторили у тридцятих роках минулого століття – знищили і розграбили всі релігійні споруди – церкви, монастирі, костьоли, мечеті, а в 70-их – тисячі старовинних цвинтарів, розкопали могили, повикидали кості, зруйнували й знищили надгробні пам'ятники, з яких багато являли собою високу історичну цінність. Разом з цвинтарями підривали і палили церкви, костьоли і монастирі, що чудом вціліли в 30-их роках. Так була спалена церква у мальовничому селі-красені Верхівня, що на Житомирщині. Ця старовинна церква – живий свідок історії про місцевий козацький Паволоцький полк Запорізької Січі, про кохання пані Ганської та Оноре де Бальзака. Тричі сільська комуністична влада підпалювала церкву, тричі верхівнянам вдавалося потушити її, але комуністи таки спалили цінну історичну пам'ятку, коли всі селяни були на жнивах.

На жаль, на Західній Україні цей вандалізм продовжується до сьогоднішнього дня – горять церкви українського київського і грекокатолицького патріархату – цінні історичні пам'ятники. Лише в цьому році на Львівщині вже спалили 9 церков. А за часів незалежності – біля сотні! Чому горять? І хто палить? "Слідчі" стверджують, що вина у всьому – коротке замикання! Навіть тому, хто не сповна розуму, ясно, хто керує цим коротким замиканням. Природньо постає запитання, чому на Сході України короткого замикання немає, а на Заході є? Кому це вигідно і чия це політика – знають всі. Але не пояснюють. Російського патріархату не згоріла ні одна! Там замикання ні короткого, ні довгого немає. Такий менталітет християн українського патріархату на відміну від російського. Це є відвертий цинічний наступ ворожих Україні сил, що продовжують втілювати в життя багатовікову стратегію колись царської, потім комуністичної радянської, а тепер федеративної імперії. Наступ віросповідання роспатріархату на український відверто продовжується на всих рівнях. Навіть збоку президента Росії В.Путіна. Під час одного з його частих візитів до України за часів Кучми була передана по телебаченню зустріч з священнослужителями роспатріархату, на якій президент Росії з посмішкою і лукавинкою в очах заявив, що він в їхні справи не вмішується, але серцем і душою він з ними. Всі присутні на чолі з тов. Сабоданом задоволено розпливлись у посмішці. Що було до репліки і після неї, не передали, але телеглядачам і так все ясно.

Віковічний стратегічний план імперії тривав і триває. Виконавцем цієї стратегії є регіонали. Така суть СВВ в знищенні українського релігійного патріархату і силового насадження патріархату російського.

Нагадаю історичну подію часів Другої Світової. Черчіль, Рузвельт і Сталін підписали договір про військову матеріальну допомогу для Союзу всіма видами озброєння, продовольством і відкриттям другого фронту проти Німеччини. За цю поміч союзники домоглися від Сталіна згоди на ряд їхніх вимог: відновити віросповідування, ввести в армії погони, розпустити колгоспи й радгоспи і ряд ін.ст., серед яких була особлива -

ЗВІЛЬНИТИ МІЛЬЙОНИ ПОЛІТ 'ЯЗНІВ.

Виходу не було. Сталін не лише погодився, а й поклявся, своїм "чесним" словом комуніста, що все виконає і все буде ОКей. Відразу політорганам для окозамилення перед союзниками було дане завдання негайно розробити відповідні заходи для виконання договору, але так, щоб це, по-перше, вигляділо, як сумлінне його виконання, а, по-друге, щоб сталінсько-беріївський режим не лише зберігся, а й укріпився. Маховик реалізіції договору закрутився. Зовні все вигляділо найкращим чином. Реклама реалізації договору вкотре засліпила очі довірливих союзників. І вони сприйняли брехню за правду. Але що робилося насправді, знали лише кати-комуністи з близького сталінського оточення. Як це потрібно було виконати, комуністам вчитися не було потреби. Їхня практика брехні і зради залишалася, як завжди, неперевершеною таємницею. В перші дні були складені списки визначних науковців і вчених із світовим іменем, військових діячів високого рангу, елітної інтелігенції і ін. політичних і неполітичних діячів. Сотні і тисячі в'язнів, про звільнення яких просили, негайно були розстріляні, а союзників проінформували, що, на жаль, цих в'язнів уже немає в живих – вони померли. Так працював, працює і вічно буде працювати комуністичний кровавий режим. Це була внутрішня, під суворим грифом "абсолютно таємно" сторона виконання договору. Зовні все вигляділо "правдиво і чесно". З сотень тисяч виснажених політв'язнів формувалися військові частини і під загальною назвою так званих сибірських дивізій поповнювали діючі армії на особливо небезпечних ділянках фронту. Спочатку було сформоано десять малочислених армій, розміщено їх по всьму величезному фронту і одночасно кинуто на прорив німецької оборони. Не дивлячись на героїзм солдат, бажаних успіхів досягнуто не було. Наступаючі армії понесли великі втрати. Такою великою ціною, ціною власного життя, платили мільйони людей за СИЛЬНУ ВЕРТИКАЛЬНУ ВЛАДУ комуністів на чолі з деспотом Сталіним. Для досягнення успіху потрібно було всі армії об'єднати в один великий кулак і нокаутувати ворога в одному місці, а не розпорошувати і так мізерні сили. Так ганебно продовжувало діяти Верховне Командування під КаДеБешним авторитарним чоботом.

В одному з таких, як завжди, "на ура" спланованих наступів молодий політв'язень, родом з Дніпропетровщини, Олександр Матросов своїм героїчним подвигом вкрив себе безсмертною славою, що стала світовою легендою. Вісімнадцятирічний юнак закрив собою амбразуру дзота. Кулемет замовк. Бійці виконали наказ ціною життя героя-однополчанина. Про цей подвиг доповіли Сталіну. "Достоин звания Героя. Дивизия – гвардейской", – таке рішення прийняв Сосо Джугашвілі. Але Сталіну не повідомили, що це був політв'язень із шрафбату з т. зв. сибірських дивізій та ще й українець.

В той час в одному із сибірських таборів ГУЛАГу "відбував" покарання політв'язень Остап Вишня. Миколі Бажану і Олекандру Довженку було доручено скласти списки поетів, письменників і ін. гулагівських діячів культури на звільнення. У списки реабілітації попав і О.Вишня. Начальник табору, в якому перебував О. Вишня, ставився до нього дещо прихильно. Він інколи з Вишнею проводив дозвілля за межами зони. Так було і цього разу. Несподівано з табору примчав посильний і сповістив, що начальника терміново викликає якесь високе начальство. Вишня лишився. Начальник поїхав. Сказав, скоро повернеться. Та повернувся не скоро і дуже розхвильований. Чому? Сказав, що шукають якогось... зека в його таборі, щоб звільнити, і не можуть знайти, бо такий у списках не числиться, потім нормальною мовою добавив: "якогось Губенка". "Губенко – це я", – промовив Вишня. Начальник остовпів! Адже у списках прізвища Губенка не було. Було – О. Вишня. Так був врятований наш дорогий український літературний сомородок.

РS. Бажано, щоб цей договір між союзниками знову побачив світ у пресі.

За цим договором Австралія одягла і взула всю величезну армію Союзу в теплі овечі кожушки, биті валянки, рукавиці, шапки... Королева Англії подарувала всьому офіцерському складу шерстяне обмундирування і т.д. Армія зняла обмотки, холодні шинелі і дубові кірзяки, вдягнулась і взулась у тепле, рядовим начепила прості погони, офіцерам – прості польові і "золоті" парадні. До речі, для кожного учасника параду Перемоги 1945 року з цього матеріалу була особисто пошита парадна форма. Колгоспів Сталін не розпустив, пояснивши союзникам, що в селах одні жінки, чоловіки на фронті, землі не буде кому обробляти, "розпущу після війни". Союзники погодились, бо це було реально. А після війни Сталін про колгоспи союзникам проспівав те, що лисичка зайчику протиринділа. Але ВІРОСПОВІДАННЯ БУЛО ДОЗВОЛЕНЕ.

і райкомівські безбожники по Союзу почали потроху відкривати церкви. Призначення кожного священника розглядав і затверджував відповідно райком, обком і т.д. І пішло і поїхало. Люди повірили, сповідувались, відкривали попам-комуністам правду, а ті про зміст сповіді доповідали відповідним райкомам і т.д. Чим це кінчалось – знають ГУЛАГИ. Ці райкомівські попи відпрацьовують комуністично-імперську "релігію" радянського патріархату по сьогоднішній день, в тому числі і на нашій Україні. Їхніх церков на Україні

у тричі більше, ніж справжніх християнських церков українського патріархату.

Домашнє завдання для кмітливого читача. Розшифрувати і довести "несуперечливу" істинність назви: "Українська Православна Церква Російського Патріархату". Як це поєднується "українська... російського", може дотепніше звучало б "російська... українського"? Або як би за схожістю звучало б "російська... китайського"? Чи немає тут, бува, аналогії з "йшов дощ і два студенти, один в пальто, другий – в університет?".

В.Ф.Янукович у піжмурки не грається. Це прекрасний номенклатурник комуністичного режиму. Дивного тут нічого немає. Він, як і всі ми, продукт капе-есесівської ідеологічної системи не виховання, а виживання. Сирітство, голодування, злидні, холод, бандитизм, сексотство, умови, в яких виживає сильніший, були дороговказом і для розумних і не зовсім, для чесних і продажних у більш-меньш пристойне життя – будеш... членом "керівної і спрямовуючої" – будеш жити, не будеш – біологічно існуватимеш. І крапка! Всі народи Союзу пройшли цю школу. Рабам-колгоспникам, які від зорі до зорі під палючим сонцем, обливаючись потом, гнули спину на "благо Родіни" на "рідних!" (до печінок) колгоспних ланах, мозолями заробляли трудодня, за якого платили 5 коп. і 50 гр. зернових відвійок лише за перше півріччя. За друге йшов залік за мінімум, щоб не судили. Іншим трудягам, робітникам та прошарку (так Ленін називав інтелігенцію) на фабриках і заводах, в шахтах, на будовах комунізму, в гулагах платили на цигарки.

Віктор Федорович реально сприйняв режим, вижив, завоював довіру у капеесесівського керівництва і за лояльну службу отримав відповідного політичного щабля, тому і служить режиму регіоналів сповна. Видно й поїздка у США мало що дала Віктору Федоровичу. Не зумів він побачити, як живуть американці на свої тисячі й десятки тисяч доларів на місяць. Не зрозумів, що його прем'єрство – його лебедина пісня. Не розуміє, що Путін не вічний, що Москві він потрібний сьогодні, на завтра в них уже є другі, резервні кандитатури. Найкращий і найреальніший варіант для Януковича – це разом з регіоналами повернутися обличчям до України, до своїх знедолених гречкосіїв Сходу і Заходу і витягнути їхнє життя хоч би на рівень європейських, чи американських "бідняків", які не працюють, а лише їздять на власних машинах по благодійних закладах за черговою допомогою.

СРСР сплів собі личаки. З ним мав сконати і комуністичний режим. КПРС разом зі своєю ідеологією повинна була повністю зійти з історичної арени, як найбільш злочинна формація суспільства не лише на теренах імперії СРСР, а й на планеті. Та населення Союзу не скористалося сприятливими умовами за визволення з комуністичного ярма, бо

НЕ БУЛО НІ ПСИХОЛОГІЧНО, НІ МОРАЛЬНО, НІ ДУХОВНО ГОТОВЕ ДО

БОРОТЬБИ ЗА СВОЮ СВОБОДУ, ЗА ЩАСТЯ СВОЇХ НАЩАДКІВ.

Боязнь і нездатність самостійно мислити, приймати свої рішення, політика – моя хата скраю, – такою пасивною була психологія простих людей, з яких спало радянське комуністичне ярмо, але в душах залишився страх, який був гальмом, бо КДБ було поруч. Герой і Слава України В.Чорновіл та його побратими-шестидесятники не могли фізично охватити всю Україну, щоб організувати боротьбу за владу. А на низах, де влада комуністів ще продовжувала свою диктаторську політику, достатньої кількості сміливих організаторів-патріотів ще не було. Люди лише вичікували і, як завжди, чекали вказівок зверху, надіялись на якогось ХТОСЯ, який прийде і сипне манку з неба. Та цей хтось не прийшов і манки не сипнув, лише час згаявся даремно. Зато комуністи оговтались. Їхній головний ідеолог Л. Крачук не розгубився, тверезо оцінив політичну ситуацію, зважив всі за і проти і зрозумів – до президентського трону йому залишається один крок. Згадав Леніна і його "сьогодні рано, завтра пізно" та й рви до трону. Адже тоді вся комуністична братія ще сиділа на своїх керівних посадах, а народ перебував під кадебешним страхом і його можна було дурити, як і раніше. Леонід Макарович свого шансу не впустив. На традиційних закритих партійних зговорах були чітко розподілені ролі і кожному члену по всій Україні був доведений план до двору по всих виборчих округах. А щоб гречкосії бутафорію виборів сприйняли за правду, то показники повинні були бути не 99,99%, як раніше, а десь так трохи більше за 50%. Так і вийшло. Після тих виборів довелося розмовляти з багатьма головами дільничних комісій, що возили в окружні здавати протоколи. На дільницях була зафіксована повна перемога демократів. Голови потім по секрету признавалися про повну фальсифікацію результатів виборів. Діалог між окружним і дільничним головами був приблизно такий. "Ти що привіз? Посада надоїла? Через годину принесеш ось такі дані. Не принесеш? Вранці принесе другий голова, але вже з твоєї посади, а ти шукай собі роботу". За годину дані змінювалися, і "перемагав" т. Кравчук. Ось так комуністична братія вмощувала і вмостила т. Кравчука в крісло президента, бо, як казав Сталін, що не той виграє на виборах, хто голосує, а той, хто підраховує. А члени керівної і направляючої при закритих дверях "підраховували" по-комуністичному.

На референдумі Україна зібрала 92% голосів за демократичну – без комуністів, незалежну державу, а на виборах "переміг" головний комуніст. Парадокс? Парадокс! "Чому?"- питаєте. А чому, скажіть, будь ласка, регіонали пропхнули у ВР аж 186 мільйонерів та мільярдерів, але без жодного гірника, колгоспника чи простого інтелігента? Мовчите? Заїло? Тому, що в вас, простих і обездолених східняків, ще паморочаться голови від кадебешного комуністичного чаду, від безвідповідальности перед своїми дітьми і їхнім рабським майбутнім. Тому що східняк ще не розуміє, що він потрібен олігарху лише під час виборів. Точніше не він, а його голосок за сто грам бормотухи. Після виборів простий виборець-регіонал потрібен олігарху, як зайцю стоп-сигнал чи, вибачте, ще щось. По цьому ж сценарію потім пришпандьорили роль глави держави і т. Кучмі. Він її під суфльорство доморощених і забугорних капеесесівців зіграв блискуче. Що зробили з Україною ці два "ОБА ЦВЕЙ", знає ввесь світ. Від України залишились ріжки та ніжки.А з них, як з гуся вода! Такий наш т.Кравчук. Ставши президентом, Леонід Макарович сповна розрахувався за вибори – повністю зберіг радянську комуністичну ВР і всі важелі бувшого деспотичного режиму, який потрібно було негайно знищити, а ВР розпустить і провести нові народні вибори до нової ВР. Але тов. Кравчук "забув" за злочини КПРС, навіть "забув" за рідного дядька, якого комуністи розстріляли в армії через стукача-сексота за правду і тут же, без роздумів, у реченні "помилувати не можна закатувати" поставив злополучну кому не після слова "помилувати", а перед словом "закатувати", зрадивши цим мільйони живих і мертвих українців. І пішли гречкосії України поневірятись і старцювати з торбами по світах за куском хліба для голодних і знедолених сімей. Пішли продавати за безцінь свою силу, молодість, синьооку чорнобриву вроду багатіям зарубіжжя. А бувша вища керівна партійна номенклатура, яку т. Кравчук зберіг на державних керівних посадах, як трутні, як саранча почала знищувати всі демократичні паростки свободи і грабувати й розорювати економіку до нуля. Вчорашні секретарі райкомів, обкомів, виконкомів, ін. "рукойводітєлі" стали мільйонерами і мільярдерами. І збулось ленінське "кто был ничем, тот стал всем!". Багато хто з обдуреної бідноти, особливо зі Сходу і Півдня, записалися в регіонали і стали її членами. І продовжують "процвітати" в злиднях, бормочучи "з піснею про Сталіна починаєм день, кращих ми не знаємо на землі пісень", або "нам сонця не треба – нам партія світить!"

Віктор Федорович, як і багато інших, не порвав з минулим комуністичним злом, він вибрав комуністичну ідеологію і проросійську стратегію, і ніхто, ніякі Універсали, договори, обіцянки не зламають його залізного комуністичного переконання. Він вірить у свою СИЛЬНУ ВЕРТИКАЛЬНУ ВЛАДУ – у комуністичний міраж, тому всі свої сили, людські резерви і можливості використовує на кожному кроці, щоб найближчим часом заЄЕПати Україну і перетворити її на "самую западную губернию великой русской империи", знищивши її, як національну державу. Якщо буде потрібно, використає свою СВВ і російські прапори, як колись перед виборами і порадить, запастися памперсами, зміряти температуру перед поїздкою в Донецьк... В.Ф.Янукович при найменшій нагоді веде настирливу пропаганду за антиконституційну двомовність, федералізм, сепаратизм, парламентсько-президентський устрій та вибори президента-маріонетки не всенародними виборами, а на корумпованій ВР, яка сьогодні кишить зрадниками, як жнива спасівськими мухами. Віктор Федорович пройшов сувору школу життя, сформував міцний динамічний стереотип, і всякі універсали для нього – це ширма для реалізації антнтиукраїнської програми регіонів. Його кредо – СИЛЬНА ВЕРТИКАЛЬНА ВЛАДА!

"Ми їм ноги поперебиваємо, а потім – голови повідриваємо. І це ми зробимо свідомо, оскільки знаємо, хто вони". (24.8 06 р. Л. Шангіна. Українська Правда). Просто і зрозуміло. Це говорить керівник держави – демократичної (на бамазі), яка ратифікувала Декларацію прав людини, проголошену Елеонорою Рузвельт і прийнятою в ООН ще в 1948 році. Про стиль роботи, ділові і людські якості В.Януковича відверто висловився В.Бойко в інтерв'ю УП, 23.01.2006, 11:33.

- "Помню, перед президентскими выборами я приехал из Киева, весь наш дворец забит, в проходах негде стать...Все ждали, что я скажу. А я сказал: "Мне не подходит ни Ющенко, ни Янукович. Голосуйте, за кого хотите!" И люди голосовали не за Януковича, а против Ющенка. Потому что наши люди знают, кто такой Янукович./ – То есть к Януковичу тоже доверия нет?/ У наших людей нету. Мы его хорошо знаем./ Почему?/ Господи, ты много хочешь знать – скоро состаришся! А ты выверни всю его подноготную и все поймешь"...

Такий Віктор Федорович. І ніхто і ніколи його з регіонального шляху не зведе. Навіть при відзначенні 65-річчя трагедії Бабиного Яру він не впустив моменту ще раз різнути по російсько- і українськомовному населенню України. Янукович не пояснив історію насильницької русифікації України протягом століть, а продовжив наступ на повну русифікаціюУкраїни, вимагаючи другої мови. Заперечень немає! Якщо хтось хоче бути двомовним, то хай вивчить українську державну – і буде двомовним! – NO PROBLEM!

РУСИФІКАЦІЯ і ГЕНОЦИД.

Пора нагадати хоч тисячну долю трагедії русифікації українців. Під час голодомору на Україні вимирали цілі села, а на Дону – українські станиці, в багатьох з яких проживало до 40 000 населення. Станиці оточувались латиськими стрільцями, вихід і вхід до станиць заборонявся під загрозою смерті. Лише тоді, коли в них з десятків тисяч жителів залишалося менше тисячі, підганяли товарняк, завантажували його напівживими людьми і без харчів і води ешелон з замкненими "дверима" відправляли до Сибіру. Періодично, як правило, вночі, на перегонах, поїзди зупиняли, вивантажували мертвих і далі на Схід. До пункту призначення не довозилась і половина. Сталін і комуністи голодомором одночасно розв'язували кілька питань. Це колгоспне закріпачення, поголовний геноцид української нації, її мови й культури, перетворення вільнолюбивого українця на політично сліпого і глухонімого раба та заселення України росіянами.

Харків. На основі обласних архівів свідчить Тамара Поліщук. Під час голодомору 1932-1933 р.р. по області загинуло 2,5 млн. (два з половиною мільйонів!) людей. За сталінським законом "три колоски" за збирання їх на післяжнивному полі розстріляно 1500 селян, з них багато дітей. Арештовано і засуджено 2 500 людоїдів (а скільки не арештовано?). Україна щиро дякує пані Тамарі, що встигла оприлюднити архіви. Тепер їх уже немає – ЗГОРІЛИ! Чому? "Не було де розмістить!" – лепечуть обласні комуністи. На кого розраховане таке пояснення? – На комуністичних рабів і лакеїв, а не на свідомого українця.

Це був ДРУГИЙ, дуже страшний голодомор-геноцид, свідомо спланований і здійснений московськими та українськими комуністами проти української нації. Загинуло в 32-33 р.р. від голоду більше 14 млн. українців, а не 8 чи10 млн., як стверджує ворожа сьогоднішня преса. Перший штучно створений голодомор був після троцькістсько-ленінського пограбування України по так званій витрусці "лишків" зерна у куркулів. Тоді померло з голоду більше 1 500 000 українців.

Третю хвилю голодної смерті на Україну принесла Друга світова, яка двічі вогняним смерчем свинцю і сталі прокотилась по Європі через серця і душі народів, які під керівництвом своїх недалекоглядних урядів сприяли розквіту

БЕЗКОНТРОЛЬНОЇ СИЛЬНОЇ ВЕРТИКАЛЬНОЇ ВЛАДИ, яка народила двох людоїдів вовчих формацій, фашистську і комуністичну, Гітлера і Сталіна, які підтоптали під себе сотні мільйонів людей, одурманили їх кровавими ідеологіями, нацькували одних на одних, і полилася ріками кров з одного боку за "Дойчлянд юбер аллєс!" (Німеччина над усе), а з другого – "За Родину! За Сталина!". Але гітлерівський план "бліцкріг-а" провалився ще в 41-ому під Москвою. І не вина в цьому "генерала мороза", як тоді вибріхувався Гітлер перед своїм Фатерляндом, бо цей "генерол" однаково морозив і наших і німців. Вперше під Москвою пиха фюрера була збита не лише розгромом його фашистських військ і першою перемогою наших солдат, а головне, морально. Проте віри у перемогу в війні Гітлер не втрачав, надіючись на свою перевагу у військовій техніці, заявляючи, що у цій війні переможе той, у кого в 43-му році буде більше моторів. На щастя, при допомозі союзників моторів у 1943 році було набагато більше у антигітлерівської коаліції. Прогноз цього ката, на щастя, збувся. Сталін після війни вихвалявся, що Гітлер програв війну через свою дурість. Це правда другого ката.

Правда про те, що військовополонені в німецьких концтаборах десятками тисяч гинули з голоду, була холодним душем для наших солдат. Якщо в 41-ому році червоноармійців наше командування тисячами й десятками тисяч ЗДАВАЛО в полон, і солдати підкорялися долі, ЗДАВАЛИСЬ, то після 41-ого солдат вже не здавався! Комуністи його бездарно ЗДАВАЛИ, а фашисти БРАЛИ його силою в полон...

1944 рік. Де війна, там голод. На Лівобережжі голод, але правобережні українці своєчасно подали лівобережним свою руку допомоги, поділившись куском сухаря і стаканом крупи за формулою "товар – товар". Та не знала Україна, що разом з визволенням з фашистської неволі на неї чатував зловісний наказ Берії та Жукова, в якому вся Україна звинувачувалась у зраді як і всі інші нації, що були на окупованій території. Тут логіка комуністів перейшла всі нормальні межі. Вони в 41-му здали нас, українців, у фашистське рабство, а потім, вибріхуючись за свою бездарність, приклеїли нам, українцям, ярлик нація-зрадник і підготували страшний наказ про виселення. Під керівництвом Сталіна ярлик нація-зрадник отримали калмики, татари, кавказькі нації і народності... Всі вони підлягали негайному виселенню за Урал. Як це робилося? Комуністи знали, бо це їхня професія і мали в цьому великий кровавий досвід. Єкзекуцію над дітьми, жінками, немічними пожилими, над сім'ями проводили "люди особливого складу"- дівізії НКВС і КДБ (Сталін).

Свідчить росіянин з Київщини, учасник війни з першого до останнього дня. Спочатку прикордонник, потім солдат внутрішніх війск, що приймав безпосередню участь у виселенні кримських татар. Пройшли десятиріччя, а старий і сьогодні не може спокійно розповідати про звірства над людьми. Не буду вдаватись у деталі. То цілі томи. Старий запам'ятав наказ нелюда, як вірша: "Всех татар Крыма, как изменников Родины, выслать в отдаленные края Сибири. Сбор 20 минут. 2 центнера груза. И Сталин". Виселення проводилось лише вночі – стиль бандитів! Для комуністів, їхніх лакеїв подаю урок політлікбезу з унаочненням по темі "Повне знищення України і української нації".

(Продовження слідує).

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua