Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ОДЕЩИНИ ЗАСОБАМИ КОЗАЦЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ: ІСТОРІЯ, СУЧАСНИЙ СТАН, ПЕРСПЕКТИВИ. Ч.1.

Waleresch | 26.12.2018 21:23

0
Рейтинг
0


Голосів "за"
0

Голосів "проти"
0

Система виховної роботи школи козацько-лицарського виховання базується на ідеях козацтва. Діяльність усіх джерел організованого впливу на виховний процес у школі спрямований на творче продовження в сучасних умовах козацьких звичаїв і традицій, вироблення в кожного учня прагнення розвивати в собі кращі людські риси козака-патріота.

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ОДЕЩИНИ ЗАСОБАМИ КОЗАЦЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ:

ІСТОРІЯ, СУЧАСНИЙ СТАН, ПЕРСПЕКТИВИ. Ч.1.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ ЗАСОБАМИ КОЗАЦЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ В РАЙОНАХ ОДЕЩИНИ.

А. Північні райони Одещини.

Б. Центральні, східні райони Одещини.

В. Одеса. Міста обласного підпорядкування.

Г. Південні райони Одещини – Буджак.

І ЕТАП. 1990-1996. ПЕРШІ МОДЕЛІ ВИХОВНОЇ РОБОТИ.

Модель-1. Школа з виховання фізично та морально здорового покоління на традиціях козацької верстви населення.

Модель-2. Козацькими шляхами.

Модель-3. Козацька школа "Джура".

Модель-4. Шкільна дитячо-юнацька організація національно-духовного відродження "Джура".

Модель-5. Козацька республіка "Мрія".

Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас – козацтво – спосіб життя вільної людини, яка із зброєю в руках захищала своє право на Свободу.

Система виховної роботи школи козацько-лицарського виховання базується на ідеях козацтва. Діяльність усіх джерел організованого впливу на виховний процес у школі спрямований на творче продовження в сучасних умовах козацьких звичаїв і традицій, вироблення в кожного учня прагнення розвивати в собі кращі людські риси козака-патріота.

Козацька система виховання: наймудріша, бо вона озброєна багатющими знаннями, виробленими колективним генієм народу; найавторитетніша, бо її істинність підтверджена багатовіковою масовою практикою; найідейніша, бо базується на заповідях народної моралі, націлена на формування справжньої людини; найпрогресивніша, бо вона завжди знаходиться на передньому краї боротьби за розум, за світло знань, за перемогу Добра над Злом; найбагатша, бо на її теренах протягом багатьох віків сумлінно працюють мільйони вихователів.

Народні традиції, звичаї та обряди об'єднують минуле і майбутнє народу. Практично прилучаючись до них, учнівська молодь убирає в себе філософський, психологічний, ідейно-моральний і естетичний зміст, у неї формується козацька самобутність, творче ставлення до дійсності...

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ ЗАСОБАМИ КОЗАЦЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ В РАЙОНАХ ОДЕЩИНИ.

А. Північні райони Одещини.

Національний склад населення районів: українці – 80-96%; росіяни й молдовани – до 10%. В напрямку козацько-лицарського виховання працюють школи: Піщанська, Пужайківська, Лисогорська, Будейська, Андрієво-Іванівська, Троїцька, Балтська N1, Затишська, Жовтнева, Раухівська, Чорнська, Слов'яносербська, Долинська, Борщовська, Липецька, Новоселівська та ін.

Б. Центральні, східні райони Одещини.

В минулому – територія Чорноморського козацького війська (1781-1860). Національний склад населення районів: українці – 70-80%, росіяни й болгари – до 15%. В напрямку козацько-лицарського виховання працюють школи: Мирненська, Крижанівська, Калаглійська, Роздільнянська, Білчанська та ін.

В. Одеса.

Національний склад населення міста: українці – 62%, росіяни – 29% (у 1989 року євреї – 7%). В напрямку козацько-лицарського виховання працюють школи: N8, 9, 10, 41, 63 та ін.

Міста обласного підпорядкування.

Національний склад населення міст: українці – 60-80%, росіяни – до 25%, молдовани й болгари – до 10%. В напрямку козацько-лицарського виховання працюють школи: Подільська N3, Чорноморська N1, Южненська N4, Білгород-Дністровські – ліцей, N4, 6, 11, Сергіївська, Ізмаїльський міський козацький клуб та ін.

Г. Південні райони Одещини – Буджак.

В минулому – територія козацьких військ: Усть-Дунайського (1806), Усть-Дунайського Буджацького (1807-1827), Дунайського (1828-1856), Новоросійського (1856-1869). Національний склад населення районів: українці – 20-40%, болгари – до 30%, молдавани й росіяни – до 20%, гагаузи – до 10%. В напрямку козацько-лицарського виховання працюють школи: Адамівська, Бритівська, Біленківська, Великомар'янівська, Вигінська, Випаснянські N1,2, Долинівська, Молозька, Приморська, Салганська, Старокозацька, Турлацька, Шабівська N2, Миколаївсько-Новоросійська, Тузлівська, Дивізійська, Вилковська N1, Баштанівська, Михайлівська, Сергіївська, Некрасівська, Першотравневська, Кам'янська, Мирнопільська, Ренійська N2, Жовтнева та ін.

Школа – єдиний соціальний інститут, який, виховуючи учнів сьогодні, працює на перспективу. Саме тут висока професійна майстерність педагога-вихователя стимулює потребу школяра стати свідомішим, самовдосконалюватися, щоб реалізуватись як громадянин; тому весь виховний процес у його багатоаспектному вимірі ґрунтується в козацькій школі на національному вихованні і спрямований на формування у дітей і молоді свідомості, ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв і вірувань українського народу як корінного етносу Української держави.

Виховний процес, запроваджений педагогічними колективами та підтриманий соціальним довкіллям – козацькими формуваннями територіальних громад, йде корінням у національний ґрунт (сім'я-клас-школа і родина-школа) і кожний педагог черпає звідти життєдайну силу для розв'язання всієї низки складних проблем сучасного життя.

Система виховання за період свого функціонування в школі проходить череду етапів: від початку створення до природного припинення існування або відродження на якісно новій основі.

Таку ж череду етапів проходять громадські навчальні заклади козацького спрямування (державних у нас поки що немає); вони функціонують за універсальними законами розвитку соціальних систем, а саме: 1.Шкільна організація-система із часом знижує здатність сприймати все те, що виходить за формалізовані рамки; формалізація перетворює її на закриту систему. 2.Закрита система не може інтегрувати нову інформацію, стає застиглою й втрачає здатність до адаптації. 3.Роль керівників полягає у підтримці стану відкритості, орієнтації на інноваційний розвиток, адаптації організації до навколишнього світу. 4.Управління організацією як відкритою системою має ризики (корисно для організації, але несе загрозу для керівників). 5.Ефективність роботи організації значною мірою залежить від осіб, які спрямовують діяльність колективу, їх впливу на оточуючих. Загальні риси цього процесу (формоутворюючі фактори): наявність ентузіастів (Божий ресурс); залежність результатів роботи від особистісних якостей ентузіастів (психомистецький ресурс); залежність результатів роботи від посад, які займають ентузіасти (адміністративний ресурс).

Провідний напрямок роботи громадських навчальних закладів козацького спрямування – формування національно свідомого громадянина України, справжнього патріота та захисника рідної землі, духовно багатої особистості, морально зрілої людини.

І ЕТАП. 1988-1996. ПЕРШІ МОДЕЛІ ВИХОВНОЇ РОБОТИ.

Перші моделі виховної роботи засобами козацької педагогіки (далі – моделі) були пов'язані з появою в друкованих ЗМІ Одещини (газети "Одеські вісті", "Чорноморські новини", журнали "Педагогічна ініціатива", "Наша школа") перших розробок-напрацювань козаків-педагогів (П.Ткач, В.Роздайбіда, В.Юрченко, О.Віштак, І.Головань, В.Лобанова, В.Тимофєєв) і методистів (О.Чешенко) та виходом у світ Положення про республіканську туристсько-краєзнавчу експедицію "Козацькими шляхами" (Інформаційний збірник Міністерства народної освіти УРСР, 1991, N12, червень) і Концепції української козацької педагогіки за редакцією Ю.Руденка (1992).

Модель-1. Школа з виховання фізично та морально здорового покоління на традиціях козацької верстви населення.

В школах були створені класні козацькі загони; учнівське самоврядування проводилось у формі самоврядування Запорозької Січі. Були розроблені цикли та напрямки виховання.

Цикли та напрямки виховання:

Цикли Напрямки

І КУЛЬТУРА

ТІЛО-ВИХОВАННЯ 1 Козацька система здоров'я.

Формування у молодого козака міцного здоров'я, загартованості тіла й духу, уміння досягати перемоги.

2 Козацька військова справа.

Відродження військово-спортивного мистецтва козаків: верхової їзди, стрільби з лука, володіння списом, шаблею, іншими видами зброї, подолання природних перешкод, керування човном, різних видів боротьби та протиборств.

ІІ ДУХОВНА КУЛЬТУРА 3 Козацький родовід.

Організація досліджень молодими козаками свого родоводу; виховання родинних цінностей, поваги до свого роду, бажання примножити його славу.

4 Козацькі традиції.

Відродження прогресивних козацьких традицій, служіння Батьківщині корисними справами.

5 Козацька історія та культура.

Пізнання історії козацтва, досягнутих ними пріоритетів – ідейних, політичних, наукових, культурних та ін.

Відродження козацьких мистецьких традицій: гуртового співу, танцю, дотепного влучного слова, художнього розпису, художньої вишивки; козацьких знань: народної медицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії.

6 Козацька духовність.

Формування високої моралі, сили волі і сили духу; оволодіння основами козацької філософії, ідеології, психології, характеру і світогляду.

7 Козацьке самоврядування.

Відродження моделі козацького самоврядування – Кола (Кругу) – де отаман – лише перший серед рівних (безпосередня участь у прийнятті рішень, але й персональна відповідальність за їх втілення в життя).

Модель-2. Козацькими шляхами.

Мета: активізації краєзнавчої роботи серед школярів та учнівської молоді; залученні піонерських та інших об'єднань дітей та учнівської молоді до вивчення історичного минулого українського народу; виховання в учнів патріотичних та інтернаціональних почуттів; виявлення та пропагування пам'яток, пов'язаних з історією українського козацтва.

Були створені загони, дитячі та юнацькі об'єднання з дослідження та вивчення козацької спадщини. Пошукові похідні групи утворювались в загальноосвітніх школах, професійно-технічних училищах, позашкільних установах, піонерських, інших дитячих та юнацьких організаціях.

Маршрути експедиції. Маршрут "Сторінки козацької слави". Коли, де, чому виникли перші козацькі поселення, укріплення? Чим займалися козаки, хто і чому становив ядро козацького війська? Хто очолював козацьке військо в різні роки? Як склалася їх доля? Чим відзначилось козацтво у боротьбі з іноземними поневолювачами? Як було організовано козацьке військо?

Маршрут "Побут та традиції козацтва". Що і як використовували козаки в повсякденному житті? Які в них були зброя і військове спорядження? Як будувались козацькі укріплення? Як шанували своїх героїв, плекали історію козацтва? Хто і як доніс до нас відомості про українських козаків і їх правду?

Маршрут "Козацькі забави". Які пісні, думи, балади, легенди, приказки та прислів'я складені про козаків? Які військові пісні співали в козацькому війську? Як вони проводили свій вільний час, гартували волю і мужність, оволодівали військовою майстерністю?

Модель-3. Козацька школа "Джура".

При школах була створена громадська школа "Джура", яка функціонувала на засадах козацтва; учнівське самоврядування у формі Козацької республіки. Розроблені цикли і напрямки козацького виховання, Концепція діяльності козацької школи "Джура".

Цикли та напрямки козацького виховання.

Цикли Напрямки

І Культура тіловиховання 1 Козацька система здоров'я

2 Козацька військова справа

ІІ Духовна культура 3 Козацький родовід

4 Козацькі традиції

5 Козацька історія та культура

6 Козацька духовність

7 Козацьке самоврядування

Освітньо-виховний ідеал школи такого типу – особистість козака-лицаря, мудрого і волелюбного громадянина з народною свідомістю, гуманними цінностями, культурою мислення і перспективами духовного самовдосконалення.

Завдання школи такого типу – формування: народної свідомості як причетності особи до непересічної спільноти козаків-лицарів; людинолюбної спрямованості і позитивного сприйняття людини людиною (козака козаком); культури поведінки як кодексу вчинку, еталону нормотворення козака; духовного життя – як внутрішнього розвитку (віра, надія, любов) лицаря; мудрості козацької як поєднання в особистості народності, здібностей, моралі і духовно-естетичної розвиненості.

Модель-4. Шкільна дитячо-юнацька організація національно-духовного відродження "Джура".

Напрямки діяльності.

Козачата, джури, молоді козаки. 1."Мій рідний край". Вивчення історії рідного краю. 2."Гей ви, хлопці, славні запорожці". Вивчення історії Запорозького козацтва. 3."Духовні цінності Запорозьких козаків". 4."Козацькому роду нема переводу" Відродження військово-спортивного мистецтва Українського козацтва. 5."Козацькими стежками". Туристично-краєзнавча робота. 6."Від козацьких забав до олімпійських вершин". 7."Відмінним навчанням, підготовкою до захисту Батьківщини продовжимо подвиг батьків". 8."Слава козацька не вмре, не загине". Відродження народних мистецьких традицій.

Лелі, дани, берегині. 9."Хата моя, біла хата"... 10."Рідна мати моя, ти ночей не доспала"... Пісні моєї мами. 11."Ой у лузі червона калина"... 12."І на тим рушничкові"... Навчання жіночої майстерності. 13."До глибин народної медицини".

Модель-5. Козацька республіка "Мрія".

Організована дитяча козацька республіка "Мрія". Кожний клас-курінь має свою назву, девіз. На чолі кожного куреня стоїть курінний отаман. Кожного року проводиться урочиста лінйка-посвята в козачата. Спочатку учнів приймають в козачата; в 5 класі йде боротьба за присвоєння їм звання – джура. За цих 4 роки вони повинні довести, що гідні носити це звання. В старших класах найкращим присвоюється звання – молодий козак. Козацька республіка має тісний контакт з дорослими козаками.

Напрямки діяльності.

Джури: "Мій рідний край", "Гей ви, хлопці, славні запорожці", "Духовні цінності Запорозьких козаків", "Козацькому роду нема переводу", "Козацькими стежками", "Від козацьких забав до олімпійських вершин", "Відмінним навчанням, підготовкою до захисту Батьківщини продовжимо подвиг батьків", "Слава козацька не вмре, не загине". Відродження народних мистецьких традицій.

Дани: "Хата моя, біла хата", "Рідна мати моя, ти ночей не доспала", "Ой у лузі червона калина", "І на тим рушничкові", "До глибин народної медицини".

ІІ ЕТАП. 1997-2004. МОДЕЛІ ВИХОВНОЇ РОБОТИ.

На цьому етапі моделі виховної роботи засобами козацької педагогіки (далі моделі) були розроблені після появи Указу Президента України "Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва" (N14/95 від 04.01.1995), Методичних рекомендацій педагогічним колективам закладів освіти України по відродженню історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва (Інформаційний збірник Міністерства освіти України, 1995, N11, червень), Програми діяльності дитячої та молодіжної організації Українського козацтва "Молода Січ" (1998), Указу Президента України "Про День Українського козацтва" (N966/99 від 07.08.1999) та появи в друкованих ЗМІ Одещини (газети "Одеські вісті", "Чорноморські новини", журнал "Наша школа") розробок-напрацювань козацьких педагогів (П.Ткач, В.Тимофєєв, П.Лавриненко, В.Гриценко, В.Вронська, І.Олійник, Т.Тома, М.Долгошеєнко, Т.Молчанова, В.Фоменчук, Г.Настаченко, І.Лісіцин, Т.Тодорова, В.Чумаченко, В.Біленко, А.Берлізов, М. та В.Нікіруй, М.Деревенча, В.Гавриленко, Л.Васелінга) і методистів (О.Чешенко, Г.Трифонова).

Модель-6. Школа козацького тілодуховиховання – основа фізичного та морального здоров'я нації.

У школах козацького тілодуховиховання – виховання юнаків – майбутніх воїнів – підпорядковане фізичному розвиткові та загартуванні. Педагоги досить ефективно використовують оздоровчі сили природи та гігієнічні фактори для оздоровлення і загартування козачат. Під впливом регулярних дій зовнішнього середовища (сонця, повітря, води) відбувається поступове пристосування організму до змін, що сприяє профілактиці різноманітних захворювань, зміцненню здоров'я та повноцінному навчанню-вихованню.

Все в цій системі характеризується різноманітністю, збалансованістю та повноцінністю і разом з тим простотою та помірністю: сонце, повітря, вода, їжа, народна медицина та ін. Виховникі дивляться на простоту і помірність як на одну з важливих і необхідних умов перемог в боротьбі з ворогами: тільки той, хто переміг себе, свої надлишкові потреби, спроможний перемогти недруга.

Таким чином, систематичне виконання фізичних вправ разом з ефективною системою загартування (фізичного та психічного) виховують той тип козаків, які легко переносять спрагу та голод, спеку та холод і є надійними захисниками народу...

В школах цієї моделі згрупували напрямки козацього типу виховання в цикли – Культура тіловиховання та Духовна козацька культура задля ефективного використання потенціалу козацького способу життя.

І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ: 1. Система здоров'я (фізична культура, сисема козацького тіловиховання, основи здоров'я). Здоровий спосіб життя. 2. Військова справа (козацька війсь¬кове мистецтво, початкова війська підготовка). Військово – патріотичне виховання.

II. ДУХОВНА КОЗАЦЬКА КУЛЬТУРА: 3. Козацький родовід. Родинно-сімейне виховання. 4. Козацькі традиції. Моральне ви¬ховання. 5. Козацька культура. Художньо – естетичне виховання.

Цикли та напрямки козацького тілодуховиховання.

Цикли Напрямки

І Культура тіловиховання 1 Система здоров'я:

1. Фізична культура

2. Система козацького тіловиховання

3. Основи здоров'я

2 Військова справа:

1. Козацьке військове мистецтво

2. Початкова військова підготовка

ІІ Духовна козацька культура 3 Козацький родовід

4 Козацькі традиції

5 Козацька культура

Напрямки, форми роботи з козацького тілодуховиховання.

Напрямки

Вікові групи Форми І ІІ ІІ ІV

Режим праці та відпочинку; ведення здорового способу життя; раціональне харчування Систематичне заняття фізкультурою та спортом Загарту-

вання: сонце, повітря, вода Психотренінг: козацьке характерництво

Козачата: 1-4 кл. Класна Фізична культура та основи здоров'я. Природознавство.

Позакласна Козацьке здоров'я. Спортивні гуртки.

Позашкільна Клуб "Січ". Козацьке таборування.

Джури:

5-6, 7-8 кл. Класна Фізична культура та основи здоров'я. Біологія.

Позакласна Козацьке здоров'я. Козацьке військове мистецтво. Спортивні гуртки.

Позашкільна Клуб "Січ". Козацьке таборування.

Молодики: 9-11 кл. Класна Фізична культура та основи здоро'вя. Біологія.

Позакласна Козацьке здоров'я. Початкова військова підготовка. Спортивні гуртки.

Позашкільна Клуб "Січ". Козацьке таборування.

Модель-7. Школа Джур та Дан.

Освітня модель школи Джур та Дан – творчо розвиває Модель-3 Козацька школа "Джура" й покликана перетворити навчально-виховний процес з інформаційно-пізнавального факту на соціально-культурне явище високого духовного насичення.

Освітньо-виховний ідеал школи Джур та Дан – особистість лицаря, мудрого і волелюбного громадянина незалежної України з національною самосвідомістю, гуманними цінностями, культурою мислення і перспективами духовного самовдосконалення.

Завдання трансформації загальноосвітньої школи у школу Джур та Дан: 1.Загальнонауковий аспект (міждисциплінарний): створити та соціально адаптувати концепцію відродження національної школи Джур та Дан. 2.Філософський аспект: дослідити історичні типи козацького освітянства та обґрунтувати методологічну модель наукового проектування соціально-культурного простору школи нового типу. 3.Соціологічний аспект: обґрунтувати та експериментально дослідити теорію лицарські зорієнтованої освітньої діяльності особистості-професіонала – вчителя, учня тощо. 4.Дидактичний аспект: здійснити науковий аналіз та практично перевірити на ефективність інноваційні освітні технології козацько-лицарського виховання та системи навчання від установчо-мотиваційної до духовно-лицарсько-естетичної. 5.Психологічний аспект: виявити, обґрунтувати й експериментально впровадити систему психомистецьких технологій духовного козацько-лицарського єднання вчителів та учнів школи.

Практичне значення програми трансформації загальноосвітньої школи у школу Джур та Дан – це саморозвивальний, козацько-лицарсько-духовно збагачений освітянський заклад інноваційного типу, який має стати наочним зразком нової національної школи, що вказуватиме один з вірогідних шляхів входження України до європейського соціально-культурного простору.

Модель-8. Школа козацького виховання.

Освітня модель Школа козацького виховання розвиває Модель-7 Школа Джур та Дан.

Вся робота з юними козаками та козачками у школах козацького виховання спрямовується на виховання в них любові до Подвигу в ім'я зміцнення і процвітання Української держави, бо народ (і особистість, зокрема) може спокійно в достатку жити лише в могутній незалежній державі.

В школах створена дитячо-юнацька організація "Молода Січ" Українського козацтва, що розгорнула свою діяльність на козацьких традиціях. В практику роботи школи входять нові форми роботи: посвята в козачата, фестивалі козацької пісні і танцю, козацько-старшинські банкети, лицарські турніри, козачі ігри та забави.

Класна робота в школі з козацького виховання проводиться (за домовленістю з Радою школи, сільською радою, райво) за рахунок шкільного компоненту (годин факультативів, курсів за вибором, консультацій) з основних дисциплін школи козацького виховання.

Позакласна робота з козацького виховання проводиться за рахунок годин гуртків та у формі Козацької республіки (одна з форм самоврядування учнівського колективу) і класних козацьких загонів.

Позашкільна робота з козацького виховання проводиться у формі діяльності дитячо-юнацької організації "Молода Січ" під патронатом паланкового (районного) осередку Українського козацтва.










© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua