Народні блоги
http://narodna.pravda.com.ua/nation/54fda15e5eafd/

Айда в казарми! Айда в неволю! (Т. Шевченко)

| 9.03.2015 15:34

На радіо почався марафон "Шевченко мобілізує!". Знаменитості читають вірші та кличуть воювати. Але творчість Шевченка не вичерпується гаслом "Борітеся, поборете" і мобілізує передусім... пацифістів.

Айда в казарми! Айда в неволю! (Т. Шевченко)
Коли В'ячеслав Кириленко почав свою коротку, але вже одіозну кар'єру міністра-хунвейбіна з блога "Зброя культури", всім стало ясно, що культурна революція в Україні неминуча. Я відреагував епіграмою:

Культура не зброя. Митці вам не банда.

Затямте це, другий міністр пропаганди.

Ваш дух бойовий убиває народи.

Культура дух миру і згоди відродить.

Дуже швидко виявилося, що міністру культури заважає вести війну на внутрішніх та зовнішніх фронтах, що б ви думали?... Правильно, мирна українська культура.

Тому було прийнято рішення вдруге (посмертно) застригти у москалі нашого пацифіста Тараса Шевченка. У москалі, бо Шевченко називав москалями насильно мобілізованих солдатів.

Вдова осталась не сама,

А з сином парубком; женити

Його збирались восени.

Аж гульк! Од матушки-цариці,

Таки із самої столиці,

Прийшов указ лоби голить.

Се в перший раз такий указ

Прийшов з Московщини до нас.

Бо на Вкраїні в нас, бувало,

У козаки охочі йшли,

А в пікінери вербовали,

Та теж охочих. На селі

Зобралася громада радить,

Кого голить у москалі.

Порадили громадою

Та скурвого сина,

Вдовиченка ледащицю,

Забили в скрипицю

Та й повезли до прийому.

Он яке твориться

На сім світі! Яка правда

У людей, мій сину.

Така й досі, я думаю,

В нас на Україні.

Та другої і не буде

В невольниках людях.

Хочу наголосити, що я як пацифіст проти воєн, але вважаю, що професійні військові можуть воювати між собою. Поки не чіпають мирного населення. Така вже в них професія.

Непрофесійна армія – це орда. Орда – це не наша мирна Україна. Ті, хто зараз розпалюють війну та женуть народ на смерть в АТО, є самопроголошеними і явними ворогами нашої мирної України, які перетворюють її за російським зразком на малоросійську орду москалів.

Ви скажете, що козаки – не москалі. Правильно. А чому? Вище Шевченко пояснює: "Бо на Вкраїні в нас, бувало, у козаки охочі йшли, а в пікінери вербовали, та теж охочих". А в москалі людей не вербують, не укладають з ними контракт про військову службу. Їх силою змушує ставати москалями та шляхта, яка має народ за бидло та невільників.

Козаки були професійною армією. Вони добровільно зробили війну своєю професією.

Будь-яка держава – це просто велика охоронна фірма. Всі вони починають державницький бізнес з розбійництва. Лідери цього бізнесу стають захисниками мирного населення від собі подібних, а лузери-рекетири продовжують мобілізувати мирне населення на свої бандитські війни. І зрештою їх знищує накручений ними самими натовп. Бо безчестя ніколи не залишається безкарним, а примушувати мирних людей воювати – це крайній ступінь безчестя для військового.

Коли в державі замість професійної армії москалі, вони за першої ж нагоди повстають проти свого командування. І це ще квіточки, коли вони зачиняють офіцерів у казармах та йдуть мітингувати з соціальними вимогами до президентського палацу. Може бути й як у перші дні війни Гітлера зі Сталіним: вояки розстрілювали своїх офіцерів, кидали у них гранати... Не кажучи вже про постійні братовбивчі війни, що виникають на грунті невільництва загалом і москальства зокрема, жахи яких так красномовно розписував Шевченко... Минулого року я спеціально переклав цей уривок поеми "Гайдамаки" для росіян, щоб теж подумали, чи варто повторювати таке жахіття.

Зійшло сонце; Україна

Де палала, тліла,

А де шляхта, запертися,

У будинках мліла.

Скрізь по селах шибениці;

Навішано трупу –

Тілько старших, а так шляхта

Купою на купі.

На улицях, на розпуттях

Собаки, ворони

Гризуть шляхту, клюють очі;

Ніхто не боронить.

Та й нікому: осталися

Діти та собаки, -

Жінки навіть з рогачами

Пішли в гайдамаки.

Отаке-то було лихо

По всій Україні!

Гірше пекла... А за віщо,

За що люде гинуть?

Того ж батька, такі ж діти, -

Жити б та брататься.

Ні, не вміли, не хотіли,

Треба роз'єднаться!

Треба крові, брата крові,

Бо заздро, що в брата

Є в коморі і надворі,

І весело в хаті!

"Уб'єм брата! спалим хату!" –

Сказали, і сталось.

Все б, здається; ні, на кару

Сироти остались.

В сльозах росли, та й виросли;

Замучені руки

Розв'язались – і кров за кров,

І муки за муки!

Отак наш пророк мобілізує пацифістів... До речі! Є в цій історії один кумедний момент для мене особисто. Справа в тому, що із мобілізацією Шевченка міністр-хунвейбін Кириленко трохи запізнився. Зізнаюся: аз, грішний член громадської ради при міністерстві Кириленка, ще рік тому мобілізував Тараса Григоровича Шевченка в пророки релігійної віри в найвищу цінність людини.

Ой піду я не лугами

І не берегами,

А піду я не шляхами,

А понад шляхами.

Та спитаю в жидовина,

В багатого пана,

У шляхтича поганого

В поганім жупані.

І у ченця, як трапиться, -

Нехай не гуляє,

А святе письмо читає,

Людей поучає.

Щоб брат брата не різали,

Та не окрадали,

Та в москалі вдовиченка

Щоб не оддавали.

Т. Шевченко

Кроспост з блогу на "Телекритиці"


© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua