
По суті, це ескалація конфлікту між Московським і Константинопольським патріархатами, який розпочався в ході останнього засідання змішаної православно-католицької богословської комісії у Равенні в 2006 році.
Делегація Московського патріархату покинула одне з перших засідань комісії, не погодившись з участю в ньому представників "Естонської апостольської церкви", створеної в 1996 році Константинопольським патріархатом на "канонічній території Російської церкви". В результаті учасники засідання за відсутності представників Російської церкви ухвалили підсумковий документ, що визначає їх загальний погляд на природу влади у Вселенській церкві. Наступні заяви з боку Московського патріархату про те, що без підпису найбільшої помісної Православної церкви равеннський документ легітимним вважатися не може, були відкинуті членами комісії як з православної, так і з католицької сторони.

"Підсумковий документ X пленарного засідання в Равенні змішаної православно-католицької богословської комісії" дає підстави сподіватися на зближення Православної і Католицької церков", – вважає співголова комісії, глава Папської ради зі сприяння християнській єдності кардинал Вальтер Каспер.
У "равеннському документі" під назвою "Еклезіологічні і канонічні наслідки сакраментальної природи Церкви: церковна єдність, соборність і влада" йдеться, зокрема, про співвідношення між владою і соборністю – або Синодальним – на місцевому, тобто єпархіальному, регіональному та вселенському рівнях" життя Церкви".
"В канонічному порядку (taxis), засвідченому стародавньою Церквою", який був "визнаний усіма в часи неподіленої Церкви", "Рим, як Церква, яка головує в любові", відповідно до виразу св. Ігнатія Антіохійського, займав перше місце в taxis, і тому римський єпископ був першим серед патріархів". Документ розглядає активну роль і прерогативи єпископа Риму як "protos (першого) серед патріархів", "перший з єпископів головних престолів", і змішана православно-католицька богословська комісія приходить до висновку, що "роль Римського єпископа в спілкуванні з усіма Церквами повинна бути вивчена більш глибоко".
"Важливим досягненням документа є те, що вперше Православні церкви сказали "так" самому факту існування цього вселенського рівня Церкви, а також те, що на цьому рівні присутні соборність, синодальність і влада. Це означає, що там є також і першість, а, відповідно до практики стародавньої Церкви, першим єпископом є єпископ Риму", – заявив співголова змішаної православно-католицької богословської комісії кардинал Каспер.
У той же час він підкреслив, що учасники зустрічі в Равенні "не говорили про привілеї єпископа Риму, а просто позначили одну із тем майбутньої полеміки".
"Цей документ – лише невеликий перший крок, який дає підстави для надії, але нам не слід перебільшувати його значущість", – заявив представник Католицької церкви.
На наступному засіданні Змішаної комісії її учасникам, за словами В. Каспера, належить "повернутися до ролі єпископа Риму у Вселенській церкві протягом першого тисячоліття".
"Потім ми також повинні будемо торкнутися другого тисячоліття, I і II Ватиканських соборів, і все це буде непросто, нас чекає дуже довгий і складний шлях", – зазначив кардинал.
Тим часом глава делегації Московського патріархату на засіданні в Равенні, представник Російської православної церкви при європейських міжнародних організаціях єпископ Віденський і Австрійський Іларіон в інтерв'ю "Інтерфаксу " заявив, що якраз пункти документа, що стосуються соборності та влади на "універсальному" рівні, видаються досить сумнівними і вимагають уважного аналізу.
"Як здійснювалася або повинна здійснюватися соборність в такій Церкві? Кому належить першість на рівні Вселенської церкви? Відповідаючи на ці питання, документ наводить цілий ряд сумнівних доводів і тверджень, які не грунтуються на історичній правді", – заявив Іларіон.
Змішана комісія приступила до розгляду питання Роль єпископа Риму у Вселенській церкві протягом першого тисячоліття.
Так званий "критський документ" деякі ЗМІ вже встигли найменувати "критською унією". Передчасно.
Він вироблений не самою Змішаною міжнародною комісією, а Координаційним комітетом комісії. Представники Російської Православної Церкви ніякої участі у виробленні цього документа, як і взагалі в роботі Координаційного комітету не брали.
Зрештою, крапку у суперечці між Константинопольською Церквою, яка солідаризувалася тут з Католицькою, і Російською Церквою, поставив, як сказано вище, Священний Синод Російської Православної Церкви:
Позиция Московского Патриархата по вопросу о первенстве во Вселенской Церкви.
Символічно, що це відбулося на "католицьке Різдво".
Ну, і так само символічно, що Вселенський Патріархат відповів у день "православного Різдва":
Первый без равных. Ответ Константинопольского Патриархата на документ о первенстве, принятый в Московском Патриархате.
Стаття митрополита Елпідофора послідовно критикує богословські положення, висунуті в московському документі.
"Російська Церква знову ізолюється від богословського діалогу з Католицькою Церквою і від спілкування Православних Церков" – каже митрополит.
Реакції УПЦ МП, УПЦ КП і УГКЦ на цей конфлікт поки-що, наскільки мені відомо, немає.
До теми: Помилка патріарха Філарета?