Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Киянин українець підполковник Армії УНР Микола Білан учасник боротьби за незалежність України у XX столітті

Анатолій Грива | 5.05.2012 23:49

2
Рейтинг
2


Голосів "за"
2

Голосів "проти"
0

6 травня 2012 р. – День народження Білана Миколи Івановича, підполковника Армії Української Народної Республіки.

Киянин українець підполковник Армії УНР Микола Білан учасник боротьби за незалежність України у XX столітті
Білан Микола Іванович (06.05.1894-_____)

Микола Білан народився у м. Києві, закінчив Немирівську гімназію (м. Немирів, Подільської губернії), 2-е Київське військове училище (1 травня 1915 р.).

З 3 липня 1915 р. прапорщик 124-го піхотного Воронізького полку, у складі якого брав участь у Першій світовій війні. Був п'ять разів поранений. Нагороджений всіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою, Георгіївською зброєю (09.1917 р.). З 26 жовтня 1917 – штабс-капітан.

У 1917 р. брав участь в українізації 124-го полку (був перейменований на 124-й Український). З 8 серпня по 3 вересня 1918 р. навчався в Інструкторській школі старшин, по закінченні командир сотні 40-го пішого Ізюмського полку та командир окремої комендантської сотні на Харківському та Сарненському фронтах Дієвої Армії УНР.

З 22 лютого 1919 р. начальник окремої кулеметної сотні штабу Південно-Західного фронту (при штабі Північної групи) Дієвої Армії УНР.

17 травня 1919 р. потрапив у м. Луцьку до польського полону, перебував у таборах для військовополонених, звідки виїхав добровольцем до Північно-Західної білогвардійської армії генерала Юденіча. За спогадами самого М.Білана, очолював у цій армії Український полк. За даними російських дослідників (С.Волкова), з 10 липня 1919 р. був начальником команди піших розвідників 17-го Лібавського полку 5-ї Лівенської дивізії Північно-Західної армії (цілком ймовірно, що вся ця команда складалася з ветеранів Дієвої Армії УНР).

Після поразки Юденіча під м. Петроградом, перебрався до Польщі, звідти в Україну.

З 26 лютого 1920 р. командир сотні 1-го Рекрутського полку Дієвої Армії УНР, з 2 квітня 1920 р. командир 12-го стрілецького куреня 4-ї стрілецької бригади 2-ї стрілецької дивізії Армії УНР (згодом 21-й курінь 7-ї бригади 3-ї Залізної стрілецької дивізії).

З 21 серпня 1920 р. був приділений до 3-го кінного полку Армії УНР.

У листопаді 1923 р. повернувся до радянської України. Подальша доля невідома.

28 травня 2011 року у м. Києві у мікрорайоні Оболонь було відкрито пам'ятник "Старшинам Армії УНР – уродженцям Києва".



Пам'ятник являє собою збільшену копію ордена "Хрест Симона Петлюри". Більш ніж двометровий "Хрест Симона Петлюри" встановлений на постаменті, на якому з чотирьох сторін світу закріплені меморіальні дошки з іменами 34 старшин Армії УНР та Української Держави, які були уродженцями Києва (імена яких вдалося встановити історикам). Серед іншого вигравіруване й ім'я Миколи Білана.

Довідка:

Учасники українських збройних визвольних змагань
:

1. Українські вояки, які були учасниками Дієвої та Галицької Армій УНР з 09.05.1917 р. до 21.11.1921 р.

2. Учасники повстанських загонів, які вели боротьбу з радянською владою на теренах України з 21.11.1921 р. до 22.06.1941 р.

3. Учасники збройних формувань на теренах Карпатської України

з 04.11.1938 р. до 01.09.1939 р.

4. Учасники повстанських загонів, які вели боротьбу "проти московсько-комуністичної та гітлерівсько-нацистської окупаційних влад" з 22.09.1941 р. до 09.05.1945 р.

5. Учасники регулярних формувань Української Національної Армії, які вели боротьбу проти Червоної армії на теренах України та інших держав

з 15.02.1944 р. до 09.05.1945 р.

6. Учасники різних повстанських військових формувань, які боролися на теренах України з "московсько-комуністичною владою" з 09.05.1945 р.

(Рішення Президії Української Національної Ради Української Народної Республіки від 8 березня 1957 р.).

"Визнати учасниками боротьби за незалежність України у XX столітті осіб, які брали участь у політичній, партизанській, підпільній, збройній боротьбі за незалежність України, в тому числі у складі формувань Української Центральної Ради, Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави (Гетьманату), Української військової організації, Організації народної оборони "Карпатська Січ", Організації українських націоналістів, Української повстанської армії, Української головної визвольної ради та інших військових формувань, партій, організацій та рухів, що ставили за мету здобуття Україною державної незалежності" (Указ Президента України від 28.01.2010 N75/2010).

У наш час всі вони визнані Українською державою і суспільством.

Імена учасників боротьби за незалежність України у XX столітті увійшли до героїчних сторінок української історії, вони вшановуються сучасними громадянами України, на прикладі їх героїчних вчинків виховується молоде покоління. Результатом їхньої боротьба стало проголошення у 1991 році самостійної української держави – УКРАЇНИ.



Про цих українських героїв в сучасній Україні знімаються фільми, пишуться книжки,

складаються пісні, їм споруджуються і відновлюються пам'ятники, їхній прах перепоховається в рідній українській землі.

Слава Україні!

Слава українським героям!










© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua