Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Коли українці здадуть тест на Європейськість?

Ігор Бурдяк | 4.10.2011 06:24

3
Рейтинг
3


Голосів "за"
5

Голосів "проти"
2

Когда б и впрямь они парадом
Освободителей прошли,
То в грязь со свастиками рядом
И звезды б красные легли.
Пусть обуха не сломишь плетью,
Однако армия – не плеть!
Тому назад уж полстолетья
Режим кровавый мог истлеть.

(Юрій Нестеренко)


Коли українці здадуть тест на Європейськість?
Співпраця підсовєтських українців з нацистами щодо вирішення "єврейського питання" почалася дуже рано, ще в кінці 30-х років. Власне в середині тридцятих євреям в Німеччині стало незатишно. Прийшовши до влади, Гітлер майже одразу почав гоніння на євреїв. Він "закрив" для них такі професії, як юриспруденція, де широко були представлені євреї, оголосив про підтримання урядом бойкоту крамниць, які належали євреям і виставив там озброєних бойовиків, щоб налякати потенційних покупців. На крамницях появилися написи "Jüdisches Geschäft! Wer hier kauft, wird fotografiert!" (Єврейський бізнес. Той, хто тут купує, буде сфотографований!) Заднім числом можна сказати, що багатьом німецьким євреям, які постраждали від перших антисемітських акцій нацистів, просто пощастило, тому що санкціонована зверху дискримінація змусила їх покинути Німеччину, коли це було ще можливо. Але не тим, котрі емігрували до СРСР. В 1938 році між нацистською Німеччиною і комуністичним СРСР було підписане "ГЕНЕРАЛЬНОЕ СОГЛАШЕНИЕ о сотрудничестве, взаимопомощи, совместной деятельности между Главным управлением государственной безопасности НКВД СССР и Главным управлением безопасности Национал-Социалистической рабочей партии Германии (ГЕСТАПО) ". І згідно з цим документом німецькі комуністи і євреї були репатрійовані до нацистської Німеччини...

Якщо поглянути на проблему Голокосту і вину за неї України в глобальному масштабі, то вона винувата в тому, що не стала суб'єктом міжнародної політики. Україна велика країна і якщо б вона брала активну участь в драматичних процесах, які відбувалися в ХХ столітті, то вони могли б бути не аж так дуже драматичними.

А тому в основному винуватими в масштабному Голокості є ті українці, які допомогли більшовицькій Росії після жовтневого перевороту повалити українську владу. А також ті, які не протестували і не боролися проти експропріації, колгоспизації і голодоморів.

Винуватими є командуючі всіх "українських" фронтів, бо після того, як німці пішли з України вони не домовилися з головним командиром УПА про спільні дії щодо розгрому нацистської Німеччини і післявоєнного улаштування України, її місце в Європі...

Звичайно, це трохи з області фантастики. Так статися об'єктивно не могло на той час. Вони були в полоні більшовицької ідеології, подібно як німці в полоні нацистської.

Під час останньої п'ятничної передачі у Савіка Шустера один із учасників сказав, що йому не хочеться вибачатися за колабораціонізм українців, бо колабораціонізм йому чужий. Він ним не став би ні за яких умов. Але ось чи воно дійсно так, можна перевірити лише на практиці. Поведінка людини залежить від обставин.

Зачем еврей шёл в полицию?

Во-первых, их кормили и одевали, а в условиях гетто это было не маловажно. Во-вторых, форма полицейского во многих случаях спасала еврея-полицейского от случайной смерти. Бывало, немецкие часовые, охраняющие периметр гетто или немцы, прогуливающиеся по гетто, могли избить или даже пристрелить еврея. Просто так – рожа не понравилась. Статус же еврея-полицейского практически всегда избавлял его обладателя от такой глупой смерти. [1]

В-третьих, полицейскому выдавалась дубинка и почти неограниченная власть внутри гетто. Этим многие пользовались и по прошествии определённого времени многие полицейские, бывшие приличные люди, полностью развращались, превращались во взяточников, коррупционеров и садистов. Этому способствовали тяжелейшие условия жизни, голод, нищета и неопределённость собственной судьбы.

Вначале, кстати, евреи положительно восприняли создание еврейской полиции, т.к. надеялись на поблажки и сочувствие – всё же свои. Однако по мере быстрого ужесточения режима в гетто полицейские не знали пощады. Их аргументом было: "Что вы от нас хотите: не мы, так немцы сделают это". Полицейские во многих случаях были ещё жёстче, чем немцы. Пытаясь выслужиться, они на глазах у немцев ретиво исполняли свои обязанности, проявляя особую жестокость. [3]

Выживание человека в гетто напрямую зависело от количества припрятанных им ценностей (деньги, золото, брильянты), на которые можно было купить контрабандную провизию, полезные вещи и, главное, откупиться в случае опасности. Взятки брали все, включая некоторых немецких полицейских, возможно было на определённом этапе даже откупиться от "переселения" в лагерь уничтожения.[1]
(Еврейские гитлеровские коллаборационисты)

Слухняні виконавці і їх командири з єврейської поліції залишилися вірні німцям до кінця, але в більшості випадків вони теж були вбиті нацистами.

Проте не всі поліцейські були вбиті. Одиниці вижили і навіть після війни деякі з них імігрували до Ізраїлю, довгі роки переховувалися і навіть отримували допомогу для жертв нацизму. Таких викривали й репресували.

Тут українській державі було б доречно взяти приклад з Ізраїлю і ухвалити принаймні політичне рішення, яке засудило б репресії проти українських патріотів комуністичним режимом. Проте щодо питань історичного минулого влада продовжує колаборацію з неіснуючим СРСР. Міста і села до сьогодні не позбулися нав'язаної комуністами топоніміки. Можновладці торпедують увічнення пам'яті українських героїв (Василь Стус). Інститут національної пам'яті змінив орієнтацію. Він шукає щось корисне для нас в радянському минулому. За винятком Михайла Грушевського і Августина Волошина належно неоцінені на державному рівні державотворці незалежної України. В уяві багатьох українців ці люди досі збуджують негативні емоції. "Нацюки", "свідоміти" – в такі слова "одягаються" ці емоції.

Своєрідну реакцію в декого викликає запропонована Савіком Шустером формула: Україна повинна здати екзамен на європейськість. Інакше, мовляв, ніякої європейської перспективи вона не матиме. Хтось пропонує навіть "принести в жертву" ОУН, УПА як організацій, побудованих на ідеології нацизму. І таким чином "очиститися".

Посилаються на Польщу, Прибалтику, Чехію, Угорщину. Керівники цих держав, мовляв, принесли акт покаяння за колаборацію з нацистами. Треба й Україні. Та треба. Але саме так, як вони. Засудити колаборацію українців і з нацистською Німеччиною, і з більшовицькою Росією. Тоді виявиться, що власне лише УПА була справді народною армією.

І це буде по-європейському. Але буде ще не скоро. Дуже важко відрізати пуповину, котра пов'язує нас з Радянським Союзом.

Цієї ночі, пане Валерію, ніяк не вийде...

Серіал "Совєцька історія".

"ГЕНЕРАЛЬНОЕ СОГЛАШЕНИЕ о сотрудничестве, взаимопомощи, совместной деятельности между Главным управлением государственной безопасности НКВД СССР и Главным управлением безопасности Национал-Социалистической рабочей партии Германии (ГЕСТАПО) ".

Еврейские гитлеровские коллаборационисты.

"Прокляті солдати": настав час бачити героїв такими, якими вони були.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua