Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

"Від соборності України-до єдності української нації"?! Чи навпаки?

Леонід Пінчук | 27.01.2011 14:13

-4
Рейтинг
-4


Голосів "за"
0

Голосів "проти"
4

Яку соборність мав на увазі, зокрема, Д.Павличко, коли закликав охочих на Софіївський майдан? І якої України? Про єдність якої нації йде мова? Про консолідацію української нації, про що йде мова в статті 11 Конституції України?...

Яку соборність мав на увазі, зокрема, Д.Павличко, коли закликав охочих на Софіївський майдан? І якої України? Про єдність якої нації йде мова? Про консолідацію української нації, про що йде мова в статті 11 Конституції України і яку складають етнічні українці, більшість суспільства, з розвитком етнічної самобутності спільно з іншими народами і національними меншинами при цьому? Чи про єдність надуманої політичної нації, себто, багатонаціонального народу України, громадян України? І коли вона та соборність, злука відбудеться? І чи відбудеться взагалі, якщо і далі дбати про єдність єдиної політичної нації, як казав свого часу В.Ющенко в ноу-хау до Дня 18-тих роковин незалежності, з єдиною національною ідеєю в єдиній національній державі, вже неукраїнській Україні? І що тоді криється за національними інтересами і чи спільні вони для всіх народів і національних меншин України? Чи може застаріли вимоги статті 11 Конституції України про забепечення державою розвитку українською нацією із етнічних українців і всіма народами та національними меншинами ЕТНІЧНОЇ. мовної, релігійної, культурної самобутності? І,нарешті, чи маємо працювати на самовизначення української нації через побудову національної української держави Україна? Як не прикро, святкування Дня соборності і на 20-тому році незалаежності,те, що ми бачили і почули, не дає відповіді, які ж висновки із попередніх років зробили для себе ті сили, які вважають себе національно-патріотичними, демократичними, і чи зроблять вони ці висновки будь-коли.

Були зрозумілими дії влади, команди В.Януковича, яка послідовна в своїх намірах об'єднати Україну такою, якою є вона сьогодні, відкинувши духовність, обіцяючи зростаючі соціальні стандарти, всеохоплюючі реформи, дбаючи про непорушну вертикаль влади, говорячи про національні інтереси невідомо якої нації. Ось як сказав про це, зокрема, сам Президент України В.Янукович: "Маємо спільне прагнення жити в мирі і добробуті незалежно від Сходу і Заходу". Головний ідеолог владної команди Ганна Герман на 5 каналі ТБ доповнює:" Цей день, День злуки, багато сказав нам про настрої суспільства...Ми бачимо єдність в простих людях. Люди не хотіли зла і не пішли до зла...Люди хотіли ПОТІШИТИСЯ з посмішками,шукали добро...Люди давно між собою об,єдналися. У нас є соборна держава...Нас єднає наша земля, Україна,батьківщина добрих людей, лагідна земля.Запорука свободи- економічна могутність держави...Ми прийшли на руїну, а маємо збудувати дім". Зрозуміло, відкидаючи всіі звинувачення всіх в утисках свободи слова і жодним словом як українка не згадуючи про проблеми української нації, стан етнічних українців і вимоги статті 11 Конституції України, не згадуючи про головну проблему в Україні, консолідацію української націїї в складі етнічних українців, а не якоїсь полiтичної нації, створення української більшості в суспільстві де-юре, себто, такої, яка б обирала завжди українську владу незалежно від політични х прапорів, цементувала би дійсну Соборність України... Не згадав про останнє в своїх запитаннях і журналіст, українець, Павло Куделя, як і більшість журналістів-українців. І не дивно, що двоє українців не захотіли торкатися головної проблеми Соборності України, закриваючи очі собі і суспільству на те: те ж саме демонстрували на торжествах на різних майданах в Києві і в своїх оцінках Дня Соборності 2011року і лідери національно- патріотичних, демократичних сил.

На тому ж 5 каналі ТБ лідер Нашої України В.Наливайченко фактично повторив висловлене Г.Герман бачення проблеми соборності України:" Єдина формула єдності – заможне, успішне життя".Додає відоме всім: освіта,медицина,свобода слова... І ні слова ані В.Наливайченко, ані журналіст-українка не згадують про головну проблему.Неначе її не існує.Неначе вона вже вирішена.

Не згадали про головну проблему соборності і політичні сили з промовистими назвами "За Україну!"," Собор","Фронт змін" та їхні лідери, склавши на Контрактовій площі найбільшу карту України, чим ще раз наголосили як і В.Янукович на прагненні територіального об'єднання України, говорячи про єдину політичну націю, обіцяючи із декількох партій створити єдину політичну силу. Всі троє лідерів, зазначимо, українці, народні депутати України. За словами Г.Герман, лідери як і народ захотіли потішитися на День соборності України і потішити публіку, всю Україну черговими обіцянками про єдність, відповідними закликами до інших...І знову – ніхто із журналістів не згадав і не нагадав лідерам про головну проблему і статтю 11 Конституції України.

А на Софіівському майдані, забувши про гасло Д.Павличка, закликали, зокрема, Ю.Тимошенко до зміни влади нинішньої, нічого не кажучи про наміри прийдешньої влади стосовно соборності України та якою та влада бачить останню: такою,якою її бачить команда В.Януковича, без попередньої консолідації української (не політичної!) нації, чи все – таки -Соборність з цементуванням її консолідованою українською нацією з відповідною активною роботою над цим самої української громади.

Склалося враження, що владна команда робила все, аби ніхто не згадав, що ж передбачали творці злуки і Акту злуки між ЗУНР і УНР майже сто років потому, а лідери національно -патріотичних, демократичних сил допомагали владній команді в тому, закриваючи очі на ганебний нинішній стан української "епідемічно хворої" нації, нації, яка " ще має народитися з українською мовою, культурою душею" (В.Захаренко), нації, оздоровлення і консолідація якої є безумовною передумовою існування соборності української України, а не Малоросії чи іншої держави з вивіскою "Україна", передумовою духовної єдності.

Слава Богу, що про останнє не забули небайдужі українці, які стояли в живих ланцюгах на мосту Патона, у Львові, в Тернополі і в інших миістах західної України. Вони не вийшли потішитися, а своїм прикладом, дією намагалися привернути увагу влади і лідерів до того прикрого факту, що і сьогодн злуки немає, бо розкол України проходить не по Дніпру на Схід і Захід, а по серцям, розуму і душам етнічних українців, спотворених зросійщенням і денаціоналізацією українців, насамперед,на сході, півдні України і в Криму. Спотворених хворобою, яка нині поширюється по всій Україні, бо за словами В.Вітковського, хворе етнічне тіло української нації породжує стихійну русифікацію і денаціоналізацію, якій за 19 років незалежності протиставити не спромоглися нічого дієвого.

То про яку злуку і соборність мали би говорити в рік 20-тих роковин незалежності, пам,ятаючи слова і думки авторів Акту злуки?! Прикро, що журналісти і вся Україна не звернули уваги на правдивіі слова Л.Кучми:" А злуки ж немає і сьогодні!"

Дехто,зокрема,журналіст П.Антонеко в "Слові просвіти" намагався дати відповідь на запитання напередодні Дня Соборності: Чи об,єднають ідеї соборності наших демократів?". День Соборності показав, що як і перед цим лідери національно-патріотичних, демократичних сил цураються дійсних ідей соборності, ідей оздоровлення і консолідації української нації.І не дивно, бо ми, скоріш за все, всі роки незалежності, за виключенням перших, мали справу з віртуальними цими силами.Адже,які можуть бути національно-патріотичні, демократичні сили, коли має ще народитися українська нація з українською мовою, культурою, душею і коли ніхто не працює, щоб прискорити те народження?! Чи можна сподіватися на єдність віртуальних сил, особливо, їхніх лідерів?! Чи бачили ми представників цих сил в повсякденній роботі по вирішенню головної проблеми соборності? Навіть перед виборами працюють заробітчани за гроші, а не за ідеологію,і серед депутатів рад всіх рівнів більшість не члени партій,а спонсори, які проштовхували грошима партійні списки. Кажуть, зокрема, що у всій Одеській області – 60 членів "Просвіти", а в Миколаївській розшукують і не можуть знайти їх.Так,без сумніву в Києві, на західній Україні ці сили працюють, але на інших територіях, скоріш за все,прийдеться їх розшукувати. То про які ідеї і єдність маємо говорити?!

Г.Герман в тому ж інтервю 5 каналу ТБ сказала і таке:"Я мрію про День Соборності, коли влада і опозиція візьмуться за руки!". З огляду на те, що відбувалося 22 січня 2011 року, нинішня влада і нинішня опозиція в свої поглядах на соборність України без попередньої консолідації української нації, з розмовами про добробут, єдину політичну націю фактично уже взялися за руки в політичній грі біля владного корита попри риторику і взаємні звинувачення.

Нам же небайдужим українцям, тим, хто стояв в живих ланцюгах із словами "нехай політики гризуться, а ми залишаємося", залишається сподіватися, що якщо ми на 20-тий рік незалежності перейдемо від слів до діла оздоровлення і консолідації української нації, то зробимо перші кроки до створення української більшості суспільства, яка буде здатною обрати дійсно українську владу з українською опозицією, бо іншій не буде тоді місця на політичній рені.Ось тоді вони, українська влада і українська опозиція, міцно візьмуться за руки в день омріяної авторами Акту злуки, в прийдешній день Соборності української України, а не Малоросії чи іншої держави з вивіскою "Україна".

М.Аркас в "Історії України-Русі" назвав період після Богдана Хмельницького, період розбрату українців, руїною, наслідки якої для України трагічні...Чи не переживаємо ми сьогодні духовну руїну української справи з тих же причин і з тими ж наслідками, коли, за словами Л.Костенко, ми втрачаємо незалежність, коли, як стверджує у своїй заяві Патріарх Філарет, є план знищення і української Церкви, УПЦ Київського патріархату...Чи не до нас з Вами слова Т.Шевченка:"Схаменіться недолюди, діти юродиві! Подивіться на рай тихий на свою країну, полюбіте щирим серцем велику руїну, розкуйтеся, БРАТАЙТЕСЯ...Нема на світі України, немає другого Дніпра". Поки не пізно...Бо як сказав В.Наливайченко маємо медаль, на одній стороні якої – шлях в Малоросію, а на іншій – гризня лідерів української справи.То маємо розраховувати на себе, побратими – українці, щоб з такою медалью не зустрічати день народження неньки-України, 20-ті роковини незалежності. І хай нам допомагає Бог!

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua