Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
А.Погрібний   роковини смерті   щирість слів   відсутність справ   Демблок мовчить.

"Якби ж то дослухались...!" Згадуючи А.Погрібного.

Леонід Пінчук | 10.10.2010 17:05

4
Рейтинг
4


Голосів "за"
4

Голосів "проти"
0

Не хочемо слухати і сьогодні! Бо хіба ж можна шанувати людину, яка "покликана Часом і обрана Долею" (Е.Бабчук). нещирими словами і писати " Він не залишив нас... вийшли книги... звучать передачі...готують книгу" ("Слово просвіти",число 40,ст.8.9,slovoprosvity.org)

" Якби ж то дослухались..."! Згадуючи А.Погрібного.

Не хочемо слухати і сьогодні! Бо хіба ж можна шанувати людину, яка "покликана Часом і обрана Долею" (Е.Бабчук). нещирими словами і писати " Він не залишив нас... вийшли книги... звучать передачі...готують книгу" ("Слово просвіти",число 40,ст.8.9,slovoprosvity.org) Неначе в останньому мав би жити серед нас А.Погрібний, а не в живій справі по оздоровленню української нації, в продовженні справи незабутнього А.Погрібного!

Так, Анатолій Погрібний і сьогодні живий з тими, хто не замовчує хворобу української нації і нагадує українцям за національністю про їхню байдужість, безпорадність і необхідність активної роботи української громади в загальній і індивідуальній терапії українців і нації. І Він не з тими, хто хоче поховати ще раз А.Погрібного, його справу в нещирих словах, в спогадах і передачах. Як не прикро, він не з Вами, не з редакцією тижневика і, навіть, не з ВУТ "Просвіта", у всякому разі,не з Правлінням і не з П. Мовчаном, які не кличуть українців за національністю до єдності, і нічого не роблять з того, до чого кликав свого часу А.Погрібний. Як не прикро, навіть не прислухаються до голосів тих, хто про це нагадує, хто пише про це, про щирість почуттів і намірів, щирість слів в самому тижневику, кличе шанувати правду, дивитися тій правді в очі. Прислухайтеся, будь ласка, до написаного в тому ж числі тижневика: "Цікаво, де вони були раніше... Невже так само прийшли б і до живого... біля труни...промовляють красиві, присмачені патетикою і жалем слова... Серед них багато нещирих..." (А.Багряна,там же)

Отак і через чотири роки! І це про того, хто "...на повний зріст піднявся проти манкуртизму, що загрожував і ЗАГРОЖУЄ матері -Україні"! (А.Мокренко, там же)) Хто піднявся і йде сьогодні за А.Погрібним?! "А Демблок мовчить, мовчать всі...Якби ж то дослухались, якби ж то брали на карб українці, то, певна, Україна сьогодні була б інакша" (В.Гончар, там же)).

Як не прикро, не захотіли і не взяли нести далі справу А.Погрібного, переконувати українців, соромити їх, мовчить "Демблок" і сьогодні про продовження справи Анатолія Погрібного. Одні нещирі слова, слова, слова... А діла нема... Боляче до сліз...

Бо не може, а дійсно "... звідтіля, із високості посилає нам власний, вслід за Шевченком,докір: " Якби ж ми вчились так,як треба " (Е.Бабчук,там же) To голос А.Погрібного! Прислухайтеся, будь ласка, може і почуєте. Схаменіться! Майте сором і, бодай, перед пам"ятю Анатолія Погрібного будьте і будьмо щирими в своїх словах, вчинках і в продовженні справи А.Погрібного, в головному, в ділах.

Леонід Пінчук,шанувальник і дописувач А.Погрібного,Миколаїв










© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua