Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
кву   фронт змін   обман   ігор попов

Хто вони?

Николай Трубин | 27.11.2009 12:54

-2
Рейтинг
-2


Голосів "за"
1

Голосів "проти"
3

"КИУ. "Комитет избирателей Украины" – одна из самых влиятельных общественных организаций страны, деятельность которой направлена на построение гражданского общества. Признанный лидер в вопросах экспертной оценки избирательных процессов и мониторинга избирательных кампаний, просвещения граждан в вопросах избирательного законодательства"

Прикро за тисячі людей, що працюють в громадських організаціях України. Вони не винні, що своєю діяльністю окремі громадські організації України дискредитують саме поняття громадянського суспільства. Дискредитація того, що називається громадська свідомість і відповідальність.

Почнемо з організації, що мала розбудовувати демократію в Україні, слідкувати за демократичністю виборчих процесів. Завдяки Ігорю Попову та "команді" перетворилася в одну з самих корупційних громадських організацій України. Декілька штрихів, про "моральних лідерів" та кухню мірило демократичних змін України.

Національно демократичний інститут (NDI), що був фактично "мамою і батьком" КВУ і тривалий час інвестував у майбутнє перспективної організації. В демократію потрібно інвестувати. Це не піддається сумніву. Той хто інвестує замовляє прозорі правила гри. Суми щорічних інвестицій для КВУ складали сотні тисяч, а були часи – мільйони доларів. Вкладалися гроші в навчання, моніторингові програми та розбудову осередків КВУ. Окремі осередки навіть отримали автомобілі для проведення юридичних консультацій на селі. Списали. Мережа мала покрити всю Україну. Все рухалось чудово. Але на певному етапі становлення в КВУ з'явився активіст родом з Вінницької області, що чудом потрапив на навчання аж в Ніжинський педагогічний інститут. В інституті мав безліч проблем з навчанням, двічі його виганяли, але завдяки вмінню викручуватися, та говорять, особливим талантам, втримався в "навчальному процесі". Та сама історія, лише пізніше, сталася з аспірантурою в Інституті соціології Національної академії наук України, аспірантуру закінчив, але захиститися не вистачило сили. Проте його поява в КВУ стала зірковим часом Ігоря Попова. Вічна на той час тема, демократизація виборів, та безмежна на той час сума фінансування відкривала шлях у великі люди. Відчувши смак, Попов і "партнери", молоді і агресивні, вижили інтелектуальну еліту КВУ на чолі з тодішнім Сергійом Васильченком та іншими активістами у 1996 році. Керував Ігор Попов до 2004 року вправно і системно, використовуючи шарм та інститутські навики, щодо представників донорських організацій, говорять що не гребував, вдвічі старшими жінками, щоб не звертали увагу на проблеми у фінансовій звітності та розпаду самого КВУ. З 125 локальних осередків у 2004 році залишалось 7 достатньо самостійних, проте люблячих Ігоря Попова. Криза сталася у листопаді 2004 року, коли Ігор Попов отримав кругленьку суму (більше 100 000 тис. дол...) від одного з братів Клюєвих за затримку моніторингу 2-го туру, їх телефонні розмови записали представники спецслужб, що і стало переведення Ігоря Попова в статус небажаної особи в Посольстві США та деяких інших країн. Важливим моментом є те, що в ряді регіональних так і не "довезли" протоколи з виборчих комісій 2 туру виборів 2009 р... Цей скандал став основною причиною розриву між NDI та КВУ, хоча офіційною версією розриву послужив факт крадіжки КВУ (читайте Поповим) грошей, які виділялися на моніторингову кампанію 2004 року (фальшиві чеки на обмін валюти, різниця між виданою оплатою спостерігачам і заявленими у звіті), за приблизними розрахунками на десятки тисяч доларів США. Після такого скандалу, моніторингова організація обікрала донора, здавалося б і організація (КВУ) і її члени мають розпуститися і зникнути з поля уваги громадянського суспільства. Але "свідомі активісти" пожурили Ігоря Попова, формально змінили на короткий час керівника і почали шукати шляхи повернення в лоно до донорських організацій. Частина людей пішла у владу, так голови Житомирського, Черкаського, Вінницького та інших осередків, де і до сьогодні гарно процвітають. Частина в медіа, як теперішній голова, читай права рука Попова, на "5 канал". Частина в донорські організації, так Євген Побережний, колишній член правління працює в ОБСЄ і курує фінансові потоки на виборчі програми, час від часу скидає, по при спротив самого керівництва представництва ОБСЄ гранти, контракти, тендери "своїм". Достатньо подивитися на тендер, що недавно був оголошений ОБСЄ для обслуговування навчання членів ОВК та ДВК. В першому випадку більшість тренерів та компанія, що обслуговує даний процес – це люди КВУ. Не буде диво, що і наступні тендери будуть залагоджені схожим способом. "Свій до свого по своє". Попов сам на певний час перейшов на роботу у Форум донорів України, що об'єднує більшість донорських фондів в Україні. "Пустили лиса, курей стерегти" говорила моя бабця.

Донори перестали фінансувати до того небідну організацію. Все. Катастрофа. Від головної кормушки відлучили, але людей в осередках потрібно чимось зайняти і годувати. Все йшло до кризи організації. Але тут сталося чудо, Ігор Попов "пішов у владу". При кризі в кадрах Секретаріату Президента, людина, що очолювала найчеснішу організацію, що "ніколи не крала", колишній голова Секретаріату взяв Ігоря, з сподіванням, що той, як світило громадянського суспільства буде просувати ідею нової Президентської Конституції, але з цього "лобіста" ви самі розумієте толку, як з бегемота балерина. Для самого Ігоря це зріст. Сільський амбітний хлопчик з "макіавелістськими" навиками нарешті став державним мужем. Не раз в мріях приміряв значок народного депутата, або орден за заслуги перед Україною. Двічі вів переговори з Нашою Україною і БЮТ. Не взяли, на відміну від його доброго товариша, Владислава Каськіва. Але насправді Попова брали в СП (спільне підприємство) з розрахунку на підконтрольність КВУ. Так воно і сталось, воно залишилось підконтрольним, не даремно Ігор відбирав своїх підлеглих більше 10-ти років. Але від процесу вони усунуті. І взагалі після переходу Ігоря в СП, КВУ мало би само розпуститися, як порядна організація, яка налічує лише 6 живих осередки (Донецьк, Рівне, Черкаси, Луганськ, Одеса та Херсон). Але знову "фенікси" почали надувати щоки, казати, що вони моніторять і бдять виборчий процес. Правда вони не говорять, що всі живі і не зовсім члени КВУ та й цілі осередки працюють на штабах Арсенія Яценюка. Стали "фронтовиками" колишні прес-секретарі, самі голови осередків, дружини, брати та сестри, "заколочують" бабло, в молодого перспективного кандидата. Це легко перевірити, зокрема Донецьк, Рівне, Закарпаття, Черкаси, Одеса поголовно працюють на ставках в "Фронті змін". Ярослав Фриндак (Закарпаття) та Олексій Горецький (Рівне), Максим Михлик (Черкаси), Сергій Ткаченко (Донецьк) є супервайзерами (координаторами в регіонах) "Фронту змін" і за цю важку працю отримують немалі (до 2000 $) грошики з кандидатської кишені. Досвід є, продатись можна. Прозорість виборчого процесу гарантована.

І щодо заяви Черненка, про відстороненість від Попова. Сам Черненко на одному з фуршетів зовсім недавно, сказав наступну фразу "Колишніх КВУшників не буває". Я не здивуюсь, коли після виборів Ігоря Попова попруть з державної посади він повернеться в ложе своїх же "бійців за прозорість виборчого процесу", яких і сам колись збирав та виховував.

До висновків можна додати наступне. Громадянське суспільство має очиститися від таких "професіоналів". Варто думати, що наступні політики України вийдуть з громадських організацій, що дійсно розбудовують по цеглинкам довіру людей і спрямовують Україну в напрямку реальних змін.










© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua