Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

"Я вірю, що Україна, як держава буде"

Іван ЮРІЙЧУК | 23.05.2009 00:41

8
Рейтинг
8


Голосів "за"
15

Голосів "проти"
7

"Ми виступили на арену історії тоді, коли світ не знав, що таке Україна... Єдино, боротьбою, впертою і безкомпромісною, ми показали світови, що Україна і її нарід живе і бореться за свою свободу й державну незалежність".
Симон Петлюра


23 травня 130 років тому народився Симон Петлюра. Голова Директорії Української Народної Республіки, Головний Отаман армії УНР, один з основоположників сучасної української державности, "Лицар Великої Ідеї", постать, чиє життя і діяльність оповиті мороком загадковости і є предметом для дискусій. І навіть смерть його дотепер є таємницею.

Симон Петлюра – одна з найбільш суперечливих і парадоксальних постатей в українській історії. Його вважали своїм ворогом як емігрантські білогвардійські кола, так і молода совєтська влада, українські гетьманські організації та радикальні націоналістичні групи.

Його ідеї, ідеали, бачення майбутнього Української Держави не знаходили підтримки. В потрібний момент нащадок козацьких і священицьких родин, випускник духовної семінарії, професійний журналіст, соціал-демократ за переконаннями Симон Петлюра не зміг стати "сильною рукою" і силою диктатури об'єднати українців на боротьбу за Самостійну Державу.

"Запізнілий ідеаліст", він вірив у благородство свого народу, славних онуків козацьких. Він не хотів помічати отаманів, які прикриваючись синьо-жовтими знаменами, своїми діями дискредитували владу Директорії.

Тактичні і стратегічні прорахунки призвели до поразки Української Революції і відіграли трагічну роль в подальшому житті Симона Петлюри.

25 травня 1926 року в Парижі Петлюра був вбитий агентом Кремля євреєм Самуїлом Шварцбардом, котрий за сприяння місцевих масонських організацій був виправданий судом.

Його смерть боляче сколихнула українську еміграцію, викликала гнів і обурення серед українського громадянства. Українські часописи всіх країн світу відгукнулися на цю трагічну подію публікаціями повідомлень про вбивство, похорон, панахиди, жалобні академії, поминання.

Його смерть примирила опонентів і об'єднала українство. С. Єфремов 27 жовтня 1926 року зазначав: "Видко, також, що смерть оця знову ніби збила до гурту еміграцію і помирила різні її відлами..."

Збулося передбачення самого С. Петлюри, висловлене у листі від 16 травня 1926 р. до А. Лівицького: "..."Петлюру", коли ходить не про особу, не так легко знищити, як думають росіяни, і спинити природній розвиток національної свідомости провокаційними заходами федерації ледве чи пощастить росіянам".

Сергій Єфремов записав у своєму щоденникові 8 червня 1926 р.: "...і можливо – мертвий Петлюра страшніший стане большевикам, ніж був живий. Їхнім лайкам, симульованій байдужости та брехням ніхто не вірить. Натомість кожне раде повітати образ героя, що впав жертвою підлотного підступу".

Відомий історик, академік А. Жуковський так оцінив діяльність Петлюри: "Сьогодні, з перспективи майже трьох чвертей століття бачимо, якими малими, невірними і облудними були оцінки, програми і директиви колись визначних державних діячів! Лише шлях Петлюри був виправданий. За ним пішла більшість сучасників, а згодом – пізніші генерації. На нього взорувалися українські дисиденти, промотори Руху Опору. Його перебрали творці відновленої незалежности України. План Петлюри починає знаходити свою реалізацію і в добрих починах сучасної української державности".

Здійснилася мрія Симона Петлюри про українську державність, в яку він безмежно вірив і висловлював цю віру такими словами: "Ти переможеш, Великий Народе Мученику, і переможеш не для того, щоб підбивати під себе чужі, не наші землі. Ти переможеш для спокійного будування могутньої держави України, для щасливої праці поколінь майбутніх. Спадуть віковічні кайдани з стомлених рук твоїх, спадуть ганебні пута з величної постаті рідної матері – України. Минуть жахливі криваві роки боротьби і невпинна праця синів твоїх загоїть рани кривавої руїни, дасть пишні скарби для всіх народів світу, дасть спокій і щастя Великій, Вільній Самостійній Україні".

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua