Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

"Хочу збудувати УКРАЇНУ на зло УКРАЇНЦЯМ"

Іван ЮРІЙЧУК | 29.04.2009 00:01

19
Рейтинг
19


Голосів "за"
21

Голосів "проти"
2

Скоропадський залишився один в боротьбі за УКРАЇНСЬКУ СПРАВУ. Через кілька місяців влади він скаже: "Ну, де є ті УКРАЇНЦІ? Ну дайте їх мені! Таких, як мені треба, з якими я міг би говорити і працювати! Де вони є?... Хочу збудувати УКРАЇНУ на зло УКРАЇНЦЯМ"...

29 квітня 1918 року був встановлений останній український режим одноосібної влади – гетьманування Павла Скоропадського. Як свого часу його не лаяли. Та й сьогоднішні історики дають суперечливі оцінки його діяльності: від найкращих ("поодинокий приклад констуктивної державницької роботи") до найгірших. Істина десь посередині – між добрих намірів, незавершених справ та непідкріплених діями слів.

За легендою, молодий офіцер почту російського імператора Павло Скоропадський, чергуючи в Зимовому палаці, в залі з експозицією зброї побачив гетьманську булаву. Він взяв її до рук, але не втримав і вона впала. В цей час до зали ввійшов цар і жартома сказав: "Ти, Скоропадський, мрієш бути гетьманом!" Попри те, що навіть саме слово "гетьман" почали забувати ще з часів Катерини, мрія про булаву не полишала українців.

Дмитро Донцов в 1918 році писав: "Ми потребуємо блиску, авторитету, старих традицій історичних – коротко пана на гетьмана, а не якогось провінційного адвоката, не з пенька панка". Україна справді потребувала ГЕТЬМАНА. І він прийшов, але запізно і не надовго.

Чому так сталося? Історики написали про це томи. Згадують і про спадщину, отриману гетьманом від Центральної ради, яка діяла так, ніби завтра "світова революція", а Україні не потрібна ні регулярна армія, ані державний апарат, ані поміщики, чиновники, генерали. Достатньо виголошувати промови і проводити маніфестації. Загнавши себе в кут своєю ж політикою Центральна рада не змогла взяти на себе здійснення своїх же планів. Цю місію взяли на себе маси – і в країні запанував хаос.

Потім не надовго прийшли більшовики, яким і без наведення порядку в Україні вистачало проблем. За ними "завітали" німці, які постали перед дилемою: наводити лад самим чи дозволити це зробити комусь з місцевих і зберегти українську державність. За цих обставин Скоропадський просто мусив взяти булаву.

Великою помилкою гетьмана стало поблажливе ставлення до політичних опонентів, щойно повалених ним (пригадується 2005 рік: така ж картина, інші персонажі). Так звані "свідомі українці" не підтримали гетьмана в його починаннях – українізація адміністрації і освіти, створення Академії наук, університетів, Національної бібліотеки, чистки корумпованих чиновників та багато іншого – не пішли за ним і не оцінили його надбань.

Гетьман залишився один в боротьбі за УКРАЇНСЬКУ СПРАВУ. Через кілька місяців влади він скаже: "Ну, де є ті УКРАЇНЦІ? Ну дайте їх мені! Таких, як мені треба, з якими я міг би говорити і працювати! Де вони є?... Хочу збудувати УКРАЇНУ на зло УКРАЇНЦЯМ"...

Скоропадський не знайшов підтримки в суспільстві. Суспільство не готове було до його ідей. Це потім, в еміграції, він стане поважним і впливовим. А 1918 році його не зрозуміли.

Розчарувавшись в українстві, гетьман підпише "Федеративну грамоту" з Росією, що потім визнає помилкою.

Його опоненти доведуть справу української незалежності до цілковитої поразки.

В 1918 році Україні не допомогли ні демократія, яка на ділі виявилася вседозволеністю і переросла в хаос, ані гетьманська влада з добрими намірами, але без суспільної підтримки.

Кожного дня, бачачи в телевізорі одні і ті самі обличчя, слухаючи одні й ті самі промови і обіцянки від сучасних "мессій" і "рятівників" на серці стає сумно. Якби за незасвоєні історичні уроки нація залишалася на попередньому етапі розвитку, ми дотепер жили б в кам'яному віці. Історія дає нам черговий урок.

Які висновки? Хто б не був при владі, головне, аби влада була ефективною, а ті гасла, які кидаються в суспільство, не залишалися вдалим передвиборчим прийомом. Тоді влада не втратить авторитету, а при згоді суспільства "сильна рука" стане не потрібною.

Не хотілось би і далі будувати УКРАЇНУ на зло УКРАЇНЦЯМ...

Коментарі
Ну а щодо Крейсера "Україна" – то вже давав це посилання Крейсер "Україна", як дзеркало хуторянських політиканів
Не знаю, чому би я мав не погоджуватися з ними? Тим більше як людина, яка сама прослужила на флоті три роки на бойовому кораблі, з яких не менш як 1,5 року в Середземному морі, де бачив в дії і ту ж "Москву" (тоді ще "Славу"), і НАТО-вські кораблі. А якщо хтось зарахував себе до еліти, а всіх інших до черні без права голосу не має – то це його проблеми...









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua