Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
національна ідея   Україна   віра   Бог   Софія   чоловіче і жіноче начало   симоли   символіка   християнство

Моїм браттям-українцям


0
Рейтинг
0


Голосів "за"
0

Голосів "проти"
0

...Сумно бачити, як радо кинулися українці шукати нову легку причину усіх своїх сьогоднішніх невдач – тепер у якомусь дурнуватому міфілогізмі. Зовсім не в такому, яким він мав би бути, якщо б дійсно відповідав їхнім предковічним уявленням – сповідував би свободу і гідність людини, віру в Природу і в Силу Бога, визнавав би жіноче і чоловіче начало...

Моїм браттям-українцям
...Сумно бачити, як радо кинулися українці шукати нову легку причину усіх своїх сьогоднішніх невдач – тепер у якомусь дурнуватому міфілогізмі. Зовсім не в такому, яким він мав би бути, якщо б дійсно відповідав їхнім предковічним уявленням.

Тоді він сповідував свободу і гідність людини, віру в Природу і в Силу Бога, визнавав жіноче і чоловіче начало як на небі, так і на землі. Бог і Софія на небі, сильний і розумний чоловік та ніжна й мудра дружина на землі.

А замість того бачимо тепер безглузду віру в силу одних лише символів, небажання думати й працювати, невміння аналізувати. Кажуть – треба тільки скинути з п'єдесталу християнського бога, роздати всім по револьверу та поміняти місцями кольори прапора – і все буде о'кей!

Ба, навіть поважні прес-конференції проводять з цього приводу! Слід розуміти, що все інше нас вже влаштовує. От переверне Янукович прапор догори дригом – і ніяких претензій до нього вже не буде!

Що, вже перевертав, кажете? Ще в 2007-му, на обкладинці своєї книги? Та невже? І що тоді сталося? Рай небесний настав? І тепер йому порядок навести знову тільки прапор заважає, так?



Знову про символи і мислення



А здається, так просто! Писалося ж уже: символи – вторинні, мислення первинне! Символ вбирає у себе всі ті думки, що накопичувалися у ньому протягом сторіч. Тобто як і ті задуми, що були вкладені в нього в момент його створення, так і те значення, яке надавали йому люди згодом.

Тому хрест – це давній дохристиянський символ, але тепер він доповнений усім, що внесло у нього християнство: як поганим, так і хорошим. І латинський (вертикальний несиметричний) хрест це не тільки символ християнської віри чи католицизму, але й інквізиції.

Тому сонячна Свастика – прадавній арійський, а згодом й християнський символ, ще й досі збережений в розписі Софії Київської і оздобленні Почаївської Лаври, стала для нас ще й символом німецького фашизму.

А віра в те, що існує якесь первинне й істинне значення символів виникає внаслідок віри в давні цивілізації, їхню мудрість і силу. Хто зна, може й так – що ми знаємо про них?

Але якби ці цивілізації існували й досі, то чи стояли б вони увесь цей час на місці, очікуючи нас? Якими були б тепер? Чи прагнули б повернутися до власного минулого, а чи шукали б нове?

Та чи й справді були вони кращими й досконалішими за нас, хоча б в морально-етичному плані? Чомусь же загинула і міфічна Атлантида, і така ж міфічна Лемурія? Може неспроста? Карма, розплата, Бог? Власна розпущеність чи недолугість? Що їх зруйнувало?

Невідомо, ми втратили записи навіть менш віддалених епох. Імператор Цинь ще до нашої ери знищив усі давньокитайські рукописи, двічі спалено Александрійську бібліотеку у Єгипті, а католицький єпископ Дієго де Ланда доклався до нищення писемних пам'яток індіанців майя вже й не так давно.

Така хронологія "боротьби зі знаннями". Хто зна, може дещо з них ще й досі зберігається десь у глибинах Ватикану? Але вже зовсім недавно, під час Іракської війни, "загубилися" й деякі ще донедавна доступні глиняні вавилонські таблички. Теж неспроста?

А проте певні підстави для знищення "диявольської літератури" ацтеків і майя конкістадори в свій час таки дійсно мали. Криваві масові людські жертвоприношення, здійснювані цими цивілізаціями (як і Вавилонською, до речі, теж) – факт доведений.

А структура держави інків і взагалі надто вже нагадує нам тепер сталінський комунізм.

Проте українці чомусь вірять, що їхні предки були не такими. Іншими, не кровожерними. Може й справді, хто зна? Але тоді, щоб вижити серед кривавих цивілізацій минувшини, вони мали б бути досить незначним, відокремленим народом.

І в будь-якому разі така віра в якісь кращі, досконаліші знання минувшини означає прагнення повернутися назад. Прагнення, протилежне християнському (Христовому) наміру зрушити світ вперед.

Тому й не дивно, що ті, що виступають за зміну кольорів прапору, разом з тим часто виявляються ще й язичниками-антихристиянами.

Проте й справді – існує ще й третій варіант подібних міркувань: символи як геном. Символи – як інформація. Яка, проте, існує лише тоді, коли є її:

 передавач,

 приймач,

 матеріальний носій...

 та здатність до її декодування.


Так ген людини спрацьовує при його передачі від батьків до дітей тільки в певному сприятливому середовищі, здатному сприймати й обробляти цю інформацію – в яйцеклітині утроби матері.

А спроби використати гени поза тим якимсь іншим чином здебільшого приречені на невдачу. І якщо символи сприймати як предковічний геном – то ми не знаємо ким вони були створені, навіщо і для кого.

І в якому середовищі мали працювати. Яким є спосіб декодування захованої в них інформації?

Віримо, правда, що створені вони Богом і що одного тільки нашого розуму достатньо для їх сприймання. А насправді змішуємо поняття – бо і приймач в нас розум, і декодер він же. Хоча останнім мали б бути...знання?

Але які вони, ці знання? Чи можемо бути упевнені, наприклад, що дохристиянські ідоли могли бути дерев'яними, як в це вірять тепер рідновіри? Адже чи не єдиний відомий нам збережений ідол – Збручанський, кам'яний!

А раптом дерев'яних ідолів ніколи й не існувало? І служили вони зовсім іншим цілям, ніж поклоніння Богу? Наприклад були вежами цілком реальних приймально-передаючих пристроїв вищих цивілізацій, як це стверджує в своїй книзі пан Фурдуй?

А віра в їхню святість – це лише спосіб уберегти їх від знищення варварами-туземцями?

І чи не сподобляються сучасні язичники, що б'ють поклони дерев'яному ідолу, папуасу, що молиться на вежу мобільного зв'язку?

Чим гірше? – адже вона теж вирішує долю людини, служить любові і ненависті. Приносить горе і радість, сповіщає про смерть і народження.



Про Бога, Хаос і Розруху



Кажуть, що блакитно-жовтий прапор несе розруху. А ви ніколи не задумувалися над тим, чому зруйнувати щось легше, ніж створити? Чи Бог дурний, що задумав Світ саме таким?

А насправді ж-бо просто – якби творення було легшим, то світ давно вже був би завалений попередніми творіннями, в ньому не знайшлося б місця для нічого нового і кращого.

Тому Бог і поставив на перше місце Хаос, а не Творення, тому й дав Всесвіту ентропію, яка знищуючи все застаріле, спонукає його до розвитку.

Але навіть в цьому простенькому протистоянні творення й руйнування проявляється вже 4 варіанти розвитку:

 зруйнувати щось погане;

 зруйнувати щось хороше;

 створити щось хороше;

 створити щось погане.


Найкраще звичайно одночасно руйнувати погане і творити хороше, але для початку – чи не пора би:

а) навчитися не творити поганого;

б) не руйнувати хорошого?


І якщо за 20-ть років незалежності України було в ній хоч щось хороше, то його берегти треба, а не руйнувати!

Це до того, що наш прапор давно вже обріс новими значеннями. І якщо його тепер просто перевернути, а все інше залишити таким, як було, то навряд чи щось суттєво зміниться – хіба що в гіршу сторону.

Тим більше, що наш теперішній президент це вже робив – ще в часи свого попереднього Прем'єрства. І що? Комусь тоді це принесло щастя і благо?

Тому вихід з наших проблем є – але не в тому, щоб символам поклонятися. Він в наших вчинках і діях.

Не можеш зробити нічого доброго – то не роби хоча б поганого. Не можеш врятувати світ – то зроби хоча б те найменше, на що здатний.

Можеш не піддаватися на провокації – не піддавайся! Можеш думати вільно – думай! І не програмуйте себе ніколи – повірте, це робити і без вас є кому!



... і трішки про політику



Перевернути прапор, легалізувати носіння зброї, возродити язичество. Чому це вже не дивує? Може тому, що питання мови, федералізації і вступу в НАТО вже нікому не цікаві? І треба знайти їм гідну заміну?

Ба, більше того, ризикну припустити, що найближчим часом, не далі як за рік, побачимо й нові "суперактуальні" проблеми, які з такою ж радістю візьметься обговорювати "правильне" етно-українське середовище.

Що ж ви, мої браття-українці, такі легковірні і такі недолугі – раз так легко "ведетеся" на кожну дурницю, яку вам підсовують? Забули хто в нас при владі?

Пора вже жити за їхніми принципами – не вірити, не боятися і не просити. Але ще бажано – й думати при цьому... Ну хоч трішечччки!!!



Ігор Лубківський



Портал українця










© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua