Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
генплан   макеевка

Генплан Макіївки: як робити не треба


0
Рейтинг
0


Голосів "за"
0

Голосів "проти"
0

Макіївка – перше в Україні місто, де приймають генеральний план після ухвалення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". І перше місто, в якому проводяться громадські слухання щодо генплану.

Макіївка – перше в Україні місто, де приймають генеральний план після ухвалення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". І перше місто, в якому проводяться громадські слухання щодо генплану.

Закон ухвалили у лютому, а порядок проведення громадських слухань уряд розробив наприкінці травня. Відтоді у громадян з'явився механізм захисту своїх інтересів при плануванні міста. Однак, наскільки результативним буде цей механізм – це ще під питанням.

Багато норм у постанові дозволяють зрозуміти: органи державної влади сприймають участь мешканців у плануванні та розвитку власного міста як формальність. А перша практика слухань свідчить про аналогічне ставлення й органів місцевого самоврядування.

90 хвилин на все

Громадські обговорення в Макіївці відбулися в суботу, 16-го липня, і тривали... півтори години. Цілком достатньо для місцевих чиновників, щоб відзвітувати про формальне виконання закону. А от зацікавленим у цьому заході громадянам часу не вистачило ні на що...

Перешкоджали й деякі організаційні особливості. Перед входом до зали засідань міліція сповіщала неправдиву інформацію щодо того, що відбуватиметься, й цим "відсіювала" певну кількість охочих потрапити всередину. Для тих, хто таки пройшов охорону, в залі на 200 людей уже не вистачало місць. Під час засідання не були прийняті до розгляду й обговорення жодні з напередодні направлених громадськістю зауважень, також не було можливості поставити запитання з зали.

А результатом цих "обговорень" стало... ніщо. Тобто, жодних підсумків, жодної резолюційної частини. Єдине, за що присутні проголосували – це за те, чи давати слово мешканцям Донецька, які також приїхали на слухання.

А в донеччан, виявляється, теж є свій інтерес у генеральному плані Макіївки. І виник він без їхнього відома: два райони Донецька, Квітковий і Донський, відтепер, імовірно, належатимуть до території Макіївки. Зрозуміло, таке рішення з'явилося в генплані без жодних, навіть формальних, обговорень із мешканцями. На громадських слуханнях на присутність донеччан і на їхнє бажання зрозуміти, в чому справа, уваги фактично не звернули.

Як відбуватиметься ухвалення генплану далі, чи будуть проводитися нові громадські слухання або інші форми інформування й обговорення, макіївцям невідомо.

Генплан: не їхній, а наш

Імовірно, "громадські слухання" є порожньою формальністю не лише для чиновників. Часто й для решти українців це лише термін, який не має значення "для людей", а лишень узаконює корупційні схеми влади. Часто так і є; так само, очевидно, буде й далі, допоки в першу чергу громадяни, а також чиновники з міськрад нарешті усвідомлять: міста існують для їхніх мешканців, мешканці мають моральне та юридичне право планувати своє місто та його розвиток.

Аби розвіяти сумніви щодо таких тверджень, варто лише зрозуміти, чим є цей "страшний документ" – генплан.

Генеральний план міста – це офіційне рішення органу місцевого самоврядування. Генплан визначає основні напрямки міської політики щодо бажаного подальшого розвитку населеного пункту. В цьому документі визначаються умови безпеки мешканців, забезпечення екологічних і санітарно-гігієнічних стандартів, окреслюються зони житлової, громадської та промислової забудов, принципи й механізми збереження історико-культурної спадщини та багато іншого.

Генеральний план розробляється проектними інститутами на замовлення міських і селищних рад. А вони – хоча би в теорії – мають представляти інтереси громади. Оплачується робота фахівців із податків місцевих жителів. Відповідно, безпосередніми замовниками, а відтак і власниками основного містобудівного документу є мешканці міста.

Саме вони, тобто, ми, маємо контролювати, наскільки добросовісно виконують заплановані дії представники влади. Вся ця інформація має бути максимально публічною – за винятком тієї, яка належить до сфери цивільної оборони. Такий принцип працює в усіх країнах розвинутої демократії, до рівня яких прагне Україна.

Нелюбов чи корупція?

Та чи має сенс контролювати виконання плану, який складали не ми? Логічно, що думки та бажання мешканців щодо майбутнього їхнього спільного дому мають враховуватися з самого початку процесу: чи наше місто буде історичним центром, чи торговельним, чи ми розширюватимемо промислову зону, чи насаджуватимемо нові парки? Саме для цього й передбачені громадські слухання.

Нелюбов влади до них пояснюється, преш за все, чиновницькою філософією. В більшості міських рад України держслужбовці вважають: генеральний план – це занадто складний документ, щоби в ньому могли розбиратися "звичайні люди". Зверхність і впевненість у власній правоті заважають представникам наших із вами інтересів усвідомити: розтлумачити складні речі доступною мовою, пояснити переваги й недоліки різних сценаріїв розвитку, врешті, запросити якомога більше людей на громадські слухання й опрацювати запропоновані мешканцями пропозиції – це і є прямий обов'язок держслужбовців у міських радах.

Крім цього, неважко здогадатися, що часто держслужбовці "закладають" до генерального плану свої інтереси. І зазвичай це інтереси корупційні. Для їхньої реалізації потрібно буває, наприклад, змінити призначення земель, роздати рекреаційні зони під забудову, узаконити вже наявні незаконні забудови. Зрозуміло, що контроль громадськості тут зайвий.

Проте ця нелюбов не звільняє місцевих чиновників від виконання законів. Та якщо за добросовісне проведення громадських слухань на місцях відповідають саме вони, то всю філософію та методологію їхніх проведень пишуть "нагорі". І саме звідти йдуть дивні норми, за якими живуть громадяни України.

Сім раз відріж і жодного – не відмір

Найдивовижнішою з таких дивних норм видається ідея проводити громадські обговорення містобудівної документації одноетапно. Згідно з попереднім законом, для дуже великих міст або для міст із складною планувальною структурою етапів обов'язково мало бути два: на першому узгоджували загальну концепцію розвитку міста, а на другому відбувалася деталізація.

Та перш ніж поставити питання про доцільність такого теоретичного нюансу, глянемо на практику: муніципалітет обговорює з мешканцями... вже розроблений генеральний план. Так відбувалося раніше, так відбувається й зараз. Цю ситуацію можна порівняти з проведенням ремонту: його спершу зробили, а тоді спитали власників приміщення, скільки кімнат вони хотіли, якому кольору стін надають перевагу і тому подібне.

Зрозуміло, що коли громадськість на таких обговореннях "пост фактум" висловить пропозицію, незадоволення чи навіть повну відмову від уже розробленого документу, то вдосконалювати його чи переробляти означатиме, перш за все, додатковий час і додаткові гроші. А розробка генплану – це кілька сотень тисяч гривень. Хто платитиме за таку поспішність прийняття рішень?

Та навіть з огляду на таку нелогічність, урядова норма не наводить чіткого переліку тієї містобудівної документації, вже розробленої, яку треба оприлюднювати перед громадянами. Це дозволяє чиновникам обрати найзручніші для самих себе уривки документів, а на "незручні" уваги не звернути.

Практика

Ще напередодні проведення громадських слухань у Макіївці громадські активісти вже помітили до десятка порушень процедури.

Спочатку громадські слухання були заплановані на понеділок, хоча в Положеннях про громадські слухання, затверджених Макіївською міською радою в 2003 році, вказано: "Громадські слухання призначаються, як правило, у неробочі дні (субота або неділя) ". Збори в перший робочий день тижня обмежують можливості мешканців міста скористатися цією формою участі в місцевому самоврядуванні. На щастя, вдалося домовитися про перенесення їх на суботу.

Також актуалізувалося завжди болюче питання інформування населення про дії органів місцевого самоврядування. Закон вимагає повідомляти населення не лише про час і місце проведення слухань, але й про форми, які будуть використані для презентації документації: це можуть бути публічні конференції, прилюдні експонування, телевізійні програми. Цього зроблено не було.

Наразі частина містобудівних документів представлена на сайті міської ради. Та це не видається особливо вдалою ідеєю як мінімум з двох причин. Перша: потрібна сильна мотивація, що відвідати сайт міської ради і знайти на ньому потрібні документи. Зрозуміло, що більшість макіївців не планують неодмінно ознайомитися з містобудівною документацією. Тут і згадується обов'язок чиновників привернути увагу до своєї діяльності, розтлумачити, активізувати населення для спільного обговорення питань.

Друга причина – це сама кількість документів, запропонованих до ознайомлення. Здається, легше скласти перелік тих, які не надані, ніж тих, що надані. Мешканці Макіївки не можуть дізнатися, навіть із сайту міської ради, про: умови надання земельних ділянок на території, де повинна здійснюватися реконструкція, про порядок і обсяг компенсації власникам земель приватної власності в разі виникнення потреби в цих землях згідно із затвердженою містобудівною документацією, про збереження зелених зон і зелених насаджень. Крім того, макіївці не мають доступу до економічної та фінансової інформації.

Більшість із цих даних мають бути вказані в плані земельно-господарського устрою населеного пункту, який є невід'ємною частиною генерального плану. Відсутність цього документу робить неможливим цілісне уявлення жителів про місто. Власне, виникає питання: а чи цей план узагалі існує?

Ці процесуальні огріхи означають, що помилки в розробці генерального плану не будуть вчасно виявлені та виправлені. А коли документ затвердять, мешканці будуть змушені мінімум п'ять років жити з ним таким, як є, оскільки зміни до генплану можуть вноситися, згідно з законом "Про регулювання містобудівної діяльності", не частіше, ніж раз на п'ять років.

Що робити?

Недбале проведення громадських слухань – це не просто абстрактне порушення абстрактного закону. Це дає можливість для зловживань, у тому числі й корупційних, які з часом, а деколи й одразу, відбиваються на якості життя кожного з нас. Найчастіше конфлікти, які відбуваються в сфері планування й розвитку міста, фактично не можна вирішити – роки судових позовів вимагають безліч часу й зусиль. Тому найзручніший спосіб забезпечити собі комфортне життя в комфортному місті – це, мабуть, педантичне й регулярне використання кожним мешканцем свого права на участь у прийнятті рішень.

Громадські активісти планують оскаржити результати макіївських слухань. Для початку буде протест до міської ради, далі буде видно. Можна сподіватися, що поганий приклад організації громадських слухань у цьому місті перетвориться на хороший приклад захисту громадянами своїх законних прав.

Автор:

Анна Прейс, Володимир Щербаченко

Джерело: http://infocorn.org.ua/news/urn:news:5E9B185










© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua