Тому про Чорнобиль ми згадуємо також в квітні. Ліквідатори та чорнобильці отримують чергову порцію пустих слів та велику дулю під носа. Ми багато чого забуваємо під час повсякденного життя.
Сьогодні я вам пропоную ще раз подивитись на наше життя, на життя тих, по долям кого Чорнобиль пройшовся надто жорстоко, – це діти.
Мені доводилось бувати в аналогічному будинку інтернату для таких особливих дітей самої складної категорії. Коли бачиш цих дітей, дивишся на світ по іншому, буденні проблеми, які ти вважав такими, перестають бути проблемами. Повірте, для людини зі слабкою психікою більше двох хвилин знаходитись там складно, а ви уявіть, що роблять люди, що там працюють. Ви уявіть, що вони роблять за мізерну зарплатню для цих дітей, для своєї держави і для життя в цьому світі взагалі.
Подивіться в очі біді. Життя потрібно знати зо всіх сторін.
/ фоторепортаж американського фотографа Пола Фуска про Чорнобиль та білоруських дітей, – у нас також такі є, можете переглянути; ті, хто не готовий, попереджаю, що буде тяжко дивитись ці кадри/.
http://www.magnumphotos.com/Archive/C.aspx?VP3=ViewBox&VBID=2K1HZSSDLSKW&IT=ThumbImage02_VForm&CT=Album&ALID=2K7O3RSPPMM&PN=1&SH=1&SF=1&PPM=0&CTID=KU1B2PK_D&TM=&RW=1007&RH=602
http://www.magnumphotos.com/Archive/C.aspx?VP3=ViewBox&VBID=2K1HZSSDLSKW&IT=ThumbImage02_VForm&CT=Album&ALID=2K7O3RSPPMM&PN=2&SH=1&SF=1&PPM=0&CTID=KU1B2PK_D&TM=&RW=1007&RH=602
слайд-фото з коментарями самого фотографа на англійській мові:
http://todayspictures.slate.com/inmotion/essay_chernobyl/
