Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
хомо совєтікус   синдром   хохли   манкурти   яничари   окупанти   українці   Україна

"Дай рубєль!..."


2
Рейтинг
2


Голосів "за"
9

Голосів "проти"
7

Синдром хомо совєтікуса...

Дев'ятнадцятий рік поспіль ми живемо начебто в своїй країні, про яку мріяли віками, віддавали мільйони своїх життів, гинули в царських катівнях, мерзли по сибірах, гибіли від спеки в пустелях. Не стало царів, але прийшли комуняки, і знов кидали нас туди, де вічна мерзлота, де спеціально для нас були створені сотні сталінських концтаборів, чавили Голодоморами, аби лише забули про свою вимріяну в муках і боротьбі країну, ім'я якій УКРАЇНА.

І ось на тобі – чуєш ледь не на кожному кроці від студента чи студентки, від якогось роботяги чи жінки з тяжкими кульками, від школяра чи школярки: "Бабка, дай рубєль!" або: "Ви забилі сдачу два рубля!", або ще прикметніше і вбивчо в якійсь із столичних маршруток: "Водітель, пєрєдайте сдачі с трьох рублєй!..."

Дико якось таке чути, правда? Але проти реалій життя не попреш: нічого в нашому житті не змінилося. Як животіли, так і існуємо по інерції в Системі совєтській. Виходить, що Україна – ще далеко не наша Україна...

А як ледь не всі можновладці радісно волали в нестямі і в один голос, коли ввели національні гроші: "Ось вона гривня! Своя, українська!..." А згодом замочили батька національної валюти Гетьмана, і ті ж самі можновладці замочили...гривню. Особливо "постарався" Ющенко...

Учора ранком ідучи в лікарню (в мене старенька теща лежить з переломом ноги в одній з козятинських лікарень, тож я мотаюсь щотижня між Києвом і Козятином, бо й дружина попала в ще страшнішу халепу напередодні Нового Року – збили бідну автівкою, коли переходила "зеброю"; на щастя, вже потроху одужує), мені несподівано зателефонував один народний депутат із моїх давніх приятелів. Хотів отримати консультацію з археології. На Харківщині знайшли фрагмент (із людський зріст) закам'янілого дерева десь у кар'єрі, тож він запитував про ймовірну цінність знахідки. Потеревенили з хвилин 15-20. А в кінці я й питаю його, мовляв, як там твої справи депутатські (він бютівець), а сам собі посміхаюсь. Та як, – відповідає без особливого ентузіазму, – мовляв, оклигуєм після виборних баталій... Я нагадав йому про Ющенка (мій приятель під час "помаранчевих" подій був керівником штабу Ющенка в Києві, а мені довелося працювати тоді в сатиричному журналі, де друкувалися замовні матеріали цього штабу), зокрема пригадав, як я давав прогноз ще в 2004-му під час Майдану. Тоді я сказав йому приблизно таке: "Ось побачиш, Майдан як бульбашка розтане в повітрі, а Кучми "синок" Ющенко в цьому посприяє"... Не буду тут наводити цілу зливу "епітетів", які мій приятель висипав на голову Ющенка, але після нагадування моїх давніх слів він якось скис і попрощався, подякувавши за консультацію...

Сьогодні скиглять за Ющенком усякі там кр-у-ки, мовляв, якого ми Президента втратили, а мені його аніскілечки не жалко. Прийшов (завдячуючи йому!) такий же крадій на його місце.

Зате ми тепер знаємо напевне, що вони один одного варті. Мо' після такої очевидної наруги над собою й народ наш помудрішає – вибиратиме озираючись...

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua