Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Чому суддя збісився беззаконням й шаленіє свавіллям

ZBZS | 25.07.2008 13:59

0
Рейтинг
0


Голосів "за"
0

Голосів "проти"
0

Як ми вже повідомляли в минулому ВМ, суддя Нетішинського міського суду Ходоровський Б.В. 07.07.08р. виніс злочинну постанову про арешт на 15 діб голови Ради ГО ЗБЗС (громадської організації "З'єднання борцв "За справедливість

Як ми вже повідомляли в минулому ВМ, суддя Нетішинського міського суду Ходоровський Б.В. 07.07.08р. виніс злочинну постанову про арешт на 15 діб голови Ради ГО ЗБЗС (громадської організації "З'єднання борцв "За справедливість" – ред.), голови редакційної Ради загальнодержавної газети "Вісник малозахищених", представника потерпілих Вялих Тетяни і Вялих Андрія від шахрайства.

Зробив він це об 15 годині 45 хвилин, а о 9-й годині цього ж дня він через канцелярію суду отримав заяву від Войтка. Наводимо її зміст.

До Нетішинського міського суду Хмельницької області судді Ходоровському Б.В. Відповідач: Войтко Анатолій Григорович пр-т Курчатова,7/21 м Нетішин, Хмельницька область, 30100. т.3-45-23 Цивільна справа N2- 479/08 Заява

Відповідно до дій судді Ходоровського Б.В я перебуваю у позасудовому і судовому спорах (і особисто, і як голова Ради ГО ЗБЗС, і як голова редакційної Ради газети "Вісник мало захищених", яка неодноразово розміщувала критичні матеріали про беззаконня і свавілля судді Ходоровського Б. В.), а тому є чіткі підстави, що в цій справі суддя є зацікавлена сторона відповідно до ст. 20 ЦПК України. За наявності таких обставин суддя Ходоровський Б.В. повинен заявити про самовідвід по справі згідно ст. 23 ЦПК України. Про ці і інші підстави відводу суді я заявляв раніше, але суддя позбавляє мене права на справедливий суд незалежним судом. Суддя взяв позовну заяву про моє спілкування з Богословець О.М. без жодного підтвердження, що таке спілкування було і чи таке взагалі можливе, щоб Войтко спілкувався з цією особою. Це (взяття позову без підтверджень – ред.) грубе порушення ЦПК ст. 119 ч. 2 п.6, і суддя не вказав підстав про звільнення від доказування. А це суперечить вимогам ст. 10 і ст. 60 ЦПК України, згідно яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши цивільний позов про відшкодування моральної шкоди для Б. О.М., знайшов, що вказані претензії відносяться до адміністративного проступку щодо норм КУпАП, які потрібно ще довести, щодо вказаних неправомірних дій з боку мене, – в порядку адміністративного судочинства. Вказані ж в позові обставини не підтверджено в позові ніякими доказами і тому сам по собі позов, як причина стягнення з мене моральної шкоди, є безпідставним. Згідно ст.1 ЦК України дії про спростування і викладення недостовірної інформації не регулюються відповідно до поданого цивільного позову від Б. О.М., адже, Богу дякувати, я цивільні немайнові відносини з цим позивачем не мав. Права на спростування у позивача я не відбирав, отже, норма ст.32 Конституції України застосовується іншими нормами права. Посилання позивача на ст. 277 ЦК (норми якої щодо недостовірності негативної інформації суперечить визнаним Україною Міжнародним нормам) щодо недостовірності інформації та її негативності (позитивності) доречне, якщо позивач доведе у визначеному законом поряду, що він має підстави для її застосування. Адже інформаційні стосунки регулюються конкретним законом, зокрема ст. 47-1 ЗУ "Про інформацію".

На підставі вищевказаного, враховуючи зацікавленість у справі судді Ходоровського Б.В. і недовіру його неадекватним законодавству України діям, вважаю цю справу змовою судді з Б. О.М. (можливо кримінальною особою, бо кримінальна справа про шахрайство, в якому позивач, потерпілими і мною, їхнім представником у кримінальній справі, вважається учасником злочину – тобто шахраєм, повернута прокурором вже втретє на дослідження),

- прохаю суд винести в порядку ст.ст.224, 225, 227, 230, 231 ЦПК України заочне рішення розгляду цієї справи (з обов'язковим фіксуванням засобами технічного запису, відповідно до вимог ст.6 ЦПК України і ст.129 Конституції України).

Відповідно до ст.ст.225, 226, 227 ЦПК України прошу повідомити мене про прийняття до порядку заочного розгляду справи виславши на мою адресу рекомендованим листом ухвалу і повідомлення про заочне рішення. 07.07.08р. (підпис) Анатолій Войтко

Наводимо ще одно підтвердження того, що у свавільного судді є підстави шаленіти і збіситися беззаконням щодо Войтка – витяг з "Рішення 4 липня 2008 року м. Житомир. Кваліфікаційна комісія суддів загальних судів Житомирського апеляційного округу у складі: Голови комісії: Поліщука М.Г., членів комісії: Ковтуна А.Г., Суржка А.В., Ковальського В. І., Шундрика В.В., Продан Н.В., Буцяка З.І., Стецюка В.В., Прокопчика В.О., Захарчика С.В., розглянувши супровідного листа начальника управління документального забезпеченя та контролю Верховного Суду України Ковальчук Л.К. та звернення голови редакційної ради газети "Вісник малозахищених" і голови ради ГО "З'єднання бборців "За справедливість" Войтка А. Г. Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Нетішинського міського суду Хмельницької області Ходоровського Б.В., – ВСТАНОВИЛА:... Приймаючи до уваги те, що Войтко А.Г. і начальник Управління документального забезпечення та контролю Верховного Суду України Ковальчук Л.К. згідно вказаної норми Закону не вправі ініціювати питання про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, то комісія приходить до висновку про необхідність направити вказане звернення голові ради суддів Хмельницької області для проведення відповідної перевірки... (десять підписів усіх вказаних членів комісії – автор) ".

Як бачимо, Ходоровський Б.В. мав можливість переконатися, що в цивільному порядку Войтка злякати чи взяти не вийде, бо цивільний процес дає змогу оскарження до апеляційного суду, а там вже до витівок судді Ходоровського Б.В. ставляться обережно. Бо знають, що вони мусять закінчуватися скасуванням рішень, як незаконні, по відношенню до осіб яких захищають борці за справедливість, бо несправедливих справ борці не захищають.

Адміністративний процес дозволяє у виняткових випадках хапати хуліганів, дебоширів негайно і ізолювати від суспільства. Ось, суддя Ходоровський Б.В. і використав цю можливість, яку дає йому посада судді, щоб зробити з Войтка (громадського діяча, журналіста) – хулігана, дебошира і, щоб впокорити собі, міліції і іншим "правоохоронцям", яким Войтко очевидно не дає чинити беззаконня і свавілля у стосунках з малозахищеними, а там, мабуть гадали "поговорити" з Войтком так, щоб слухався. Щоправда, Войтко вже випробуваний, не один раз битий, Богу дякувати, знає як поводитися у будь-яких ситуаціях, а тому певне що не були би раді цим арештом зловмисники, бо, крім клопотів додаткових, навряд чи чогось би добилися. Не залишила би й громадськість Войтка сам на сам з беззаконням, бо Войтко не один раз вступався за інших громадських діячів, а вони – народ вдячний.

Григорій Цвях

Від редакції. По своїй суті справа ця виникла із публічно правових відносин між суб'єктами права: судом, ДВС, міліцією з однієї сторони та громадською організацією і газетою – з другої, і має публічно-правовий спір у сфері публічної адміністрації – органів місцевої державної влади, щодо законності дій Войтка (громадського діяча і журналіста) – керівника двох колегіальних виборних органів (громадської організації – територія діяльності Хмельницька та Рівненська області, та редакції загальнодержавної газети, а тому не повинна розглядатися в порядку передбаченому КУпАП (Кодексом України про адміністративні правопорушення), а – КАСУ (Кодексом України про адміністративне судочинство ст. 17 ч. 1 п. 1), бо саме ним розглядаються: "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його... дій...". Суддя повинен враховувати суб'єктивний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Усе це, лиш ще краще, розписане в КАС У (ст.2 ч.3). Більше того, якщо однією з сторін адміністративного спору є орган влади, то цю справу суд не вправі розглядати інакше як за ст.18 КАС У ч.5 (тобто шляхом позову, а не постанови посадової особи міліції і не за вибором судді а за вибором позивача; це саме підтверджено і в п3) ч.2 ст17: "Компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: про накладення адміністративних стягнень", а постанова заступника начальника міліції Кішан М.О. не про адміністративне стягнення, а про направлення в суд). Проте, хоч розмежування законом чітко вимагає розгляду по КАС У, такому судді, як Ходоровський Б.В., треба, в угоду шахрайським структурам і свавільній амбіційній частині державних службовців, – арештувати за КУпАП, як хулігана, непокірного їхнім злим намірам і амбіціям громадського діяча і журналіста. Тобто, демократія цим Кодексом віддала частину влади народу, але суддя Ходоровський Б.В. не віддає. Торопиться посадити на 15 діб. Скорочені строки розгляду справ дозволяються у справах за статтями про вибори, а не у відносинах (крім незаконної злісної непокори) з органом міліції. Але суддя Ходоровський Б.В. діє інакше. Дав повістку на 8 липня, а 7 липня привів приводом у суд, не відмінивши ухвалу про призначення судового розгляду на 8 липня і жодного разу належно не повідомивши про необхідність з'явитися в суд 7 липня. Не розбирався суддя й з тим, чи незаконна, чи злісна непокора, – чи законна і необхідна.

Такі судді – гальмо демократії, не дають прийти в Україну правосуддю. Час вимагає суддів правосудних, а тому ті з них, хто прийшли в суд справді чинити правосуддя, повинні попіклуватися щоб в їхніх рядах і шеренгах таких свавільних беззаконників, як суддя Ходоровський Б.В. не було. А громадськість повинна їм у цьому допомогти.

Хоч би так, як борці за справедливість з однойменної ГО, які ось і у випадку Рішення Кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Житомирського апеляційного округу не погоджуються на відміну від автора з Рішенням і оскаржили його, бо воно знову пускає розгляд звернення на той самий круг (до того самого Шершуна В.В., який вже не один раз відбілив справедливо оскаржених борцями за справедливість свавільних суддів), а мова про можливість ініціювання – їхня колективна видумка, бо прийшло звернення до них не від Ковальчука Л.К., як вони пишуть (який справді не має такої ініціативи, того борці до нього не зверталися), а від голови Верховного Суду України, який має право ініціювати відповідальність (А начальник Управління документального забезпечення та контролю Верховного Суду України Ковальчук Л.К. має такий обов'язок: при провідними листами відправляти за належністю звернення до голови ВСУ, який виконав її надіславши звернення, в якому чітко перераховані конкретні відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків та присяги судді, на розгляд Кваліфікаційної комісії). Тому, якщо припустити, що високоповажні члени комісії засумнівалися, що так вирішив саме голова ВСУ, то повинні перепитати в нього підтвердження, а у ГО ЗБЗС і в Редакції газети ВМ запитати, чи погоджуються вони на розгляд їхнього звернення головою ради суддів Хмельницької області Шершуном В.В.

З цієї придуманої процедури очевидно, що не один суддя Ходоровський Б.В. думає, що народна мудрість: скільки нитка не тягнеться, то все одно клубок кінчиться, – їх не стосується. Слава Богу, є такі організації, які напевне доведуть і їм, що: народ скаже, як зав'яже.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua