Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
ЖКГ   реформма   власність   тарифи   ЖЕКи

Чи готові українці до житлово-комунальної реформи?

Тетяна Бойко | 4.06.2008 18:03

6
Рейтинг
6


Голосів "за"
8

Голосів "проти"
2

Споживацьке радянське мислення в головах українців, згідно з яким держава повинна дбати про "все і вся", поступово витісняється ринковими законами і перевагами. Однак, попереду ще багато роботи як для "третього сектору", так і для держави.

Житлово-комунальне господарство в Україні – чи не єдина галузь, якої практично не торкнулися ринкові реформи. Зберігається тенденція старіння житлового фонду, який здебільшого перебуває у незадовільному технічному стані. Фактично кожний четвертий міський житель проживає у приміщеннях, які знаходяться у незадовільному технічному стані і мають низькі експлуатаційні якості та вичерпали свій експлуатаційний ресурс. Третина багатоквартирних будинків потребує капітального ремонту. Житлово-комунальне господарство щорічно споживає до 40% усіх енергоресурсів країни. Разом із тим мешканці багатоповерхівок не можуть отримати від ЖЕКів відомостей про вартість обслуговування їхньої частки власності у загальних витратах будинку і зрозуміти врешті-решт, за що вони платять.

У більшості країн світу громадяни самостійно піклуються про свою власність, а роль неефективних радянських ЖЕКів виконують професійні управлінські компанії. Власники не сплачують за прибирання дворових туалетів, якщо такі відсутні, послуги духового оркестру та опалення з в врахуванням середньої температури в морзі. Зате вони самостійно здійснюють капітальний ремонт та страхують свій будинок. Вартість житлово-комунальних послуг, наприклад, у сусідній Польщі утричі перевищує наші, але кожен мешканець знає, які послуги і якої якості він отримує. Чим вища якість, тим вища ціна. І власники будинку самостійно вирішують, яку якість вони обирають.

Але справжня ринкова житлово-комунальна реформа, коли власники будинку, отримавши на руки всі правовстановлюючі документи на нього, будуть самостійно формувати тарифи і управляти своєю співвласністю, вимагає зміни мислення громадян. Державній реформі повинна передувати індивідуальна реформа у головах українців.

Громадянська мережа ОПОРА за підтримки Ліги громадського лобіювання провела соціологічне дослідження, опитавши мешканців багатоповерхівок у Львові, Чернігові, Черкасах, Миколаєві, Запоріжжі та Херсоні.

Українці мають об'єктивне уявлення стан про житлово-комунальної галузі. Вони усвідомлюють проблему застарілого обладнання і занепокоєні незадовільним станом систем водо- та теплопостачання.

Разюче високим є відсоток громадян-жителів Миколаєва (93%), що прогнозують вихід з ладу систем водо- та теплопостачання за умови збереження статусу-кво. Цю тезу підтримує 87% херсонців, 84 % львів'ян, більше 80 % черкащан і приблизно стільки ж мешканців Запоріжжя.

Поточною якістю житлово-комунальних послуг за п'ятибальною шкалою набільш задоволені у Чернігові – 3,3 бала, далі ідуть мешканці Миколаєва – 3,04 бала, Рівного -2,59, Запоріжжя – 2,59, Херсону – 2,65 бали, Львова – 5, 52, Черкас – 2,2 бали. Переважна більшість опитаних теореично визнає, що вода, тепло і обслуговування будинку – такий же товар, як хліб, що заслуговує на відповідну оплату. Так, Херсоні з цим твердженням згідні або майже згідні 99 % мешканців, у Черкасах – 94 %, Рівному – 89%, Чернігові – 86,3%, Львові – 84,4%, Запоріжжі – 84,6%, Миколаєві – 77, 8 %. Однак теорія і практика – не одне і те саме.

У відповідь на питання, чи можуть виробники і постачальники житлово-комунальних послуг зменшити обсяги послуги внаслідок недостатніх платежів споживачів, не викликає такої одноголосності. З цим згідні або швидше згідні 81% мешканців Херсону, 76% мешканців Черкас, 58,1% мешканців Миколаєва, 48,3% Чернігова. Жителі Запоріжжя не категоричні у своїх твердженнях, їхні думки розділилися практично порівну. Ледь не половина жителів міста Рівного і Львова виступають проти зменшення обсягу послуг, що мали б надаватись постачальниками, відмовляючись зважати на контекст їх фінансової неспроможності. Така радикальна позиція рівнян і львів'ян свідчить про глибокий рівень конфліктності між житлово-комунальним підприємствами та споживачами на базі низької якості комунальних послуг та невиправдано високої оплати за них.

Далеко не завжди ЖЕКи виступають ініціаторами укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг та зацікавлені в дотриманні задекларованих умов, однак такий договір є підставою для громадського контролю за неефективними управлінцями. Зі своїми правами і з основним документом, який регулює ціну та якість житлово-комунальних послуг, що вони їх отримують, споживачі ознайомлені мало. Так лише половина черкащан уклала договори з надавачами житлово-комунальних послуг, третина не знає, чи має такі договори. Майже чверть респондентів, у яких наявні договори, стверджуює, що задокументовані умови угод не дотримуються. Майже третина респондентів у Чернігові співпрацює з надавачами житлово-комунальних послуг на договірних засадах. 38,6% опитаних не мають укладених договорів на обслуговування з комунальними підприємствами, 29,4% не володіють інформацією про наявність у них договорів із комунальним службами. Серед мешканців міста, які мають договори, 42,8% зазначили, що умови угод дотримуються. Цікаво, що понад половину (53,1%) респондентів не змогли оцінити стан виконання умов договорів. 53% херсонців мають підписані договори з надавачами комунальних послуг, 26% – не мають, а кожен п'ятий мешканець цього регіону просто не знає чи було договори укладено. 46% львів'ян уклали договори з надавачами житлово-комунальних послуг, 37% з них вважають, що задекларовані умови дотримуються, 46%, що порушуються. У Миколаєві договори укладено майже у половини споживачів житлово-комунальних послуг, зате кожен четвертий миколаївчанин не може точно сказати, чи має він такий договір. 44,3% опитаних стверджують, що умови договорів не виконуються. Менше чверті респондентів зазначили, що умови договорів надавачем послуг не порушувались. Кожному п'ятому жителю Рівного важко відповісти на питання про договір з постачальником. Незважаючи на те, що більшість споживачів такі договори уклала, з них 51,4% вважають, що умови договорів порушуються. 65% з мешканців Запоріжжя стверджували, що договорів не мають і ніякі документи не узгоджують права та взаємні обов'язки споживачів з одного боку та надавачів комунальних послуг – з іншого. За умови, що договір таки укладений, у Запоріжжі житлово-комунальні підприємства його дотримуються.

Будинок – це не лише сукупність квартир, а цілісний майновий комплекс, утворений земельною ділянкою у встановлених межах та розташованим на ній будинком чи його частиною разом зі спорудами та інженерними мережами (тобто, горищами, підвалами, підсобками, сходами, ліфтами і навіть трубами), які є спільною власністю всіх власників окремих помешкань. Однак для більшості мешканців багатоповерхівок аксіома цивілізованого світу залишається теорією.

Значний відсоток рівнян (65%) знає про право спільної власності на допоміжні приміщення у багатоквартирних будинках, що свідчить про значну освітню роботу, проведену третім сектором серед рівненської громади. З 59,2% міщан, що ознайомлені з правом власності на допоміжні приміщення, намагаються втілити свої знання у життя та використовувати право на допоміжні приміщення лише 26,3% мешканців. Той факт, що громадяни, використовуючи своє право на спільну власність, часто не отримують очікуваних результатів (42,2%), свідчить про низький рівень освіченості громадян у сфері організаційної, менеджерської діяльності щодо облаштування свого спільного побуту у багатоповерхових будинках. У Чернігові обізнані про право спільної власності на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків 56,2% респондентів. Для 28,8% опитаних ця інформація була невідома. Серед респондентів, які обізнані, користується підвалами і горищами 43,0%. Через різні причини не реалізовують свої права 29,1%, чверть опитаних (27,9%) були не готові відповідати на це питання. Переважна більшість респондентів (70,3%), які використовують право спільної власності, переконані, що таке використання сприяє покращенню обслуговування. У Херсоні рівень обізнаності про спільну сумісну власність становить 53%. Лише кожен дев'ятий вважає, що співмешканці багатоквартирного будинку, в якому він проживає, використовують своє право на прибудинкові території та допоміжні приміщення. 90% мешканців, що користуються своїм правом на спільну власність, вважають, що це сприяє покращенню обслуговування будинку. Майже половина мешканців Миколаєва і Львова ознайомлена з правом спільної власності, однак третина жителів почула про це вперше. 70 % поінформованих львів'ян використовують свої знання на практиці, у той час, як у Миколаєві лише чверть. У більшості випадків використовування спільної власності сприяє покращенню обслуговування будинку. Більш ніж половина черкащан не знає, що допоміжні приміщення багатоквартирних будинків належать на праві спільної власності власникам квартир в цих будинках. Чверть респондентів не мала певної відповіді на це питання. Ті громадяни, котрим відоме їх право на прибудинкову територію, часто не володіють достатнім рівнем менеджерського досвіду аби використовувати це право. Лише третина громадян, що володіють інформацією про право власності на прибудинкові території, можуть скористатися нею вповні. Показовим є той факт, що громадяни, котрі використовують своє право на спільну власність, у більшості випадків вважають, що таке користування сприяє значному покращенню обслуговування будинків (майже 70% опитаних). 68 % мешканців Запоріжжя продемонстрували необізнаність щодо права спільної власності на прибудинкову територію та допоміжні приміщення у багатоквартирних будинках. Відома ця інформація лише 19% жителів міста. Кожен восьмий член запорізької громади губиться з відповіддю на поставлене запитання. 56,3% мешканців Запоріжжя, навіть знаю чи про своє право як власників на прибудинкову територію, не уявляють, як з того права скористатись. Лише третина тих, що володіють інформацією про право спільної власності, зуміли практично застосувати отримані знання. Дві третини з них вважають, що ця обставина сприяє покращенню обслуговування будинку.

Як бачимо, споживацьке радянське мислення в головах українців, згідно з яким держава повинна дбати про "все і вся", поступово витісняється ринковими законами і перевагами. Однак, попереду ще багато роботи як для "третього сектору", так і для держави. Адже передача управління власністю самим власникам скине з держави величезний тягар.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua