Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Голь на выдумку хитра

Герміт | 5.05.2008 08:30

8
Рейтинг
8


Голосів "за"
13

Голосів "проти"
5

Колись цією приказкою обов'язково супроводжувалося закінчення оригінального розв'язку якоїсь задачі підручними засобами. При цьому наголошувалося на другій частині цього твердження, – що хитра на видумку. А перша частина (що "голь") сприймалася як аксіома.

Голь на выдумку хитра

Tempora mutantur, et nos mutamur in illis (Часи змінюються і ми змінюємося разом з ними)

Роберт Оуен




"Голь на выдумку хитра". Колись цією приказкою обов'язково супроводжувалося закінчення оригінального розв'язку якоїсь задачі підручними засобами. При цьому наголошувалося на другій частині цього твердження, – що хитра на видумку. А перша частина (що "голь") сприймалася як аксіома.

Як можна судити з коментарів, залишених то там то сям на розлогих просторах рунету, уславлена "русская смєкалка" і зараз є невід'ємним атрибутом гордості росіянина за свою державу. Та зараз мова не про Росію, а про ті часи, коли з нас намагалися зліпити єдиний радянський народ. Давно вони минули, ті часи. Погане стало забуватися, а пам'ятається більше те, які ми були молоді, гарні і розумні, як міцно дружили народами і як могли показати усім, з ким не дружили кузькіну мать. А якщо нині хтось захоче нагадати про ту "голь", то у нас, для того, щоб поставити на місце кривдника, який зазіхає на наше світле минуле, є добрі аргументи про нинішню інфляцію, політичну та економічну кризу і коронне питання: "А ти можеш зараз купити квартиру на свою зарплату?"

То все передмова була. А мова піде про те, що я недавно знайшов з десяток журналів "Моделист-конструктор" двадцятирічної давнини. Знайшов і неймовірно зрадів, бо пам'ятаю, що в тих журналах друкувалося безліч корисних порад – отих видумок, на які є хитрою наша "голь". Та після прочитання перших трьох журналів моя радість розтанула як сніг на сковорідці.

Виявилося, що десь застосовувати усі ті корисні поради немає сенсу. Було дуже цікаво перечитати як самостійно виготовити клей "бустілат", модернізувати патрон ручної дрилі, щоб той краще тримав свердло, своїми руками виготовити ватерпас, спаяти магнітофон (та не який небудь, а стереофонічний!), ялинкову гірлянду "бегущие огни", комп'ютер з підручних радіодеталей, зробити різні меблі, навіть як перетворити старий непотрібний мотоцикл у надпотужну бензопилу і таке інше.

Щоправда і сьогодні, така ідея як, наприклад, трохи продовжити життя таблетці здохлого нікель-кадмієвого акумулятора міцно стиснувши її після зарядки в лещатах викликає щонайменше повагу до автора такої ідеї. Бажаю цій розумній людині благополуччя, на яке вона заслуговує. Але практичної користі від таких ідей зараз, дякувати Богу, немає ніякої. Ліпше вийду з дому, куплю нову таблетку і на наступні п'ять років забуду про таку проблему як зіпсований акумулятор. А паяти з тисячі радіодеталей комп'ютер, після чого ночами вбивати в його ROM інтерпретатор Бейсика в машинних кодах? Бр-р-р-р! В страшному сні таке не присниться.

А може є тут хіміки-аматори, яким не по кишені купити дефіцитного "бустілату"?

Щоб передати неповторний подих епохи наведу кілька цитат:

Что мы делаем, когда нужно что-то повесить на бетонной стене? Проделываем отверстие и забиваем деревянную пробку. А где гарантия, что дерево попалось просушенное? Пробка усыхает и перестает держаться в стене. Я применяю пробки "с гарантией" – это "огрызки" цветных карандашей!...

Чопик з олівця – то нецікаво. Значно веселіше було "проделывать отверстие". Це зараз – узяв перфоратор, або на крайній випадок електродриль, вж-ж-жик, і готово. Раніше треба було взяти шлямбур. А шлямбура у тебе немає. Бо не купив. Бо може його куди і завезли, але не до нашого магазину. Береш потрібного діаметру свердло по металу. Хитрим чином його заточуєш, щоб утворилося два зуби. І молоточком по ньому: цюк-цюк-цюк, цюк-цюк-цюк... Помаленьку. Бо куди нам, будівельникам комунізму, поспішати?

Прошло время, когда сбором макулатуры занимались лишь школьники. Сегодня и многие взрослые охотно собирают бумажные отходы, чтобы обменять их на интересный книжный абонемент. Хорошо, когда удается сложить эти горы старых газет, журналов, рукописей в чулане. Если же нет – громоздятся повсюду разнокалиберные бумажные тюки и связки, пока не наберут "зачетного веса". Предлагаем простую конструкцию емкости для сбора макулатуры...

Ех, були ж часи. От зараз заходжу в книгарню, прошу Володимира Сосюру. А мені пропонують Бориса Акуніна. Мабуть, як рівноцінну заміну. І хоч гопки стрибай, а немає ніде Сосюри на продаж. А то збирав би собі "залікову вагу" на абонемент. Правда, боюся, що і тоді на той абонемент отримав би не зовсім те, що хотів.

Вентиляционные решетки не очень-то украшают кухню... Если в квартире газовая плита, всего за несколько недель решетка превращается в лохматое чудовище. Впрочем, нужна ли она вообще... [Далі пропонується залишити отвір без решітки прикривши його декоративною плитою]

Такий звір як витяжка, яка зараз успішно винищує зазначених чудовиськ, водився тоді тільки на кухнях Общєпіту. Доводилося воювати з кошлатим страховиськом власними силами.

Года два назад пытался я "поймать" обои с рисунком под кирпичную кладку, но не удалось. Пришлось исхитриться – изготовить их самостоятельно...

Настільки шустрими, що їх не вдавалося спіймати були не тільки шпалери "під цеглу", але й будь-які гарні шпалери. Та що там "спіймати", мені їх і побачити в магазині за радянських часів жодного разу не довелося. А ті неповороткі створіння, які давалися до рук зазвичай були брудного кольору рулонами досить тонкого паперу, з нанесеним на ньому однотонним візерунком.

Сейчас, когда у нас в стране резко увеличились объемы заготовки и потребления фруктовых, овощных соков и другой консервированной продукции, возросла потребность в и без того дефицитных консервных крышках...

Добрий був час. В країні постійно все збільшувалось, покращувалося, зростало. Але половина союзу незламного дружно використовувала закаточні кришки двічі. Друга ж половина – тільки один раз, тому що не змогла дістати розкаточну машинку, бо та теж була в дефіциті. Консервні банки необхідно було відкривати дуже обережно, щоб не пошкодити кришку. Як її, кляту, обережно відкрити і йшлося у цитованій пораді.

І наостанок приведу витяг зі статті "Разумные ограничения" з тих же журналів, хоча стаття дещо іншого спрямування. Для молодих людей, які можуть завагатися, чи правильно вони зрозуміли, про що йдеться, наперед підтверджую – правильно! Саме про начинку іграшок на радіо-керуванні. На зразок тих китайських машинок для дітей, яких зараз повно на базарах і т.і. Заодно скажу, що виготовити таку штуку з доступних радіодеталей тоді було "по зубам" радіоаматору зі здібностями трохи нижче середнього.

В читательской почте нередко встречаются однотипные вопросы: где можно приобрести аппаратуру радиоуправления моделями, обязательно ли иметь разрешение на ее эксплуатацию?...

... Прежде всего хочу предупредить: право на приобретение аппаратуры радиоуправления имеют только коллективы. Если кружковцы хотят иметь заводской экземпляр, они берут ходатайство от первичной организации ДОСААФ, с которым обращаются в специализированные магазины. Но можно построить такую аппаратуру и своими силами (опять же только в кружке!)...

Нельзя забывать, что и в первом и во втором случаях необходимо предварительно получить в нашей службе [відділ технічного радіоконтролю ДОСААФ] разрешение на эксплуатацию аппаратуры...

Во всех случаях радиоуправление должно использоваться только для передачи команд моделям, передача речи категорически запрещена...

Що не кажіть, а добре, що ми вже – не та "голь", якій потрібні такі видумки.

То ж, журнали можна сміливо відправити на смітник, де їм саме слушне місце разом з помилками історії на кшталт незламного і непорушного.



Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua