Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Ціна маленьких помилок великих людей

Юлія Острозька | 1.11.2007 00:30

5
Рейтинг
5


Голосів "за"
11

Голосів "проти"
6

Деколи трапляється зустріти дуже гарного хлопця...наче він ідеальний: обличчя, статура, волося, погляд, посмішка...словом, все. А як заговориш з ним – халепа, два слова до купи не зв"яже! Здається, краще б він мовчав...
На жаль, в Українську політику німеньких не беруть...


Ціна маленьких помилок великих людей
Вода завжди смачніша без хлорки і ржавчини, коли вона ЧИСТА, продукти завжди корисніші без нітратів і консервантів, коли їхня природня структура – ЧИСТА, співрозмовника завжди приємніше слухати, коли його мова, нехай і іноземна, але ЧИСТА!

Кожен громадянин нашої держави знає про політичну ситуацію з "двомовністю" в Україні, тому про неї, думаю, говорити не варто. А от про сприйняття кожного з нас проблем, пов"язаних з нею, більше ніж потрібно.

Коли людина влаштовується на роботу – вона повинна добре розуміти свої посадові обов"язки і чітко уявляти "обличчя" з яким представлятиме, обрану нею структуру. Якщо такою структурую є певна громада, або навіть народ, то відповідальність посадовця набагато більша ніж секретаря будь-якої компанії – це розуміють всі... крім тих же посадовців...

Чудовим прикладом можна взяти теперешнього мера столиці і його команду. Я не сперичаюсь з тим, що, можливо, кожен з них професіонал у своїй прикладній праці, але що ж сказати про публічні виступи? Вистачає хоч раз почути уривок з наради міського голови і заступників, щоб назавжди зникло бажання це робити. Слухати цей суржик серйозне випробування для вух як україномовної, так російськомовної людини. Але звук можна і виключити, а от рукописи не горять...Нещодавно Київ сколихнула новина про закриття ряду газет, ТРК "Київ" і радіостанції "Голос Києва" – все це комунальні ЗМІ. Водночас з"явилася новина про створення комунального медіа холдінгу з чітким розподілом акцій. Відповідно, працівники даних масмедіа, деякі представники влади і громади почали писати статті по цій темі, висловлювати протести, ставити ультиматуми...словом, підняли галас. А насправді, ніхто нікого не збирався закривати, просто рішенням міськради було прийнято об"єднати вже існуючі організації в один великий холдінг – реорганізувати. Вина всьому одне неправильно вжите слово в розпоряджені мера: "припинити ТРК "Київ", радіостанцію "Голос Києва"... (та інші вже вище названі ЗМІ) ". Чи можна літературно вживати слово "припинити" у відношенні до організації, в розпорядженні? Який зміст воно повинно нести? Ніхто, крім самого мера, не знає...а паніка яка піднялася!

Чим закінчиться цей сюжет – невідомо... Очевидно одне – ніхто не подумав про психіку працівників тих організацій, які відчули себе без жодних пояснень в один момент на вулиці! Про їхнє бажання в майбутньому працювати в такій структурі. Про рівень майбутньої довіри громади даним ЗМІ, після такого скандалу. А про довіру до міської влади, годі й говорити. Чи можна пробачити такі помилки людям, які покликані ПРАЦЮВАТИ НА НАШЕ БЛАГО? Які взяли на себе ці обовязки? Вибачити, тільки тому, що вони погано знають українську мову?

Добре, спустимося на рівень життя більш буденний. Як говоритимуть діти, які щодня читають в метро рекламу: " Нова упаковка сметани "Веселий молочник" більш ЕКОНОМІЧНА", замість "економна". Або:" У нашому магазині САМИЙ ВЕЛИКИЙ ВИБІР", замість "найбільший", або в статті про вечірку у мерії 12 жовтня:"Летюча сукня від молодої ДИЗАЙНЕРКИ", це те саме, що назвати дівчину-діджея:"діджеїхою"...і.д.

Я не яра прихильниця використання лише української мови у нашій державі, я просто запитую: чи не краще говорити однією мовою, але добре, ніж двома, але так...! Краще не робити нічого ніж, щось робити, але як небуть! Якщо людина не може добре розмовляти державною мовою, то нехай говорить російською, поки не вивчить українську. В зверненнях, виступах, навіть в простому щоденному спілкувані головне – зміст, який несуть слова, а не мова якою вони сказані. А якщо людину елементарно неможливо слухати, не те що "ловити" якийсь зміст? Чи можна прощати прості граматичні, стилістичні чи лінгвістичні помилки високопосадовцям і їх працівникам, якщо вони коштували як мінімум морального здоров"я сотні людей?

Про відповіді на ці питання треба не лише подумати, а прийняти НАРЕШТІ якісь міри, томущо далі так продовжуватися неможе...

Я звичайна студентка, родом із невеликого міста, яка живе і працює в Києві, але зміст слова "Національний" у довгій назві мого університету я знаю!

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua