Мило

Наслідуючи пораді доброго пана Пайташа, про те що написане є " в основному, це мої емоції на прчитане і побачене, інколи – почуте, а ще інколи – їх тема, по невідомим для мене причинам, час від часу кристалізується в моєму мозку і так ясно, що думка сама керує пальцями, що бігають по клавіатурі компа." (http://narodna.pravda.com.ua/life/47218863550ae/view_comments/), та піддавшись ємоційному руйнуванню від його ж публікаціїї "Кінця..." (http://narodna.pravda.com.ua/fun/4721dbec1de42/), в безпосередньому захваті присвячую йому:

Ригнулось...

Може годі їсти...

Вже час до ліжка,

де чекає сон

на втомленого справами пройдисвіта,

якій живе під гаслом заборон...

Гадаю стати започаткотворцем нового напрямку публікацій на сайті "Народної правди" – персональних присвят автора-автору, тим самим первівши виклад персонального захоплення один одним з тексту коментів на пряму дорогу загальної стрічки:)