Прочитавши заголовок ви мабуть подумали, що я хочу вас повернути в давні, напівфантастичні і напівдикі часи. Хоча... ті часи були не фантастичніші і не дикіші за наші. Жили такі ж люди, як і ми. Просто мораль в них була інша, і традиції інші, і культура була інша, і побут був інший, і природа тоді була інша...
Ось саме про природу і культуру я хочу вам розказати. Але про природу наших днів. А культура також сьогоднішня – культура відпочинку.
Розкажу я вам про готельно-ресторанний і діловий центр, що знаходиться у підніжжі гори Невицького замку, в сотні метрів від річки Уж.
На цьому місці був колись побудований споживспілківський ресторан-готель з тривіальною для Закарпаття назвою.
Прийшла незалежність в Україну, а разом з нею і наше Закарпаття-Підкарпатську (Пудкарпатську) Русь.
Прихватизація. Занепад. Занепав і цей ресторан-готель. Але... мабуть він мав щасливу долю, що попав в руки підприємливих, і люблячих свою справу, і край свій, людей. Та і місце його знаходження – відмінне. Десять кілометрів від Ужгорода і від траси Київ-Братіслава. Поряд річка Уж з загатою для дериваційного-каналу, що зробила цю зону – зоною літнього відпочинку для ужгородців з пляжем і чудовими околицями. Я вже вам розповідав про околиці біля замку.
Ось і розквіт ресторан-готель. Перетворившись з зарядного закладу в пристойний готельно-ресторанний комплекс і діловий центр з оригінальним залом засідань для різноманітних конференцій і форумів. Чудова природа. Поряд Невицький замок. І річка. Правда в зовнішньому оформленні, крім назви, середньовічного більше немає нічого, але... все ще попереду.
Статтю я супроводжую тільки декількома світлинами, а повна відео розповідь в світлинах буде згодом.
