Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
життя   драматургія   будівля театру   дозвілля молоді

Доцільність і вимоги часу

Пайташ | 31.08.2007 10:29

-5
Рейтинг
-5


Голосів "за"
7

Голосів "проти"
12

Про те як будувалася будівля драматичного театру в місті. І його доля і доля дозвілля молоді в майбутньому.

Доцільність і вимоги часу
Доцільність і вимоги часу.

(Для чого і як будувався драмтеатр в Ужгороді і його доля)

Скільки може бути театралів (людей що постійно відвідують театр) в місті на 120 тис. мешканців. Вірно. Не більше сто двадцяти. Бо театр це сім'я. Сім'я, що складається з акторів (трупи театру) і постійних глядачів, що живуть разом з ними, переживають разом з ними... і не тільки під час вистави, а і поза театром, в реальному житті. Сучасний театр – дороге задоволення. Та він завжди був дорогим і завжди утримувався не стільки на кошти театралів, відвідувачів театру, як в основному за рахунок багатих меценатів.

Ще після першої світової війни, при Чехословацькій республіці було побудовано міський театр, де могло розміститися до 200 глядачів. Чи досить цього для міста. Думаю досить. Правда окремих гримерних в ньому на всіх не вистачало. Але навіщо гримерні для кожного артиста окремо? Досить щоб гримерних вистачало на кожного гримера. Але це не мої проблеми. Це краще знати артистам. А вони народ амбітний і вразливий. І їм діла немає до того хто буде оплачувати таку махіну, де гримерна на кожного артиста, а обслуговуючого персоналу потрібно втричі більше ніж самих артистів.

В кінці 60 на початку 70 років 20ст. Театр в провінційних містах почав занепадати. Був бум кіно і естради. І логічно було б, щоб в місті побудували кіноконцертний комплекс, так, тисяч на 3 – 4 глядачів.

Я не знаю, що послужило причиною побудови нового грандіозного приміщення театру, якому б міг позавидувати будь який іменитий театр Москви чи Києва? І на якому рівні це вирішувалося. Може причиною стали Чехословацькі події 1968 року. Коли в місті не знайшлося місця для офіційної делегації і штабу ЦК КПРС (таке приміщення знайшли біля кордону в Чієрні над Тисою, що в тій же Чехословаччині, тепер Словаччина). Але була якась причина це точно.

Прийняли рішення. В темпі зробили грандіозний проект. І... розпочали будівництво на початку 70 років 20 ст. Досить швидко звели коробку. Навіть змонтували ліфти і деяке інше обладнання, внутрішню силову підстанцію, облагородили навколишню територію, побудували басейн фонтана і... закинули (заморозили будівництво). На майже 10 років заморозили. Заморозити то заморозили, але покрівлю не зробили. І ось на початку 80 років тодішній керівник міста – Іван Машков, дав завдання комісії вивчити питання продовження будівництва театру. Комісія вивчила і прийшла до висновку, що театр треба не добудовувати, а розбирати. Металеві конструкції поїдені корозією. Механізми не працюють. Підстанція непридатна для експлуатації. Басейн фонтану дав тріщини і не здатен утримувати воду. Таке докласти нагору керівництво міста звісно не могло. Там би запитали, а де ті раніше були, що затрачені гроші летять по вітру. І Машков дає команду, будь яким чином завершити будівництво театру. І перший секретар міському – стає виконробом. Кожний робочий день його розпочинається з будівельного майданчика театру. І робота закипіла. Механізми ремонтуються і монтуються нові. Ліфт відновлено. Правда виявилося, що ніші доступу до нього є тільки на першому (підвальному) поверсі і на технічному поверсі, а виходи до сцени і інших поверхів... замуровані. Басейн фонтану реставровано і змонтовано конструкцію для світломузичного супроводу. Облицювальна плитка виготовляється з високоякісної електротехнічної рафінованої міді, що була привезена з уральських заводів.

І театр урочисто відкрили. Почалася його експлуатація. Але виявилося, що на його утримання не вистачить всіх коштів, що давалися зверху на всю культуру Закарпаття.

Пройшли роки. Нові вимоги. Ніхто не буде витрачатися на об'єкт, що не дає прибутків.

Навіть віддати його в аренду неможливо по причині його аварійного стану.

То ж який вихід? Місце де побудований театр велике. В центрі міста з виходом на Київську набережну Ужа. Як не сумно, але вихід один. Оголосити конкурс на будівництво концертно-розважального центру і продати театр, а основне територію під ним. І нові власники побудують тут прибутковий концертно-розважальний центр, може навіть з водограєм-фонтаном, що буде мати світло-музикальний супровід.

Але я вірю. Що тут ще буде розважатися молодь. І не тільки молодь.

Фотосупровід статті в розділі фото.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua