Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Білизна

Пайташ | 15.08.2007 16:33

-11
Рейтинг
-11


Голосів "за"
5

Голосів "проти"
16

Про кольори, що символізують партійну геральдику. Про народ, що ще надіється.

Білизна.

Білий колір людьми здавна визнавався кольором чистоти, цноти. Бо на білому завжди видно кожну пилинку, навіть коли вона ледь-ледь відділяється по кольору від білого. Правда, в геральдиці білий колір символізував духовну невизначеність, на противагу бузково-синьому, що визначав – духовну визначеність і є кольором святості; та відповідав у невизначеності своєму антиподу – чорному кольору, що символізує матеріальну невизначеність. Тому в природі і не можливо знайти як чистого абсолютно білого так і чистого абсолютно чорного.

Але я не про це. А про те... Чому партія регіонів вибрала своїм символом два кольори – білий і блакитний (світло синій), адже блакитний колір символізує надію. То що вони хотіли цим сказати – про свою духовно невизначену надію? До чого? Чи і це не визначено?

Ось з кольорами БЮТу все ясно. Адже серце – червоне. А червоний колір це королівський колір – колір обмеження, обмеження будь чого: волі, дій, дурості, майна... А в співіснуванні з білим це обмеження духовної невизначеності. Невизначеність є. Але вона обмежена. Тобто – щось і визначено...

З кольором НУ- простіше. Адже оранжевий колір символізує радість, веселощі. Ось і веселяться. Працювати б треба, а вони веселяться. Щоб не сталося так як в байці: Ось і літо вже минуло...

З кольором КПУ і зовсім просто. Повна обмеженість. І в діях. І в житті. А саме головне для лідерів КПУ – обмежити думку свого електорату. Не дай бог щоб вмів думати їх виборець. За виборців думають лідери партії. Вели, ведуть і будуть вести... в прірву.

З кольором СПУ трохи складніше. Розчинений в жовтому червоний став малиновим. А жовтий в геральдиці завжди був кольором безмежності, необмеженості. То ж як вам символіка соціалістів – необмежена обмеженість. Це вам нічого не нагадує?

Але чого я про кольори та кольори. Адже розпочали ми з білизни. А про білизну і говорити нічого. Нема в нашому житті ідеальної чистоти і ідеальної білизни. То ж і обмежуємо себе... І визначитися не можемо... І веселимося..., а через сміх веселощів – плач проглядається...

Плач Ярославни?

Ні! Плач народу.

То ж надіймося. Бо надія вмирає останньою. А колір надії – в нашому прапорі. Та ще і в поєднанні з жовтим. Безмежну надію має наш народ.

Політики!

Не обманіть його знову.

Бо лихо вам буде!

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua