Голодомор в Володарском районе Донецкой области – свидетельства очевидцев

Свидетельства о голодоморе1932-33 годов, собранные на территории Володарского района Донецкой области. Стиль рассказчиков соблюден полностью.

Статья длинная, да она и не статья совсем. Просто факты тех лет борьбы за жизнь, рассказанные очевидцами. по-моему, коментировать что-либо здесь грешно. Читайте.

1. Місце запису: село Касянівна Володарського району Донецької області

2. Дата запису: 06 грудня 2006р...

3. Ким записано: Золотар Ганна Геннадіївна.

4. Питання:

1. Чи пам'ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

- Так.

2. Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

-Був неврожай, засуха, великі налоги за землю, влада забирала врожай.

3. Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

-Якщо щось було влада забирала все.

4. Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

-Ні, винагород не було.

5. Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

-Может і були та їх ніхто не показував. В них і не питали, так як вони нічого не отвечали та могли побить.

6. Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

- Так, багато було арештованих і після цього люди пропадали безвісті. Нашу родину не чіпали, бо ми були сиротами: батька вбили на інших войнах, а скоро вмерла і мама, нас виховувала бабуся Гаша.

7. Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

-Так, були ружья.

8. Як люди боронилися?

-Не боронились, бо міліція могла побити, арештувати та вбить. Тому люди віддавали.

9. Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

-Так, можна у кого була можливість, мужики копали ями й прятали зерно.

10. Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

- Дивились, якщо нема нічого копаного проходили. Як звати не знаю.

11. Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

- Три чи чотири чоловіки з міліції.

12. Де можна було заховати продукти харчування?

- Може хто небудь і ховав, но в нас у сімї чоловіков не було і ми не могли копати ями, тому все забирали. А інші рили ями, клали в мішках зерно та картоплю, а потім вночі викапувалиі готували і їли.

13. Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

- Так, грамм 200 на людину, яка робила.

14. Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

- Забирали не тільки продукти, а і подушки, одяг, курей та інших тварин.

15. Що таке закон про "п'ять колосків?" Чи чули Ви про нього?

- Я не пам'ятаю, але більш за всього це був закон про те, що не можна збирати колоски- за це тюрма на 10 років або розстріл.

16. Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

- Ні, ловили, саділи в тюрму, а собрате відбирали.

17. Хто охороняв поля, колгоспні комори?

- Люди під 40 років та менше. Охороняли поля, а міліція слідкувала за ними, чи не крадуть вони.

18. Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

- Більше роботать нема де, їсти треба й хочеться.

19. Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

- Не пам'ятаю, щоб примушували.

20. Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

- Не де не ховали, усе стояло в сараях, та й де сховаєш?

21. В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

- Коли був хоч маленький врожай і взагалі, коли хотіли – тоді і забирали, особливо вдень, вночі не ходили.

22. Скільки разів приходили до хати?

- Один раз в день.

23. Коли почали люди помирати з голоду?

- Яку почався голод – люди почали опухати та помирати.

24. Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

- Так, дітей – сиріт забирали в приют, якщо нема батьків.

25. Хто не голодував у селі і чому?

- Хто мог сховати продукти, той не голодував.

26. Хто зумів вижити?

- Хто мог достати їжу.

27. Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

- Ні, всі виживали, не допомагали.

28. Які засоби вживали до виживання?

- Збирали рослини, ловили сусликів, прілу картошку та хамсу.

29. Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

- Ні.

30. Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

- Їли прілу картошку, сурепу, ягід не бачили.

31. З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

- Брали сурепу в огородах та полях, чистили корюшок і їли. Іноді з листами, а другі не знаю. Но дуже багато рослин, коренів, листів.

32. Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

- Ловили сусликів, жарили та їли та прілу хамсу.

33. Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

- Не було нічого, нема за що куплять.

34. Чи був голод у містах?

- Я знаю тільки за своє село, но мабудь був і в городах, якщо вони були близько з нами.

35. Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

- Приблизно людей 15.

36. Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

- Ні, цього не було.

37. Де і хто хоронив померлих від голоду?

- Хоронили діти, якщо не вони то хто. Колхоз робив гроби.

38. Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

- Не знаю, мабудь давали їжу. Но у нас всі жили з дітьми, тому хоронили діти.

39. Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

- Не знаю. Всі хоронили коло своїх хат.

40. Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

-Так, треба завжди поминати людей, особливо з такой долею, як в голод.

41. Чи встановлені в селі хрести, пам'ятники померлим від голоду?

- Поминали в церкві, ставили свічки, читали молитву.

42. Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

- Розповівдала своїм дітям, а тепер онукам. Думаю, що зараз молодь села знає, бо зараз проводяться різні дії.

43. Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

- У всьому винен голод та всі, хто забирав їжу.

44. Прізвище, ім'я, по-батькові оповідача. Рік народження.

- Золотар Ганна Гаврилівна, 05.07. 1927 року народження

1. Місце запису: хутор между селами Белоцерковкой и Старченково на речке Бирюча.

2. Дата запису: 30.11.2006г...

3. Ким записано: Супруненко Анатолий Данилович.

4. Питання:

1. Чи пам'ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

- Голод 1932-33 помню хорошо.

2. Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

- Тут сыграла свою роль засуха, неурожай и то, что забирали продукты.

3. Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

- Приходили представители сельрады, в основном молодежь.

4. Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

- Такого не помню, что бы платили.

5. Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

- Никто никаких документов не предъявлял. Проходили подряд по всем хатам с обыском, а документов мы у них не видели.

6. Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

- Знущання Були. В селе одну женщину ставили на снег босую.

7. Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

- Оружия не видела.

8. Як люди боронилися?

- Сопротивления я не помню.

9. Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

- У нас не было чего прятать. Другие прятали.

10. Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

- В основном это были комсомольцы. У них были железные пики. Фамилию одного я помню – Шокоч.

11. Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

-Ходили по 4-5 человек.

12. Де можна було заховати продукти харчування?

- Закоповали в землю, прятали в солому, хто де мог.

13. Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

- У нас спочатку была коммуна, так там помогали с продуктами. Потом коммуна рассыпалась мы переехали в село Республика.

14. Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

- Забирали и продукты и вещи.

15. Що таке закон про "п'ять колосків?" Чи чули Ви про нього?

- Были такие случаи. Не помню фамилию женщины, ее хотели посадить за колоски, которые она насобирала на дороге. Только то, что у нее был грудной ребенок спасло ее от тюрмы.

16. Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

- Мы не собирали колоски.

17. Хто охороняв поля, колгоспні комори?

- В колхозах были объездчики, сторожа.

18. Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

- Не все – одни хотели, другие – нет.

19. Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

- Да, заставляли.

20. Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

- У нас не было куда прятать – кругом степь.

21. В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

- В любое время. Днем и вечером.

22. Скільки разів приходили до хати?

- Сколько им надо было – столько и ходили.

23. Коли почали люди помирати з голоду?

- В 1933 году весной умирали семьями.

24. Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

- Они никому не были нужны.

25. Хто не голодував у селі і чому?

- Таких у нас не было.

26. Хто зумів вижити?

- Выжили те, кто был сильнее и кто ушел в Мариуполь на тюльку.

27. Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

- Не делились, бо не было чем.

28. Які засоби вживали до виживання?

- Собирали все съесное.

29. Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

- Голодали все.

30. Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

- Щавель, Лободу, грицики, козелики.

31. З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

- Леса рядом не было.

32. Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

- Ловили гав, сусликов, ежей.

33. Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

- Выменять можно было, но у нас не было что менять.

34. Чи був голод у містах?

- В Мариуполе голод был не такой жестокий – спасала рыба.

35. Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

- Умирало много, но сколько – не знаю.

36. Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

- Такого у нас не было.

37. Де і хто хоронив померлих від голоду?

- Хоронили соседи. Кто мог двигаться.

38. Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

- Не платили.

39. Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

- Хоронили на кладбище, но и в степу. Нашего хутора уже давно нет, нет и кладбища.

40. Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

- Поминают, но не отдельно, а в числе всех родственников

41. Чи встановлені в селі хрести, пам'ятники померлим від голоду?

.- Нет.

42. Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

- Рассказывала, но врядли они помнят.

43. Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

- Руководство страны.

44. Прізвище, ім'я, по-батькові оповідача. Рік народження.

- Клюева Мария Илларионовна, 1921 года рождения.

1. Місце запису: с. Новороманівка Володарського району Донецької області, тоді жив на хуторі Сачки

2. Дата запису: 16.12.2006 року.

3. Ким записано: Твердохліб Олександр Іванович.

4. Питання:

1. Чи пам'ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

- Я його пережив, пухлий був, запам'ятав на вік.

2. Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

- Я не знаю, які причини зробили голод.

3. Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

- Це робили активісти.

4. Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

- Не було.

5. Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

- Я в цьому не розбирався, про це могли знати батько й мати.

6. Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

- Виселяли людей з хат, арештовували.

7. Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

- Я не бачив, мабуть ні.

8. Як люди боронилися?

- Ніяк.

9. Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

- Не знаю. Продивлялись все штирьом. Приховати було важко.

10. Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

- Активісти видивлялись все і навіть зривали поли, щоб перевірити. Використовували списи для перевірок криш на хатах.

11. Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

- Усяк бувало. Бувало три, а іноді чотири.

12. Де можна було заховати продукти харчування?

-Не знаю, може закопували в землю.

13. Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

- Не знаю.

14. Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

- Худобу забирали, а одяг – не знаю.

15. Що таке закон про "п'ять колосків?" Чи чули Ви про нього?

- Чув. Коли ми з матір'ю ходили на колоски, то назбирали трохи, а обїзчик побачив і відібрав, ще й пльотки дав.

16. Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

- Отбирали назбиране та ще били.

17. Хто охороняв поля, колгоспні комори?

- У полі – об'їждчик, а комори, мабуть сторожи.

18. Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?

- Не знаю, тоді не касався до цього.

19. Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

- Збирали собраніє і наказували писатись в колгосп. Держали з утра до ночі.

20. Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

- Ніде не можна було переховать худобу.

21. В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

- Днем, а бувало іноді, вночі.

22. Скільки разів приходили до хати?

- Не пам'ятаю.

23. Коли почали люди помирати з голоду?

- Мабуть, було це навесні.

24. Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

- Не знаю, та хто там опікувався!

25. Хто не голодував у селі і чому?

- Мабуть, таких не було.

26. Хто зумів вижити?

- Хто був сильніший та хитріший.

27. Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

- Нічим було допомагати.

28. Які засоби вживали до виживання?

- Їли все, що могло бути їстівне.

29. Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

- Ні.

30. Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

- Лободу, щавель.

31. З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

- Цвіт акації збирали та їли, про кору – не пам'ятаю.

32. Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

- Сусликів, їжаків.

33. Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

- Місто було за 60 км від хутора Сачки і дійти не мали сил.

34. Чи був голод у містах?

- Цього не знаю.

35. Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

- Хто його зна?

36. Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

- Не пам'ятаю, мабуть ні.

37. Де і хто хоронив померлих від голоду?

- Не дуже помню, здається, на кладовищі.

38. Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

- Не знаю.

39. Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

- Ні.

40. Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

- Хутора вже нема, кладовища теж.

41. Чи встановлені в селі хрести, пам'ятники померлим від голоду?

- Ні.

42. Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

- Не всі, та дехто знає. Розповідав дітям, іноді онукам.

43. Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

- Не знаю, хто винуватий, хто правий.

44. Прізвище, ім'я, по-батькові оповідача. Рік народження.

- Юрченко Андрій Семенович, 1923 року народження.

1. Місце запису: с.Новороманівка Володарського району Донецької області, тоді жила в с. Зачатівка Запорізької області.

2. Дата запису: 16.12.2006р...

3. Ким записано: Твердохліб Олександр Іванович.

4. Питання:

1. Чи пам'ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-1947 роках?

- Голод 1932-33 років трохи знаю, а 1946-47 років – добре.

2. Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

- Голод 1947 р.- зумовила війна, а 1933 – влада.

3. Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?

- Активісти- в 33 – му. В 47 ніхто.

4. Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?

- Ніхто їх не провєрял. Люди були неграмотні.

5. Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

- Розкулачували. Забирали реманент, худобу.

6. Як люди боронилися?

- Хто як міг, а більше плакали.

7. Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

- Ні.

8. Де можна було заховати продукти харчування?

- Люди закопували, а вони все одно находили.

9. Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

- Давали по 150 гр. хліба тим, хто робив, а дітям нічого.

10. Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?

- І одяг забирали та худобу.

11. Що таке закон про "п'ять колосків?" Чи чули Ви про нього?

- Чула. За 1 кг. Зерна давали рік тюрми.

12. Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

- Ні.

13. В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

- Вдень і ввечері.

14. Скільки разів приходили до хати?

- Раз або два.

15. Коли почали люди помирати з голоду?

- Я не пам'ятаю.

16. Хто зумів вижити?

- Ті, хто трохи краще жили, ті хто поїхав на шахти та сильні.

17. Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

- Кожен себе спасав.

18. Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

- Свірипу, щавель.

19. З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?

- Їли шовковицю, качерижки з кукурудзи.

20. Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

- Сусликів, горобців, гав.

21. Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?

- Не знаю.

22. Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

- Ні, в нас такого не було, не чула.

23. Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

- Дітям і онукам розповідала. Знають, може не все.

24. Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

- Війну та владу.

25. Прізвище, ім'я, по-батькові оповідача. Рік народження.

- Науменко Наталія Іванівна, 1927 року народження