Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
партизани на Україні   радянське підпілля   С.Ковпак

партизан сидить у засідці


0
Рейтинг
0


Голосів "за"
1

Голосів "проти"
1

Розгрому військ Німеччини та її союзників на Правобережжі сприяв радянський партизанський рух, який з початку 1944 р. став набувати нових рис.

партизан сидить у засідці
У часи Великої вітчизняної війни ліси були головним штабом партизанів. Чим же вони там займалися?

До 1941р. сталінське керівництво СРСР, розраховуючи в майбутній війні вести боротьбу на ворожій території, не подбало про підготовку організаторів підпілля і партизанської боротьби. Ця робота розгорнулася в ході війни, велася поспіхом і не завжди кваліфіковано.

Організація підпільної та партизанської боротьби була покладена на партійні та комсомольські комітети, яких зобов'язували діяти в контакті є військовими.

У червні-вересні 1941 р. в Україні було створено 23 підпільні обкоми, 685 міських і районних підпільних комітетів, 4316 підпільних організацій і груп КП (б) У. за перший рік війни на території України для партизанської і диверсійної роботи було залишено 3500 груп. Передбачалося, що мережа підпільно-партизанських організацій, загонів і диверсійних груп охопить усю Україну.

Однак уже в перші тижні окупаційного режиму сотні непідготовлених до підпільної роботи комітетів і груп були викриті та розгромлені гітлерівцями. Тоді ж були виявлені заготовлені для диверсійних і партизанських груп запаси зброї і продовольства, а самі групи розгромлені або ж розпалися. З 3500 їх на червень 1942 р. залишилося лише 22.

Повсюдний провал радянського підпілля свідчив про відсутність належної підтримки його населенням. Певний час люди вичікували, вивчаючи поведінку окупаційних властей. Навіть тих, хто схильний був підтримати радянський рух Опору, глибоко деморалізували нищівні поразки Червоної армії, у непереможності якої запевняла радянська пропаганда. Люди відчували себе спустошеними й не знаходили ні рішучості, ні сил допомагати вчорашнім радянським і партійним керівникам, які очолювали партизанські та підпільні групи. З часом, коли терористично-грабіжницький характер нового режиму відчули мільйони жителів України і до смертельної боротьби з нацизмом почало за власним бажанням включатися багато безпартійних, у тому числі оточенців, утікачів-військовополонених, радянський рух Опору в Україні став набувати активніших і організованіших форм.

Посиленню партизанського руху в Україні сприяла перемога під Москвою. У деяких районах, де партизанський рух був особливо інтенсивним, окремі загони зливалися в з'єднання. Так, після окупації Сумщини гітлерівцями розгорнули бойову діяльність партизанські загони С.Ковпака і С.Руднєва. скоро вони об'єдналися, в результаті чого виникло досить велике угрупування під командуванням С.Ковпака. весною 1942 р. на півночі Сумської області сформувалася "Група об'єднаних партизанських загонів" під загальним командуванням О.Сабурова. боротьбу з окупантами вели загони на чолі з О.Федоровим, Я.Мельником, М.Наумовим.

Серед підпільників було чимало молоді, у тому числі учнівської та студентської. Одна з найвідоміших молодіжних підпільних організацій України – "партизанська іскра" – виникла в селі Кримка Одеської (тепер Миколаївської) області.

Антигітлерівська підпільно-партизанська боротьба в Україні 1943 р. досягла найвищої напруги. Незважаючи на тяжкі втрати, чисельність радянських партизанських загонів зростала. У квітні 1943 р. ті з них, які були пов'язані з Українським штабом партизанського руху, ЦК КП (б) У і розвідувальними органами Червоної армії, налічували 29,5 тис. чол..., а 1 січня 1944 р. – 58,5 тис. чол.

За різними оцінками істориків, у радянському Русі Опору в Україні взяли участь від 100 тис. до 500 тис. партизанів. 95 із них нагороджені званнями Героїв Радянського Союзу, а 183 тис. нагороджені орденами та медалями.

Дещо бентежить така розбіжність у підрахунку партизанів. А чи можна враховувати той фактор, що до мужніх лав партизан записувались усі кому не лінь?! На жаль, сьогодні вже деякі історики визнають, що не подвиги партизанів на папері є справжніми. Воїнам давали значні відзнаки за десяток збитих літаків у той час, коли німецькі мессершмідти підбивали до півсотні радянських відчайдух у небі. Та все ж не будемо нарікати на тих, що клали свої життя перед ворогом за страждаюче населення. Не важливо, було це підпілля чи ні, у групі було 300 чи 120 партизанів. Важливо те, щоб ми пам'ятали.










© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua