Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Вклад Михайла Грушевського у вивчення української історії


-2
Рейтинг
-2


Голосів "за"
2

Голосів "проти"
4

М. Грушевський обґрунтував неправомірність застосування природничого розуміння закону для пізнання соціальної реальності. Взагалі схема української історії М.Грушевського заслуговує грунтовного вивчення та осмислення.

На початку XX ст. на українських теренах відбувався активний процес інституціалізації соціологічної науки: створювалися соціологічні навчальні та наукові заклади, здійснювалися теоретичні й прикладні дослідження, видавалися наукові праці. Значних зусиль до розвитку вітчизняної соціології у цей період доклав видатний український історик, політичний діяч Михайло Сергійович Грушевський. Великий вплив на формування його соціологічних поглядів здійснило знайомство з ідеями О. Конта і Г. Спенсера. Ще з 1890-х років учений починає активно вивчати праці представників французької соціологічної думки, насамперед Габріеля Тарда, Еміля Дюркгейма та Люсьєна Леві-Брюля. Як мислителю, що формувався під впливом народницької школи, йому імпонують пошуки Е. Дюркгейма та його однодумців, які прагнули віднайти колективістське підґрунтя явищ історії і культури.

М. Грушевський обґрунтував неправомірність застосування природничого розуміння закону для пізнання соціальної реальності.

Вчений вважав, що соціальний прогрес однаковою мірою визначається біологічними, економічними та психологічними чинниками. Значне місце в його дослідженнях відведено вивченню історії України, історичного процесу взагалі, генезису східнослов'янських народів. На особливу увагу заслуговують погляди М. Грушевського щодо виникнення і розвитку української та російської народностей, становлення державності в Україні.

Історія становлення Київської Русі, як і вся княжа доба, є однією з центральних тем української історіографії ХХ ст. Тематичний індекс видань тільки початку минулого століття нараховував сотні позицій. Актуальність теми дослідження полягає в тому, що в осягненні утворення Київської Русі існує багато проблем як теоретико-методологічних, так і практичних. Сьогодні очевидним є той факт, що ця історія потребує значного вивчення,аналізутапереосмислення.

Важливу роль у формуванні подальших дослідницьких завдань відіграють державотворчі концепції М.Грушевського та його послідовників – І.Крип'якевича, М.Кордуби та С.Томашівського, які вплинули на сучасне розуміння історії княжої доби.

Думки та ідеї вченого були реалізовані у процесі написання ним "Історії України-Руси", а також інших як наукових, так і популярних праць. Слід відзначити, що ця схема стала органічною частиною наукової творчості групи істориків – послідовників М. Грушевського. Разом з тим, уже тоді вона викликала заперечення з боку багатьох дослідників, особливо у питанні про давньоруську спадщину в історичній долі трьох східнослов'янських народів. Треба зазначити, що його учні також не завжди поділяли світоглядні позиції свого вчителя, а в продовження розвитку народницького напряму вони започатковували свій державницькийсвітогляд.Професор Львівського університету М.Кордуба у 1930 р. у Празі, на засіданнях Українського історико-філологічного товариства, де відбулася дискусія з питання "Откуда єсть пошла руская земля", виступив проти схеми Грушевського, обстоюючи думку про Київську державу як "загальноруську державу". Він стверджував, що "Київська держава "скувала" всі східнослов'янські племена "ще сильніше докупи" і створила "загальноруську" єдність, яка була обумовлена спільністю держави, спільністю віри і спільністю літературної мови. Ні українська, ні великоруська, ні білоруська народності в цей період не існували". Проте Кордуба розумів єдність лише як єдність культурну, як єдину "культурну сферу" і заперечував створення етнічної єдності, злиття східнослов'янських племен в єдину народність й оформлення свідомості етнічної солідарності, єдності Русі.

Схема Грушевського об'єднувала і державні, і бездержавні періоди життя етносу. Історик збудував тривалий історичний фундамент для української нації, який мав вирішальний вплив на національно-державне відродження. Разом з тим спостереження М. Грушевського та його видатних учнів – І.Крип'якевича, М.Кордуби та С.Томашівського – мають не лише історіографічну цінність, але й зберігають своє наукове значення як один з продуктивних підходів до вивчення проблеми зародження й розвитку української державності.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua