Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Постать Петра Сагайдачного в історії України

Тян Аня | 28.10.2009 10:33

-5
Рейтинг
-5


Голосів "за"
1

Голосів "проти"
6

Петро́ Конаше́вич Сагайда́чний (*1570, Кульчиці – †20 березня 1622, Київ) – шляхтич червоноруський з Перемишльської землї, козацький ватажок, кошовий отаман Війська Запорозького, Гетьман реєстрового козацтва. Організатор успішних походів українських козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства.

Постать Петра Сагайдачного в історії України
Чи багато в нашій історії людей, які дійсно щось робили для України? Безперечно багато таких, що зраджували свою країну, але на щастя багато й таких, які зробили чимало для своєї держави. Такий Петро Конашевич-Сагайдачний. Проаналізувавши його діяльність можна твердо сказати, що він один з найвидатніших синів України.

Петро Сагайдачний – гетьман українських реєстрових козаків. Саме під його керівництвом козаки здійснили найбільше вдалих походів проти турків і татар. Він був не тільки видатним воєнним стратегом, а і далекоглядним державним діячем. Людина дивовижної освіченості, він дбав про ратну славу козацтва і про права людності своєї землі. Окрім всього іншого, Петро Сагайдачний зробив дуже багато для культури і освіти України.

Постать Петра Конашевича-Сагайдачного є дуже важливою, адже він, ставши гетьманом, провів дуже активну дипломатичну роботу стосовно Речі Посполитої. З появою на українському політичному небосхилі гетьмана українського реєстрового козацтва Петра Сагайдачного козацтво перетворилося на потужну політичну силу. Він також домігся об'єднання усіх верств українського суспільства навколо козацтва. Контингент українського козацтва протягом 20 років зріс більше ніж у 20 разів. Неминучою була необхідність юридичного закріплення здобутого козацтвом місця в політичній системі Речі Посполитої. Українське козацтво виробило власну емблематику.

Найстаріша печатка, що дійшла до нас з тих часів, належала гетьману Гнату Васильовичу (1596 р.). На ній зображений лицар – козак з шаблею, підпертою обома руками. З 1620 р. козак на печатці "коша Війська Запорозького" має на плечі мушкет як додаткову характерну прикмету. У віршах на похорон П. Сагайдачного це зображення вперше названо "гербом низового Війська Запорізького".

Зовнішньополітичний курс Сагайдачного можна визначити як пошук компромісу з однією з найсильніших тоді європейських держав – Річчю Посполитою. Заради цього він підтримував військово-політичні акції, які чинила Польща, воюючи то з Москвою, то з Османською імперією. З іншого боку гетьман досяг більшого в консолідації української нації на шляху до утвердження її державності: саме він об'єднав військову силу козацтва з політично слабкою церковною та культурною верхівкою України. Це об'єднання відбулося в досить ефектний спосіб: у 1612 р. Сагайдачний разом зі всім Запорозьким Кошем вступив до Київського братства. Цей крок мав продемонструвати, що відтак запорожці стають на підтримку релігійних і культурних потреб України.

Він завжди жертвував кошти школам і монастирям, захищав православну віру, поширював просвіту на українські землі. У своєму заповіті славний гетьман заповів усі свої кошти монастирям, братствам і школам.

Сагайдачний – взірець наслідування для наших сучасних політиків. Його життя – приклад патріотизму та любові до рідної землі. Ось які герої мають бути у нашого суспільства.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua