Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Насилля   Київська Русь   князівська республіка   спалення Києва

Початок кінця, який так і незавершився

gayduchik | 26.05.2008 22:21

3
Рейтинг
3


Голосів "за"
6

Голосів "проти"
3

Насилля несе в собі зерно знову ж таки насилля і, як плату, забирає кров і душі людські.

ПОЧАТОК КІНЦЯ, ЯКИЙ ТАК І НЕЗАВЕРШИВСЯ

"Господові Богу зовсім не обов'язково втручатися в людські справи, щоб покарати клятвопорушників, і Всевишній спокійно може продовжувати мовчати. Погані душі в собі самих носять сім'я власних бід". Моріс Дрюон ("День" 90, від 24.5.2008р.)

Ці слова були сказані Дрюоном про узурпаторів, які силою захопивши владу і утримуючи її за допомогою тиранії, самі ставали жертвами насилля. Насилля несе в собі зерно знову ж таки насилля і, як плату, забирає кров і душі людські.

Чи доречні ЦІ СЛОВА тут?

1054 рік. Смерть Ярослава Мудрого стала початком нової історії Київської Русі, яка, однак, виявилась дуже короткою.

Незадовго до своєї смерті Ярослав, пам'ятаючи, як прийшов до влади в Києві він сам і його батько Володимир, закликав своїх дітей, помісних князів, жити в мирі й підтримувати спокій на Русі.

На Київськи стіл сів найстарший син – Ізяслав. Він розумів, що заповіт Ярослава не вбереже Русь від кровопролитної війни за владу і зробив крок до нової форми правління: був створений тріумвірат найстарших Ярославичів – Ізяслава, Святослава та Всеволода. Великим князем Київським залишався Ізяслав, але вирішувати питання державної ваги він міг тільки за допомогою нового органу найвищої влади – князівських з'їздів. Трохи пізніше на з'їздах вже фігурують бояри і церковна знать.

В 1072 році на з'їзді у Вишгороді була схвалена "Правда Ярославичів", яка змінила "Руську правду", фіксуючи тогочасну політичну систему. З'їзд 1097 року в Любечі, для "облаштування миру", признав незалежність окремих князів і врегулював внутрішні взаємовідносини (тут вперше був присутнім Володимир Мономах, як Переяславський князь). Про мир і війну з половцями вирішували 1101 року на з'їздах біля річки Золотчі та 1103 року поблизу Долобського озера.

Своєрідна "Князівська республіка" балансувала на грані розбрату до 1113 року. Це був час активного накопичання матеріальних цінностей як помісними князями, так і їхніми боярами та дружинниками. Багатство, як форма влади, спонукало до інтриг, підкупів, шантажу і кривавих внутрішніх "розборок", на які, в якості союзників, запрошувались сусідні племена і держави, після чого Русь втрачала частину території і тисячі своїх громадян. Князі закликали один одного "берегти землю Руську" і втой же час робили все, аби приблизити кінець Русі.

В 1113 році на Київський стіл сів Володимир Мономах, син Всеволода Ярославовича. Створивши "Устав Володимира Всеволодича", як доповнення до "Руської правди", Володимир Мономах, проголошуючи про непорушність умов Любечського з'їзду, швидко прибрав до рук всі феодальні володіння, чим створив умови для повної покори центральній князівській владі. На якийсь час Київська імперія знову набрала сили, але після смерті в 1132 році Великого князя Мстислава, сина Володимира Мономаха, центробіжні тенденції посилились ще більше. Розпочалась кривава боротьба поміж прихильниками "князівської республіки" і абсолютної влади, за яку послідовно виступали суздальці. Саме в той час відбулася переорієнтація окремих земель колись єдиної держави: Новгород втягнувся у торгову спілку північнонімкцьких держав Балтійського моря, воюючи водночас із тевтонським орденом, перетворився у республіку і перестав визнавати Київ, як столицю; Полоцьке і Галицько-Волинське князівства шукали допомоги у Західній Європи і в той же час мали напружені стосунки з мадьярами, поляками і литовцями; Суздальське князівство то торгувало, то воювало з волзькими булгарами, а для вирішення проблем вступали в союз із кочовими народами.

Крапку в історії Київської Русі поставив Андрій Боголюбський, син Юрія Долгорукого, який в 1169 році штурмом взяв Київ, пограбував і спалив його.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua