Клич князя Ярополка

Яничарові Хандусенко присвячується.:о)

Клич князя Ярополка



Ми зберемо усі наші сили у потужний залізний кулак,

Розіб'ємо бандитську неволю, їм Вкраїну здолати ніяк!

Розірвемо у страшім пориві металеві кайдани й хомут,

Що наділи на нас яничари й підписали для себе капут

Кожен учень у школі ще скаже – хто на Русь із мечем приповзе,

Від меча того тут і поляже, і ніщо його вже не спасе!

Мову тільки з позиції сили баньдюган зрозуміє й пойме,

Інших мов, він же не розуміє, іншим мовам він віри не йме!

І тому, дорогі отамани, сивочолі гетьмани мої,

Час збиратись для чорної ради, бо вже завтра не буде її!

Вже не буде її дорогої, і пахучого саду не є,

І не буде квітучого поля, й рідна мати тебе прокляне!

Ти даси Україні померти? Ти даси Їй лягти під катів?

А сам з чим ти залишися в серці? Ти не вір чорним зграям віків!

Може це не той шлях, що ти хочеш, може щось в середині гризе?

Чи жевріє яка ще надія – що прокинеться совість, як є?

Ні не є і не буде. Свитину, що останню здирає з людей,

І згадаймо, вони що творили – залить очі іно-о веселей!

Та я знаю ти сильний, ти зможеш, щоб сказати шакалам, що ні -

Україна – для мене дорожча за усе ваше зло золоте!

Любіть Україну – це поки єдиний у світі рецепт,

Щоб воля була в країні, це наш буде спільний проект!

І ходитиме сонце навколо твоєї колиски синів,

Як бувало волхвів св'яте слово надихало на подвиг князів!