Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
воры   история из жизни   Николай Сухомлин   пасека   пчелы   фото   Харьков   яблоки   яблоня

КОЛИ ЯБЛУНЯ СТРІЛЯЄ, СОБАКИ МОВКНУТЬ


9
Рейтинг
9


Голосів "за"
16

Голосів "проти"
7

От спробуй сказати, що вони смачні. Зовсім ні – кислі, тверді, наче каменюка. І гілок жаль: таке навантаження... Дереву, звісно, не звикати, а моєму оку і боляче, і водночас милуватися хочеться зелено-червоними плодами.

КОЛИ ЯБЛУНЯ СТРІЛЯЄ, СОБАКИ МОВКНУТЬ
Микола СУХОМЛИН, Харків

От спробуй сказати, що вони смачні. Зовсім ні – кислі, тверді, наче каменюка. І гілок жаль: таке навантаження... Дереву, звісно, не звикати, а моєму оку і боляче, і водночас милуватися хочеться зелено-червоними плодами.

Але справа не в тім. Згадую дитячі роки, проведені на Миколаївщині. Дідусь – майстер на всі руки. Про таких говорять, що в них "золоті долоні". Певен не лише вони, а передусім, голова. От тримав Іван Дементійович пасіку, кільканадцять вуликів. Мед цілорік у домі. Ще й дітям, онукам, діжка – на продаж. Ласували, солодкували, і разом з тим ніколи не замислювалися, як воно оті смугасті комахи його виробляють. Та й малечі замислюватися над другорядними питаннями, якось не з ноги. А от якось у селі Володимирівка пройшла смуга крадіжок. Медоласуни вночі лазили городами і пустошили бджолині родини. А з ними й господарські прибутки. Міркував дідусь недовго. Увесь двір, город, та навіть плодові дерева разом з виноградником обплів колючим дротом. Аби "сигналізація по дементійовські" працювала голосно та корисно, кожні кілька сантиметрів пришпандьолив по порожній консервній бляшанці. От так колишні кільки в томаті отримали друге дихання з військовим призначенням.

Слово "педант" і "педантично" дідусю були не знайомі. Але він й без їх лексично-семантичного значення так оплів усе господарство, що у темряві знайти туалет на вулиці можна було лишень за допомогою провідника. Та й то перший ліпший кандидат у "Сусаніни" був не хто інший як сам дід.

Зрештою, розуміючи, що загін оперативного реагування це він, я і пес Полкан, дідусем авторитарно було вирішено по черзі охороняти палицю. А значить у наказовому порядку і спати довелося на вулиці на колись діючій дошковій двері. Того вечора вітерець серйозно бешкетував. Залізний дах після 40-50-градусної денної спеки ледь дихав. Розширення металу призвело до того, що він випнувся й місцями ставав "аркою". Наступиш на таку залізну місцину і вона, ніби постріл, полохає все живе в радіусі кількох сотень метрів. А поруч і з будинком ота яблуня, а точніше – схрещення яблуні з грушею. Від останньої в неї залізна вдача та родючість. На одній гілляці до ста плодів нараховували. Отож всі нижні гілки було підперто вилами, кілками тощо. А від яблуні – лише зовнішня краса.

...О четвертій ранку оченята остаточно вирішили заснути. Вийшов на вулицю і дідусь. Удвох сопемо. Полкан підсвистує поруч із будкою. І тут – на тобі: постріл, гуркіт, другий постріл...

"Злий собак" умить разом із цепом і лапами опинився у будці. Навколо реве та стогне вітер. При цьому жбурляє в нас яблуко за яблуком. Відбувшись легкою яблуневою контузією, оцінюємо ситуацію. Передусім, вираховуємо крадіїв. На паркані залишки одягу. Причому досить суттєві кусні колючка відхопила з нижньої частини – штанів. Головне питання – хто стріляв? – лишається відкритим. І тут до нас доходить, що стріляла... грушояблуня. Частину дроту було заціплено за дерево. Вітер, що несамовито гойдав плодові гілляки, ледь не скидав яблука. Не вистачало струсу зовсім трішки. Сіпнувши колючий дріт, злодії трусонули дерево і кислі снаряди почали землитися на випнутий дах. Від ударів залізо вигиналося, що в повітрі звучало як постріл...

Удень, святкуючи перемогу кисляком, ми міркували над тим, що робити з Полканом. Той за кілька годин не вимовив жодного "гав". ПроГАВив стільки слушних нагод погарчати, що складалося враження, ніби пес замовк назавжди...

І все ж, історія закінчилася добре. Тільки Полкана в охорону ми вже не брали. Кепський виявився з нього вояка...





Світлини: Микола Сухомлин

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua