Атака на нашу Пам'ять (памфлет)...

Як ви гадаєте, шановні читачі, чому так полюбляють мою нещасну Луганщину наші воріженьки, де вже давно не пахне сивою ковилою та полином, а лише тхне сіркою та отруйно-смертельним димом?...

У п'ятницю, 12 грудня відбулося збіговисько затятих українофобів і москвофілів на моїй малій батьківщині – Луганщині (прикро, що не на західноукраїнських землях, густо политих кров'ю українських патріотів; ото б подивитися, як би їх зустріли нащадки патріотів), де майже все населення зросійщене. Там зібралися одіозні історики, які колись навчалися в українських університетах, захищали дисертації, а віднині з молодечим запалом паплюжать нашу історію та тривалу й драматичну національно-вивольну боротьбу українського народу проти різномастих окупантів. Але що найцікавіше, так це те, що вони отримують чималеньку зарплатню з наших кишень як платників податків. І повірте – анітрошечки не лукавлю – в якості "компенсації" за свої відверті й нахабні інсинуації ще й отримують із-за кордону чималенький куш, а головне, регулярно. Із-за якого я навмисне не назву, бо ви й так чудово знаєте.

Як зазначалося в одному з інтернет-видань, ці "мєждународниє учьониє" намагалися піддати в черговий раз гострій ревізії незаперечні факти тієї запеклої і нерівної боротьби сотень тисяч патріотів України за незалежність України.

Хто ж ці "учьониє" та ще й "мєждународниє"? А ви їх чудово знаєте! Вони як пси вірою й правдою вже давно прислуговують ляльководам із Кремля. Це такі собі Петро Толочко та Дмитро Табачник, які ледве не з піною намагалися довести нам, що УПА не воювала на два фронти, а була союзницею німецького фашизму.

Стару пісеньку на "новий" лад вельми активно підспівував, аж завивав, також ще один для вас чудово відомий "мєждународний учьоний" Владімір Корнілов – директор філії "інстітута стран СНГ" в Україні...

УКРАЇНЦІ, ШАНУЙМОСЯ, БО МИ ТОГО ВАРТІ!...