Прогресивно-індивідуалістська, громадянська, "європейська" свідомість:
- Право на особисту думку і судження, партикуляризм, опозиційність як норма;
- Пріоритет раціональних суджень;
- Залежність особистого статусу від компетентності;
- Прагнення до розумних поліпшень суспільних відносин.
Архаїчно-колективістська, общинна, "ординська" свідомість:
- Повне підпорядкування особистої думки "колективному", осуд незгодних, "соборність";
- Пріоритет віри і ідеології;
- Залежність особистого статусу від фанатичної відданості "колективу" і "авторитетам";
- Прагнення до консервації суспільних відносин незалежно від їх користі.
Бутаков вважає, що з чотирьох ліній порівняння, зазначених у таблиці, більш-менш спільною для фашизму і "ординства" є тільки перша (Повне підпорядкування особистої думки "колективному", осуд незгодних, "соборність").
На загал ідеологія і психологія російських "ординців" не є фашистськими. У сучасній Росії немає ні робітничого, ні соціалістичного руху. Отже, немає грунту і для фашизму як для протистояння панівних класів цим загрозам. "Соціалісти", навіть "позасистемні", успішно зміцнюють систему (деякі, не виключено, роблять це навіть безкорисливо), сіючи ненависть до "лібералів" і особливо до національних лібералів. При цьому більшості "марксиствующих" російських "соціалістів" завжди були байдужі справжні інтереси російських робітників. А робітничій масі (я називаю робітниками не людину мускульної праці – в архаїчному розумінні, а всяку людину найманої праці – у сучасній Росії це 95-99% населення) "наплювати на "соціалізм", який (вони знають це з досвіду), тільки розмножує і збагачує бюрократію.
Ні, "ординство" або "бидло-вата" – не фашизм і навіть не грунт для фашизму. Це набагато гірше. "Ординство" – це те саме, що хунвейбіновщина або полпотовщина.
Повністю тут: Призрак полпотовщины
