Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Дания   датские фермеры   земля   опыт   рынок   Сухомлин   сельское хозяйство   фермер   фермерство   хозяйство

Данія: хочеш купити землю? Тільки якщо ти маєш сільськогосподарську освіту...


5
Рейтинг
5


Голосів "за"
10

Голосів "проти"
5

Свого часу я об'їздив уздовж і впоперек усю Харківську та Сумську області. І факт: там, де голови господарств цікавилися практичним досвідом сусідніх країн та потім втілювали його у себе в життя, успіхи просто вражали. А далі й самому пощастило побувати в данійських колег. Ось що з того вийшло.

Данія: хочеш купити землю? Тільки якщо ти маєш сільськогосподарську освіту...
Свого часу я об'їздив уздовж і впоперек усю Харківську та Сумську області, працюючи власним та спеціальним кореспондентом таких видань, як "Слобідський край", "Селянська спілка", "Сільський час" тощо. А отже провів сотні зустрічей з керівниками тутешніх сільгосппідприємств. І факт: там, де голови господарств цікавилися практичним досвідом сусідніх країн та потім втілювали його у себе в життя, успіхи просто вражали. А далі й самому пощастило побувати в данійських колег. Ось що з того вийшло.

Дещо з історії

Українських селян дуже цікавило, як живуть фермери в Данії. Із цим запитанням ми звернулися до керівників фірми "Конгкільде", яка ось уже понад 50 років надає послуги датським фермерам з усіх питань – від обробітку грунту до виготовлення всієї необхідної фермерам сільськогосподарської техніки. Президент фірми Крістіан Андерсен та фермер Нельс Дженсон розповіли нам багато цікавого про датську модель розвитку фермерства.

Розвиток сільського господарства Данії почався із часу скасування кріпосного права 1788 року – більш як на 70 років раніше, ніж у нас. Селяни стали вільними власниками своїх земель, вони отримали можливість виїхати зі свого селища і придбати власне господарство. Уже 1870 року 90% землі належало приватним власникам, сьогодні ж – 92%.

У XIX столітті відбувається переорієнтація сільського господарства на виробнитцтво тваринницької і молочної продукції у зв'язку з імпортом зерна із Північної Америки та Росії. Нині дві третини сільськогосподарської продукції йде на експорт. 70-75% цього обсягу становлять продукти тваринництва – провідна роль належить свинарству. У середньому на кожного мешканця Данії припадає по 4 свині і щорічно виробляється 21 мільйон тонн свинини.

Сьогодні в Данії налічується трохи більше як 60 тисяч фермерських господарств із середньою площею 36 га. Здебільшого, це родинні господарства. 85% господарств не використовують найману працю, а покладаються лише на робочу силу самої фермерської родини. Сто тисяч фермерів спроможні нагодувати не тільки свою 5-мільйонну країну, але і багато країн Європи.

Нині розмір одних фермерських господарств росте внаслідок придбання додаткової землі і розширення виробництва тваринницької продукції. Водночас інші господарства, в яких мало худоби і площа невелика, перестають служити єдиним джерелом прибутків родини. Значну їх частку становить зарплата поза господарством. Більшість господарств спеціалізується або на свинарстві, або на молочному тваринництві, або на рослинництві. Існують господарства, які спеціалізуються на особливих виробництвах: птахівництві, м'ясному скотарстві, пушному звірівництві, насінництві, виробництві овочів тощо. Домінуючи культурами є зернові, які займають близько 60% усіх сільськогосподарських земель. Датський клімат дозволяє вирощувати ярі зернові. Данія входить у провідну трійку виробників зерна у світі.

Син... купує ферму в батька

Навіть за бажання не знайдеш середньостатистичного датського фермера. Всі вони різні. І не існує якої-небудь ідеальної або стандартної моделі кращого фермерського господарства. Кожен фермер приймає рішення, виходячи зі своїх інтересів, здібностей і конкретних можливостей землі та виробничих потужностей. Фермери обирають різні форми і методи виробництва. Вони прогнозують розвиток ринку на багато років уперед, відповідно пристосовуючи свої виробничі потужності.

Фермер, як правило, власник свого господарства, сам володіє нерухомістю і тваринами. Виконують польові роботи переважно за допомогою власної техніки. Але не завжди економічно вигідно самому купувати її. У деяких випадках сусіди спільно купують сільськогосподарські машини, але більшість користується послугами приватних машинно-тракторних станцій.

У Данії немає кооперативних господарств, тобто таких, якими разом володіють декілька фермерів. Взагалі фермерські кооперативи відіграють важливу роль у сільському господарстві, але їхня мета – здійснювати спільну закупівлю, продаж і переробку продуктів, завдяки чому навіть невеликі господарства у багатьох випадках отримують прибутки, притаманні великим виробництвам.

Чинний закон про землю гласить, що тільки індивідуальні особи можуть володіти земельними угіддями. Лише в окремих випадках ними можуть володіти акціонерні громади, а банкам і страховим компаніям забороняється купувати землю. Людина, яка володіє земельними угіддями, повинна жити в самому господарстві. Фермерські господарства розміром понад 30 га можуть купувати тільки особи, які мають спеціальну сільськогосподарську освіту.

Фермер не може дарувати своє господарство дочці або сину. Датське податкове законодавство робить це неможливим. Молодий фермер повинен купити господарство за ринковими цінами у своїх батьків. До переходу в розряд самостійних фермерів слід отримати спеціальну освіту, яка дає досконалі знання предмету. Тривалість і зміст фермерської освіти визначені спільно Міністерством освіти, селянськими асоціаціями, асоціаціями малоземельних селян та існуючими в Данії 23 сільськогосподарськими школами. Фермерська освіта починається після закінчення 9 і 10 класів загальноосвітньої школи і триває понад 5 років. Щорічно фермерську спеціальність обирають 1200 осіб, із них 900 отримують "зелене свідоцтво". При купівлі селянського господарства молоді фермери із "зеленим свідоцтвом" можуть отримати державну субсидію, а також позику, за якою держава гарантує дуже низьку кредитну ставку.

У багатьох випадках планово змінюють покоління. Це означає, що молодий фермер спочатку купує половину фермерського господарства і протягом певного часу володіє й керує ним спільно з батьками до того, як воно перейде до нього повністю.

Громадські організації

Датські фермери рано усвідомили необхідність об'єднуватися. Першу селянську асоціацію засновано 1805 року. Загальнонаціональна організація "Датські асоціації малоземельних селян" утворилася 1910 року. Нині фермери – члени місцевих асоціацій, об'єднані в загальнонаціональні організації.

Кооперативні громади фермерів створено в 1880-і роки. Їхня мета – організовувати спільну закупівлю, продаж і переробку продуктів. Нині вони працюють передусім для задоволення комерційних потреб своїх членів. У Данії створено кооперативні різниці і молочні заводи, які повинні приймати продукцію від своїх членів. Кооперативні громади спроможні конкурувати з великими транснаціональними продовольчими концернами.

Членство у будь-якій організації добровільне, і керівництво відбувається згідно з демократичним принципом "одна людина – один голос".

Консультаційна служба

Через свої організації – селянські асоціації та асоціації малоземельних селян – фермери самі побудували й очолюють систему консультування. Консультаційна служба складається із двох рівнів – місцевого та загальнонаціонального.

Ці дві організації створили два окремих напрями своєї праці: по-перше, господарсько-політичний напрям, що служить інтересам фермерів у їхніх стосунках із державою і фолькетінгом (парламентом); по-друге, професійний напрям, який охоплює консультаційну службу датського сільського господарства. Датська консультаційна служба веде значну частину бухгалтерського обліку для фермерів. Ведення бухгалтерського обліку важливе для самої консультаційної служби, бо воно значною мірою створює інформаційну основу для подальшого консультування.

Бухгалтерський облік включає як розрахунок прибутків і збитків, так і розрахунок сум податку.

Один фермерський центр обслуговує від 500 до 2000 членів і, як правило, має від 20 до 70 співробітників. Членські внески фермерів, зазвичай, становлять менше 10% від загальних прибутків фермерського центру. Великі фермерські центри розбито на відділи за різними галузями сільського господарства. Для кожної галузі створено комісію у складі 4-12 фермерів. Крім цього, центри спільно утримують консультантів, котрі працюють із сільською молоддю.

Завдання консультантів – давати консультації, орієнтовані на потреби фермерів. Але приймати рішення має сам фермер. Консультант не повинен бути державним контролером.

Чималу роль у консультативній діяльності відіграє комп'ютерна техніка. Вона широко використовується для зберігання і друкування аналізів або балансів. 65% датських фермерів ведуть рахунки прибутків і витрат через загальну систему електронної обробки даних, розроблену Консультативним центром датського сільського господарства, до неї мають доступ усі фермерські центри.

Професійному датському консультантові слід бути на рівні останніх наукових досягнень. Підвищення кваліфікації – складова частина його праці. Воно здійснюється в тісній співпраці з Консультативним центром і науково-дослідницькими установами.

Консультативний центр датського сільського господарства охоплює всю країну, і одне з його завдань – бути професійним тилом для місцевих консультаційних служб та забезпечувати зв'язок з наукою.

У Данії наукова розробка визнається повністю завершеною тільки тоді, коли вона запроваджена в життя (а не запатентована), і нові знання втілені у практику фермерами.

Успіх датських селян, на думку голови правління Ради жінок-фермерів України Людмили Клєбанової, насамперед, забезпечує консультативна служба, створена ще 100 років тому. Вона покликана сприяти розвитку й оновленню знань фермерів. Іншими словами, датські фермери ще тоді зрозуміли: той, хто володіє інформацією, володіє капіталом, розвинутим господарством. І, висловлюючись сучасною мовою, почали вивчати маркетинг, менеджмент і моніторинг.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua