
Перелік технічних та юридичних аспектів, наведених у листі, дає усі підстави вважати цю Постанову, ухвалену минулим Кабінетом Міністрів України, корупційною схемою.
Зокрема, у листі зазначається: "Технологій, що дозволяють системно збирати та утилізувати відпрацьовані оливи та мастила в Україні немає. Спеціалізовані підприємства ухиляються від відповіді на питання, як саме вони здійснюють збір та утилізацію відпрацьованих мастил та олив. [...] За попередніми підрахунками сума збору сягає 450 – 500 млн грн в рік. Також, абсурдним є той факт, що у деяких випадках податок сплачується двічі – імпортером та підприємствами, що придбало в імпортера базову оливу для своєї кінцевої продукції. Це негативно позначається і на покупцеві, який має переплачувати за товар".


