Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Реальна пенсія

Стрілець | 12.07.2011 14:44

5
Рейтинг
5


Голосів "за"
5

Голосів "проти"
0

Вам подобається накопичувальна система?
Ні, вам подобається лапша на вухах...


В історії був зафіксований випадок, коли один старий мільйонер помер від голоду. Незважаючи на свої мільйони. Сталось так, що нікому було подати йому їсти.

Людині для життя треба їсти-пити, одягатись, потрібне житло, речі в нім, енергія, транспорт і ще багато всього. Всього, що можна назвати одним словом "блага". Гроші їсти не будеш. Гроші можуть дати майже все, але вони нічогісінько не можуть замінити.

Гроші протягом життя можна відкладати "на потім", їх можна назбирати на старість. Назбирати так само реальні блага або важко, або й зовсім неможливо. Можна мати житло, речі в ньому, запас одягу, запас найдовговічніших продуктів, яких всеодно не достатньо для нормального харчування. Треба буде ще багато всяких благ, які ці старі люди вже не здатні створити самі. За ними доведеться звертатись до інших, молодших, здатних нормально працювати.

Здавалось би – в чому тут проблема? Якщо старі мають достатньо накопичених за трудове життя грошей (пенсія), то вони спокійно куплять усе, що їм треба. На це й направлені такі популярні у наш час пенсійні програми – дати людям можливість накопичити собі на гідну пенсію.

Але проблема таки є. Справа в тому, що купити людина може ніяк не більше, ніж є в продажу на ринку. Якщо ви прийшли в магазин, де є всього 5 кіло масла, то ви не зможете купити там 10 кіло. Навіть якщо у вас дуже багато, просто море грошей.

Ви, звичайно, можете вийти з цього магазина і зайти в інший. Купити там іще. Але якщо говорити у масштабах країни чи, тим більше, континенту, то так не вийде. При таких масштабах інших магазинів уже нема. Всі пенсіонери разом узяті можуть купити на всі свої пенсії разом узяті рівно стільки, скільки здатна їм запропонувати працююча частина суспільства. Стільки й ні на грам більше, скільки б не було у тих пенсіонерів грошей. Бо працюючим ті блага теж потрібні. І для себе – не будуть же вони працювати задаром! І для своїх дітей, що теж дуже зрозуміло.

В цьому місці, аби зразу ж відбити звинувачення, якраз пора сказати, що автор має аж ніяк не юний вік. Йдемо далі.

Працюючі ділять вироблені ними блага на три частини: для себе, для дітей, для старих. На кого скільки – залежить від ситуації. Питання до старих: чи готові ви претендувати на частину, більшу, ніж для дітей? Може хтось і готовий, але навряд чи таких буде більшість. А чи готові ви претендувати на частину, більшу, ніж для самих працюючих? Особливо якщо життя їх досить скромне? Теж навряд чи таких готових буде більшість. Саме так шановні, старим у цій табелі рангів належить третє місце.

В минулому на одного пенсіонера припадало більше двох працюючих. Тоді працюючим було достатньо виділити біля 20% вироблених ними благ, щоб старі мали пристойне життя. Тепер ми стрімко йдемо до зворотної пропорції, коли на одного працюючого буде два пенсіонери. Так, звичайно ж, куди вони дінуться ті працюючі! Потісняться, будуть на старих виділяти більшу, ніж у минулому, частину. Але ж не більше 50%, бо треба ще й на себе, і на дітей! В результаті цього всеодно буде менше, ніж було.

Тепер формула: Реальна пенсія дорівнює кількості працюючих, що припадають на одного пенсіонера, помноженій на ту частину вироблених ними благ, які вони здатні виділити на утримання старих.

Частина не може сильно збільшитися. Отже якщо у суспільстві частина працюючих стає меншою – реальна пенсія неминуче зменшується. І навпаки.

Якщо хтось думає, що накопичувальна система чимось краща, ніж солідарна, то це йому просто приємно відчувати на своїх вухах лапшу, навішану політиками. Бо думки його наївні, скільки б майбутні пенсіонери не накопичували – пенсія всеодно буде визначатися наведеною вище формулою. Мається на увазі реальна пенсія, виражена у конкретних благах, а не в абстракції грошей. Бо гроші, якщо їх у когось стає забагато, хоч трошки більше, ніж треба, мають властивість знецінюватись.

Якщо подумати спокійно, то єдине, що може дати хоч якийсь ефект – збільшення пенсійного віку. Але й це аж дуже далеко не панацея, бо далеко не всім старим вдасться до тої пізньої пенсії втриматись на роботі. А допомога по безробіттю – це річ, що нічим не відрізняється від пенсії, це теж якась частка створеного працюючими, яку вони здатні виділити для непрацюючих. І якщо старих без роботи й без пенсії стане більше, то на кожного з них допомоги по безробіттю стане припадати менше. Теж мається на увазі реальна допомога, виражена у реальних благах, а не в грошах.

Теперішні старіючі в ті часи, коли вони були молодими, були дуже "розумними" і дуже "раціонально" вирішували, що головне встигнути пожити як слід, побачити-взнати побільше, "реалізувати себе", а діти потім, бо вони сильно заважають це здійснити, забирають занадто багато сил і часу. Тому вони якщо й народжували, то не більше одної дитини.

Тепер уже "прийшла коза до воза". І смішно на когось скаржитися, когось звинувачувати. Це був їхній власний вибір. Вони самі обрали свою майбутню пенсію.

Єдине, що вони можуть тепер говорити – ми не думали, ми не знали, що так вийде. Та що ж поробиш – незнання закону не звільняє від кари.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua