Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Транзит газу   ціни   влада в Україні

Пограбування України. 2. Дешевий газ


7
Рейтинг
7


Голосів "за"
9

Голосів "проти"
2

Безпощадна і збиткова для України експлуатація магістрального трубопроводу сприяла формуванню низких внутрішніх цін на газ. Це було вигідно тільки привладним власникам низькотехнологічних підприємств.

Пограбування України. 2. Дешевий газ
Відомо, що безкоштовний сир буває тільки в мишоловці.

Основними виробниками більшості товарів і продуктів в Україні є індивідуальні підприємства. Ціни в Україні практично на всі товари і продукти переважають середньосвітові. Звідси напрошується висновок, державна власність для отримання прибутку індивідуальними власниками може використовуватися по цінах не нижче світових. Для них ціни на користування дорогами для перевезення вантажів, ціни на мінеральну сировину, ціни на енергоресурси, ціни на методи їх постачання та інше не можуть бути нижчими від світових. Справа в тому, що світові ціни, в загальному, відбивають рівень захищеності об*єкту використання. Наприклад, світові ціни на використання залізниці включають в себе чисто технічні експлуатаційні витрати, які ні в якому разі не можуть бути нижчими певного рівня. Тільки в цьому випадку залізниця буде слугувати сотні років. Цей рівень складає величину порядка 30 % від вартості перевезень по світових цінах. Тобто, штучне зменшення вартості перевезень може впливати на рівень прибутку, але ніяк не може впливати на рівень технічних експлуатаційних витрат з розрахунку цих перевезень по світових цінах. Тобто, вартість перевезень ні в якому разі (!!!) не може бути нижчою рівня технічних експлуатаційних витрат. Якщо нижче – то хтось (???) має їх обов*язково компенсувати.

Коли все (!!!) в державі оцінюється в світових цінах ніяких проблем не існує. Проблеми виникають, коли внутрішні ціни на певну продукцію чи інше, в силу якихось причин, відрізняються від світових. Але при владі в Україні знаходиться 450 власників приватних підприємств, котрі безпосередньо зацікавлені у створенні умов для процвітання їх бізнесу. Чесно працювати вони ніколи не вміли, тому... до газу.

Україні в нащадок від СРСР дісталася потужна газо- та нафтотранспортна системи. Україна є одним з найбільших у світі транспортних каналів постачання енергоносіїв із Росії до Західної Європи. Протяжність цієї системи по території України складає біля 1100 км. Протяжність внутрішніх газопроводів складає більше 20000 км.

Порівняємо ціни на транспортирування 1 тис. куб. м газу на 100 км відстані в Україні і деяких інших країнах: Німеччина, Франція, Голландія – біля $10; Україна – "Нафтогаз України" тільки з 1 січня 2006 року підвищив ставку плати за транзит газу по території України для "Газпрому" і "РосУкрЕнерго" з 1,09375 дол. до 1,6 дол., а з 1 січня 2008 року – до 1,7 дол. за 1 тис. куб. м на 100 км відстані. Ціни на транспортування газу по території Польші приблизно в 1.5 разів вищі українських.

Як можна бачити ціна на транспортировку газу по Україні до 2006 року була в 10 разів меншою, ніж по території Західної Європи. А якже необхідні технічно- експлуатаційні витрати, які мінімально мали складати $3 за транспортировку 1 тис. куб. м газу на відстань 100 км? Хтось же мав їх компенсувати. А де прибуток? А як бути не з населенням, а з приватними підприємствами? Їм теж ціни за газ і його транспортировку мінімальні? Питання, питання, питання...

Ось ці моменти і є основою найбільшого пограбування України, як і основою тієї газової війни, яка розгортається в Європі.

Розглянемо грубо тільки одну схему. А в реальності схем пограбування в газовій сфері дуже багато і кожна з них цікава, кожна з них пов*язана з представниками влади в Україні і кожна з них викликає ненависть до цієї влади.

Об*єми транспортованих енергоносіїв. А вони гігантські. Через територіюУкраїни в країни Західної Європи із Росіїї транспортується біля 100 млрд м3 газу в рік. Вартість транзиту цього газу через Україну, при ціні $1.0937 за 1 тис. куб. м на 100 км складає $1, 3 млрд; при ціні $10 дол мав складати $12,1 млрд. В той час як необхідні технічно-експлуатаційні витрати на утримання газопроводів в необхідному стані при такому рівні експлуатації, незалежно від вартості газу, мали складати біля $4 млрд.

В 2002 році імпорт газу із Росії в Украину складав 25,9 млрд м3. Подивимося графік вартості газу (це ціна газу на кордоні країни) для різних країн:



Вартість імпортованого Україною в 2002 році газу відповідає вартості транзиту і складає біля $1,3 млрд. Але ж як ми з вами знаємо, що тільки реноваційні витрати, пов*зані з реалізацією цього транзиту, складають біля $4 млрд. Тобто транспортування російського газу територією України приносить їй щорічний збиток біля $2,7 млрд. А де хоч мінімальний прибуток?

Виникає запитання: хто дозволив і організував такі умови транзиту газу? І тут ми наблизимося до Президента України Леоніда Кучми, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Кому це вигідно? Подивимося на внутрішні ціни на газ для населення і підприємств період 2002 року. Для населення 189,00 грн. ($38) за 1000 куб. м (з урахуванням ПДВ, без вартості послуг з транспортування газу). Відомо, що населення відшкодовує лише 52 %, бюджетні організації – 61 %, а підприємства комунальної теплоенергетики біля 67 % середньозваженої ціни газу. Для підприємств ця ціна до 2007 року складала біля $82 на газ з Росії і біля $50 на газ, добутий в Україні. Ціни на транспортування газу для внутрішніх споживачів були більш наближені до світових і складали, в залежності від поставщика, від $3 до $8.

Тобто, ціни на газ (приблизно з 1995 року) для підприємств були значно нижчими від світових. Ось тут і розгадка цього пограбування. А чи був у Кучми особистий інтерес. Звичайно. По-перше, він розраховувався з володарями Партії регіонів за його вибори в Президенти. По-друге, заводи його зятя, Пінчука, як і заводи володарів ПР, і були основними споживачами газу.

Ви скажете, але ж ціна на газ для населення теж була значно нижчою. Так. Але якщо врахувати, що з бюджету (а це кошти кожного громадянина) для утримування магістрального газопроводу потрібно щорічно виділяти біля $2 млрд, то реальна вартість газу для рядових громадян України (а не для володарів підприємств) в кілька разів перевищує світову. Якщо ж цього відшкодування не проводилося (я думаю, що так і було), то через рік чи два ми отримаємо від транспортних артерій такий страшенний стан, що їх ніхто не візьме і в металобрухт. Росія, знаючи це, і планує прокласти газопровід по дну Балтійського моря. І та газова війна, яка зараз іде, і має ціль показати світу, що Україна не може бути більше повноцінною транспортною артерією постачання газу в Європу. І повірте мені, Європа на це погодиться. Мати справу з такою країною як Україна добре лише при розкраданні її багатств.

Безпощадна і збиткова для України експлуатація магістрального трубопроводу була вигідна Росії (для неї це нормально), власникам великих та дуже низькотехнологічних українських підприємств (ці підприємства скоро теж не будуть мати ніякої ціни), перепродувачам газу, що використовують різницю в цінах на кордонах та дешевий транзит через Україну (типу сімейства Зваричів), контрабандистам (на мій погляд, половина газу, що немов би споживає Україна, в реальності, ідуть за кордон), пройдисвітам типу Фушича та багатьом іншим. Все це робиться під кришуванням президентів, депутатів Верховної Ради та членів уряду.

Боже, спаси від них Україну. І яке майбутнє чекаю країну з такою владою? В цій країні страшенна корупція на всіх рівнях, немає нових технологій, немає роботи, іде нещадна експлуатація природних родовищ, штучно розбурхуються міжнаціональні пристрасті... Дайте, дайте мені кусочок влади, ... а що загарбати я сам знайду. І все це іде під гаслами демократії, боротьби з несправедливістю, кращого майбутьнього для всіх. Коли ви вже подавитесь, негідники?

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua