Двоє підозрюваних, А і Б, арештовані. У поліції немає достатніх доказів для звинувачення. Ізолювавши їх один від одного, їм пропонують одну і ту ж операцію: якщо один свідчить проти іншого, а той зберігає мовчання, то перший звільняється, а другий одержує 10 років в'язниці. Якщо обидва мовчать, у поліції мало доказів, і вони засуджуються до 6 місяців. Якщо обидва свідчать проти іншого, вони отримують по 2 роки. Кожен ув'язнений вибирає, мовчати або свідчити проти іншого. Проте жоден з них не знає точно, що зробить інший. Що відбудеться?
Гру можна представити у вигляді такої таблиці:
1.Варіант перший: обидва піклуються виключно про власну вигоду і не довіряють один одному.
Уявімо міркування одного з ув'язнених. Якщо партнер мовчить, то краще зрадити і вийти на свободу (інакше – півроку в'язниці). Якщо партнер свідчить, то краще теж свідчити проти нього, щоб одержати 2 роки (інакше – 10 років). Стратегія "свідчити" строго домінує над стратегією "мовчати". Аналогічно інший ув'язнений приходить до того ж висновку.
Найвірогідніше тут обидва свідчитимуть один проти одного, обидва отримають по 2 роки.
2. Припустімо, що А має якісь моральні переконання, дружні почуття до співучасника чи ще якісь подібні сантименти, Б ж керується тільки власною вигодою. Тоді все просто: А мовчатиме, Б свідчитиме проти нього. Б на волі, А в тюрмі на 10 років (або навпаки).
3. Варіант, коли обоє арештантів думають не тільки про власну вигоду, але й про загальну справу, а також довіряють один одному. Або вони наперед домовились діяти саме так. Обидва мовчать, обидва отримують півроку ув"язнення.
Стаття про дилему в*язня міститься у багатьох вікіпедях світу. Є вона й в українській вікіпедії. Там вона представлена як не дуже вдалий переклад з англійської, і приклади з реального життя наведені такі, що є далекими від українських реалій.
Тоді як маємо свій шикарний приклад: стосунки Ющенка -Тимошенко. Обоє не довіряли один одному, обоє думали лише про власну вигоду – один хотів залишитись при владі, друга – випхати його й забрати владу собі... обоє натхненно зраджували один одного, не беручі до уваги інтереси будь-яких третіх сторін... В теорії ігор це називається "безвиграшна ситуація".
У статті ще багато чого написано (дуже цікаво, раджу прочитати), а насамкінець таке:
У бойових мистецтвах вивчається даоське прислів'я, яке говорить, що:
• Відповідати добром на добро – дає добро
• Відповідати злом на зло – дає добро
• Відповідати злом на добро – дає зло
• Відповідати добром на зло – дає зло
Друге і четверте твердження здаються сумнівними, особливо з позицій християнства, але дилема ув'язненого пояснює їх. У стародавньому Китаї "добро" і "зло" вважалися непорушними істинами (наприклад, їх не можна поміняти місцями), таким чином, це прислів'я можна прочитати ще і як "плюс на мінус дає мінус".
