Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Канон-2. Канон і благодать


-1
Рейтинг
-1


Голосів "за"
2

Голосів "проти"
3

Канони, тут мною наведені, лише трохи відхиляють завісу незнання джерел Канонічного права, але й цього досить, щоб зрозуміти всю гостроту проблеми. А питання на сьогодні стоїть таким чином: необхідно або терміново переглянути Канонічне право православної церкви, і внести зміни у відповідності до вимог часу, або припинити оце штучне розділення на "к

Канон-2. Канон і благодать
Протоієрей Олег Ведмеденко

"Канону святих і Богоносних Отців наших треба дотримуватись і в тому, щоб на пресвітера раніш, як у 30 років, не висвячувати, навіть коли б та людина й дуже достойна була, а перенести на зазначені роки, бо Господь Ісус Христос на тридцятому році хрестився та почав учити. Так само й диякона раніш, як у 25 років, і дияконіссу раніш, як у 40 років, не висвячувати" (14-й канон П'ято-Шостого Вселенського Трульського собору).

Одного цього канону достатньо, аби повністю паралізувати церковне життя, бо, як правило, і во диякони, і во пресвітери висвячуються молоді семінаристи у віці, який далеко не відповідає канонічним нормам; а 15-й канон цього Собору застерігає:

"Якщо ж хтось, на який би то не було духовний сан, висвятить раніше від означених років, – хай буде позбавлений сану".

Отже, якщо бути послідовними і до кінця "канонічними", то треба виконати і цей канон. І тоді в "канонічній" церкві довелося б позбавити сану усіх єпископів. Додам лише, що другий канон цього ж таки Собору забороняє вносити будь-які зміни у вищезгадані канони:

"Нікому хай не вільно буде вищезгадані канони змінювати, чи касувати, чи, крім запропонованих, приймати інші з підробленими підписами, що їх склали б якісь люди, що наважаться торгувати істиною" (П'ято-Шостий Вселенський собор, канон 2).

Канони, тут мною наведені, лише трохи відхиляють завісу незнання джерел Канонічного права, але й цього досить, щоб зрозуміти всю гостроту проблеми. А питання на сьогодні стоїть таким чином: необхідно або терміново переглянути Канонічне право православної церкви, і внести зміни у відповідності до вимог часу, або припинити оце штучне розділення на "канонічних" і "неканонічних" з тої простої причини, що "канонічних" у точному розумінні цього слова просто не існує! Не існує тому, що жодна конфесія суворо не дотримується канонів православ'я через те, що цього не можна зробити фізично, інакше церква просто перестала б існувати.

Ще один міф представників "канонічної" церкви це те, що канони, мовляв, дають благодать Святого Духа і, таким чином, церква "неканонічна" відповідно є і "безблагодатною". Тут спостерігаємо явне змішання людського і Божого, святого і не святого, бачимо нехитру підміну понять. Канони – це збірник церковних правил, які регламентують деякі сфери життя церкви. І не більше! Канони не можуть давати чи віднімати благодать, бо благодать Божа – це прерогатива Святого Духа. А Він, Дух Святий, як сказано в Євангелії від Івана, "дихає де хоче", а не згідно з приписами церковних правил (див. Від Івана, 3 розділ, 8 вірш). Благодать Божа по вірі смиренній дається, як дар Божий, і вона не від людей, хай і найдосконаліших: "Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від вас, то – дар Божий..." (Послання апостола Павла до Ефесян, 2.8).

У другому ж посланні до коринфян, читаємо: "Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благодать, що дана Церквам..." (Друге до Коринфян, 8.1). Отже, як бачимо, не церкви (канонічні чи неканонічні) дають благодать, а Господь, по вірі правдивій, себто смиренній, дарує вірним благодать Всесвятого Духа. По вірі, а не по канонах! І забирає Господь благодать Свою також не згідно з приписами церковними, а читаючи в серцях людських. Бачачи, що відійшли від Бога, відвернулися від духовності, зреклися первородного, як Ісав, і покохали більше "оте червоне", сочевичну юшку – земне, оманливе багатство світу цього:

"Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благодаті, щоб не виріс який гіркий корінь і не наробив непокою, і щоб багато хто не опоганились тим.

Щоб не був хто блудник чи безбожник, немов той Ісав, що своє первородство віддав за поживу саму" (До Євреїв, 12.15-16).


Господь читає серця. Він "противиться гордим, а смиренним дає благодать". Ось Канон, ось правило, згідно з яким насправді розподіляється благодать Божа. Відчуття власної гріховності та недосконалості, глибоке покаяння з плодами самозречення і смирення, усвідомлення немічності своєї та надія на єдиного Бога – ось справжня канонічність. Щирий порив до Господа, пошук Бога в собі, розкриття серця свого перед Небом у самозреченні та любові – ось істинна благодатність. Тиха молитва серця, смирення духа, внутрішнє просвітлення та богопізнання – ось єдино правдиві ознаки живого християнства, відмітні риси дійсної православності...

І якщо є така віра в церкві, якщо царює в ній смирення, братерство й любов, то не залишиться вона без благодаті Духа Божого. Бо ж "Благодать зо всіма, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа!" (До Ефесян, 6.24). Амінь.

www.vedmedenko.org

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua