
В Росії мусора нічим не відрізняються від наших. Вечорами та ночами вони полюбляють погупати по голові пляшкою з водою, щоб підвищити показники та розкриття злочинів після чого зазвичай цьому театру акторів дуже просто вдається інсценувати сцену самогубства. В Росії не влаштовують ніяких мітингів та масових акцій протесту, бо росіяни, навіть якщо вони є російськомовними українцями, не сподіваються, що це може щось вирішити. За кожну кулю слід відповідати кулею. За кожний ляпас та знущання потрібно відповідати адекватно. Це Росія. Вона непередбачувана. Це ми українці, наче те тісто. Тільки тісто підійшло, але трохи помісили і ми вже згодні стати пиріжками.
Я ні до чого не закликаю, нікого не засуджую, не приймаю чию-небудь сторону, бо краще поганий мир, ніж хороша війна. Але, чому так сталося, що людина, яка вбиває людей, є для мене героєм? Чому для Заходу така людина є бандитом, а для нас вони – мушкетери. Тому що так воно і є. Тому що хароші мєнти в хароших гробах, а погані в поганих. Тому що в однієї моєї знайомої вбили в армії сина, високого двохметрового красеня, запакували в гроба, а коли вона його розкрила, то побачила кулю в лобі і численні побої. Наші гандони в погонах написали, що це було самогубство. Їй навіть хоронити не дозволити зо всіма на кладовищі. Вона виплакала очі. У іншої моєї знайомої вбили сина серед білого дня, а вбивці не відсиділи жодного дня. Так і гуляють собі по місту. Таких випадків лише по своєму регіону я знаю кілька десятків. А що в цілому по Україні?
Чому в Приморському краї кілька чоловік поставили на голову всіх? Тому що там майже всі мають зброю. Чому на Заході Президент поважає народ? Тому що там є дозвіл на гладкоствольну зброю.
Україна не Росія. Не дай Господь, щоб ми стали Росією. Наверни нашу державу.