Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Кому зменшать, а кому й ні

Олекса Косар | 28.04.2010 21:03

5
Рейтинг
5


Голосів "за"
6

Голосів "проти"
1

Проте, мусимо втішитися лише обіцянками, що ціна на даний енергоносій хоча б не підвищиться. Принаймні, поки що, адже, як сказав віце-прем'єр С. Тігіпко: "Завдяки новим домовленостям питання про підвищення тарифів не стоїть так гостро. Однак я вважаю, що уряд зобов'язаний піти на непопулярні заходи й підвищити тарифи на газ".

Про Угоду між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України чого тільки не почуєш. Але, в основному, думка кожного прямо співвідноситься з місцеперебуванням її автора. Представники нашої влади розповідають про неймовірний успіх і вигоду від таких домовленостей, а наша опозиція оцінює їх однозначно: дана угода – це зрада національних інтересів.

Маленьких українців, стомлених від гризні політичного бомонду, попри їхні розбіжності в політичних уподобаннях, і на відміну від їхніх політичних кумирів, дещо в цій ситуації об'єднувало: сподівалися, що ціну на газ зменшать і для них, а не лише для власників заводів та фабрик.

Проте, мусимо втішитися лише обіцянками, що ціна на даний енергоносій хоча б не підвищиться. Принаймні, поки що, адже, як сказав віце-прем'єр С. Тігіпко: "Завдяки новим домовленостям питання про підвищення тарифів не стоїть так гостро. Однак я вважаю, що уряд зобов'язаний піти на непопулярні заходи й підвищити тарифи на газ".

Відповідно зниженню ціни на голубе паливо серед населення жевріла надія й на хоча б яке-небудь зменшення вартості товарів так званого широкого вжитку. Аякже: щоразу, коли розцінки на газ для виробників зростали, то й ціни, зокрема, на продукти харчування, – услід за ними. Отже, тепер мусить бути навпаки?

На жаль, вищезгадана Угода, яку коротко можна охарактеризувати, як "зниження ціни на наш газ за перебування на вашій території нашого флоту" не є суто економічною, що розрахована на виключно законах економіки й торгівлі, це – суміш економічних проблем з однієї сторони і політико-військових амбіцій з другої. І навряд, щоб вона сприяла розв'язанню тих проблем, які й спонукали зацікавлені сторони до підписання даних домовленостей. Чим закінчується, коли в основу міждержавних економічних зв'язків покладено зовнішньополітичні прагнення однієї зі сторін, можна судити по відносинах з Білорусі й тієї ж таки Росії.

Нещодавно президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із щорічним посланням до народу та парламенту, у якому проголосив кілька неочікуваних і різких заяв. Серед переваг зовнішньої політики Мінська, окрім Латинської Америки, білоруський керманич назвав Україну, Польщу, країни Балтики та Китай. Росію в цьому контексті пан Лукашенко не згадав. Зате звинуватив Кремль у "планомірних діях" щодо підривання Білорусі та фундаменту Союзної держави. "Керівництво Росії, – наголосив О. Лукашенко, – час від часу вдається до міркувань, що нібито Білорусь нікуди не подінеться. Подінемося. У центрі Європи країна порожньою не буде. Нікому нахиляти нас не дозволимо".

А тим часом навколо газо-флотських подій за нашими політиками спостерігаються цікаві метаморфози, які спровоковані, як уже зазначалося, їхнім (політиків) місцеперебуванням. Ось, наприклад, у бутність Ю. В. Тимошенко Прем'єр-міністром вона казала: "Наша команда зможе забезпечити стабільність стосунків і базу для довгострокових угод по всіх питаннях, починаючи з Чорноморського флоту й закінчуючи Керченскою протокою, Тузлою і всім, що пов'язано з газом і енергоносіями". Цю ж колишню позицію Ю. Тимошенко стосовно продовження Чорноморським флотом РФ оренди військової бази на довгий термін підтвердив під час свого візиту до України і Прем'єр-міністр В. Путін. Він сказав: "У минулі роки – та ось зовсім нещодавно – ми з попереднім урядом України, зокрема, і з Юлією Володимирівною, обговорювали питання про можливе продовження перебування російського флоту в Криму. Ніхто не заперечував. Юлія Володимирівна не відмовлялася у розмовах зі мною, в усякому разі, обговорювати питання продовження перебування російського флоту. Мова йшла тільки про одне – ціну проблеми". Щоправда, Ю.Тимошенко заперечує сказане її колишнім колегою. Що ж, нехай виясняють, що хто казав, цікаво буде послухати.

Слід не минати увагою і метаморфози, що відбуваються не лише з опозиціонерами, а й можновладцями. Нині Уряд нашої держави веде активні переговори з Міжнародним валютним фондом, щодо позики 20-ти мільярдів доларів, а ще й із Світовим банком та Європейським банком реконструкції та розвитку. Свого часу, будучи в ролі опозиціонера, В. Янукович запозичення, які робив уряд під керівництвом Ю. Тимошенко, характеризував так: "Тимошенко узурпувала владу. Вона зараз ухвалює рішення за парламент. Одноосібно веде переговори з МВФ і бере борги, які ми разом і наші діти будемо віддавати".

Хто ж віддаватиме борги, які бере нинішній уряд України?...

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua