Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Україна   КПУ   приймаки України   Хмеленок Николай Павлович   Председатель НКЦ   НКЦ   політична мімікрія   Голодомор   заперечення Голодомору   Закон "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні"

"Стокгольмський синдром" чи "політичта мімікрія" Хмеленка.

Victoria | 22.11.2009 05:38

15
Рейтинг
15


Голосів "за"
18

Голосів "проти"
3

Tут все дуже просто: звичaйний україножер, відкритий ворог українського народу і всього українського.

Ні це не "стокгольмський синдром".

Tут все дуже просто: звичaйний україножер, відкритий ворог українського народу і всього українського.

Народився Хмеленок Николай Павлович в "д. Савичи Брагинского р-на Гомельской обл., лише у 1990 році переїхав в Україну.

Наша Держава ДОЗВОЛИЛА йому працювати з дітьми, як він сам пише:

"С тех пор и работаю в районном Доме школьников (сейчас ЦДЮТ). Преподавал немецкий язык в Городнянской средней школе N1".

Його жінка, (теж в КПУ), також "работает учительницей в Городнянской средней школе N2."

Відверто кажучи, я не уявляю, як може навчaти українських дітей така людина, яка вилила на НП, з 17.11 – по сьогодняшний день 23 ліньки та 89 (!!!) статей, повних ненавісті і анті-українських настроїв.

То хочу запитати у керівників школі N2 та ЦДЮТ: чому може навчити Українських дітей людина, яка пише:

"Тяжёлые впечатления оставляет посещение краеведческого музея в Городне, который год назад переселился в здание бывшего Дома школьников. Можно ли назвать краеведческим музей, стержневой экспозицией которого является фотовитрина из 54 плакатов "Забвению не подлежит: хроника коммунистической инквизиции", комплекты которых переданы во все районы Украины? Кстати, к Городне эти плакаты не имеют никакого отношения.

Советский период истории Украины, обнесённый красной колючей проволокой, трактуется на этих плакатах как "оккупация" и "колонизация", как "советская инквизиция". Такие "экспонаты" являются не только оскорблением старшего поколения, но и оскорблением для российского и украинского народов. Они разжигают в сердцах людей ненависть к северному соседу. А ещё говорим о дружбе народов, устраиваем шоу в Сеньковке.

Это не краеведческий музей, а музей собственного предательства. Дело не только в экспозиции, а и в том, в чьи руки она попала. А попала она в руки людей исторически малопросвещённых (деликатно выражаясь) и партийно (то есть националистически однобоко) заангажированных..."


Диво, патріоти нашої Батькивщини і свого рідного краю є для приймаків України: " люди исторически малопросвещённые (деликатно выражаясь) и партийно (то есть националистически однобоко) заангажированные".

І це тільки так, квіточки, як кажуть. Чого варте тільки заперечення Голодомору!

І тут у мене знову питання: як бути з Законом "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні"???

Залишимо це питання покищо... Шкода тільки, що до совісті такого писаки-рекордсмена, як Николай Хмеленок, апелювати не маємо можливісті, так як ця людина убога не тільки тілом, а й душею. Але Бог йому суддя...

Розглянемо далі ще одну сферу діяльності Хмеленока – Городнянский районный немецкий культурный центр "Взаимодействие.

Діло неначебто добре:

"восстановление доброго имени репрессированных и депортированных народов, жертв сталинизма, достижение полной и гласной реабилитации немцев Украины как депортированного народа, обеспечение политического равноправия с другими национальностями на территории Украины..."

ООО! Жертв сталинизма!!! Хто мені підкаже, що будував Сталін? Яке суспільство? Та невже капіталізм, з проявами якого так яро рветься в бій, захищаючи:

"восстановление доброго имени репрессированных и депортированных народов, жертв сталинизма".

Ні, я не проти німців, аж зовсім не проти, бо проживши в Німеччині майже 25 років, маю багато друзів – німців. Я дуже вдячна цій країні, в якій народились мої діти!

Мені тільки шкода тих німців, які щиро вірять, що Хмеленка турбує доля:

" репрессированных и депортированных народов, жертв сталинизма...как депортированного народа".

Годі вже займатись політичною мімікрією.

Не може нормальна людина одночасово займатись "...восстановлением доброго имени репрессированных и депортированных народов, жертв сталинизма, достижением полной и гласной реабилитации немцев Украины как депортированного народа..." і бути членов КПУ.

P.S.

В закінченні хочу нагадати слова безсмертного Талькова:

"И бомбит жлобов с трибуны

Самый главный в мире жлоб."

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua